Рішення № 9994518, 31.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.10р.Справа № 1/24-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Дочірнього підприємства "Ремекспрес" Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 79 919 грн. 35 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Дочірнього підприємства "Ремекспрес" Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання" заборгованість за спожиту електроенергію з липня 2009р. по листопад 2009р. у сумі 30 079 грн. 48 коп., інфляційні втрати - 139 грн. 54 коп., 3% річних - 121 грн. 75 коп., пеню - 874 грн. 93 коп., у загальній сумі 31 215 грн.70 коп., за Договором про постачання електричної енергії № 3082 від 20.05.09р.

23.03.10р. від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію з листопада 2009р. по лютий 2010р. у сумі 75 410 грн. 05 коп., інфляційні втрати - 1 055 грн. 38 коп., 3% річних - 436 грн. 24 коп., пеню - 3 017 грн. 68 коп., у загальній сумі 79 919 грн.35 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву від 09.03.10р. та доповненні до відзиву від 23.03.10р. зазначив, що позовні вимоги не обґрунтовані, а нарахування за електроенергію здійснені позивачем незаконно, оскільки відповідач не є власником або користувачем гуртожитків та відповідно не є споживачем електроенергії, що постачається до гуртожитків по пр. Аношкіна, 148/1 та пр. Аношкіна, 148/2, та споживається його мешканцями. Відповідач споживає електроенергію для офісу по пр. Аношкіна, 148/1 потужністю 5 квт, а також на ліфти та освітлення місць загального користування. Оскільки мешканці мають ордери на право користування приміщеннями в гуртожитках, позивач повинен укладати окремі договори на постачання електроенергії із мешканцями, але позивач навмисно зволікає із вирішенням цього питання та продовжує виставляти рахунки відповідачу за електроенергію, яку останній не споживає. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники сторін в судове засідання 25.05.2010р. не з'явилися та не надали витребувані судом документи. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2009р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 3082 (надалі - Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язується постачати відповідачу (Споживачу) електроенергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю: офіс – 5,0 кВт; житловий фонд –20,26 кВт; ліфти пр. Аношкіна, 148/1 –7,75 кВт; ліфти пр. Аношкіна, 148/2 –7,75 кВт; ел. плити пр. Аношкіна, 148/1 –141,20 кВт; ел. плити пр. Аношкіна, 148/2 –141,25 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач, в свою чергу, відповідно до п. 2.3.5 Договору, зобов'язаний оплачувати позивачу (постачальнику) вартість електричної енергії згідно з умовами додатку „Порядок розрахунків" та додатку „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому періоді здійснюється у терміни, визначені у додатку „Порядок розрахунків».

На виконання умов Договору у період з листопада 2009р. по лютий 2010р. позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується звітами про споживання електроенергії за вказаний період, що надавався відповідачем енергопостачальнику.

Внаслідок порушень умов Договору відповідачем в частині своєчасної оплати спожитої електроенергії, у нього утворилась заборгованість по оплаті за спожиту у період з листопада 2009р. по лютий 2010р. електроенергію в сумі 75 410 грн. 05 коп., що підтверджується даними розрахунків позивача.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 1 055 грн. 38 коп., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції за період з листопада 2009р. по січень 2010р. та суму 314 грн. 49 коп. –3 % річних за період з 03.12.2009р. по 19.03.2010р.

Відповідно до умов п. 4.2.1 Договору за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, що становить 2 142 грн. 75 коп. за період з 03.12.09р. по 19.03.10р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, обґрунтованим розрахунком позовної суми, копіями звітів відповідача, рахунків за використану електричну енергію, тощо.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом виконання зобов’язань в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи та на їх підтвердження відповідачем не надано належних доказів.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за спожиту у період з листопада 2009р. по лютий 2010р. у сумі 75 410 грн. 05 коп., інфляційних втрат - 1 055 грн. 38 коп., 3% річних - 436 грн. 24 коп., пені - 3 017 грн. 68 коп., у загальній сумі 79 919 грн.35 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Ремекспрес" Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання" (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.. Дніпробудівська, 20; 51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 148/1, код ЄДРПОУ 32401107) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Васильєва, 43, код ЄДРПОУ 34367351) 75 410 грн. 05 коп. (сімдесят п'ять тисяч чотириста десять грн. 05 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 436 грн. 24 коп. (чотириста тридцять шість грн. 24 коп.) 3% річних, 1 055 грн. 38 коп. (одну тисячу п'ятдесят п'ять грн. 38 коп.) індексу інфляції, 3 017 грн. 68 коп. (три тисячі сімнадцять грн. 68 коп.) пені, 799 грн. 19 коп. (сімсот дев'яносто дев'ять грн. 19 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь