Ухвала суду № 99945114, 28.09.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2477/20

2-з/683/20/2021

У Х В А Л А

28 вересня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Кутасевич О.Г.,

секретаря судового засідання Свідерської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» про забезпечення позову ТОВ «Міронекс» до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області по цивільній справі №683/2477/20 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, скасування повідомлення про початок будівельних робіт та усунення перешкод в користуванні цілісним майновим комплексом Готелю «Случ»,

встановив:

07 жовтня 2020 року ТОВ «Міронекс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про:

скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на об`єкт «Реконструкція з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_1 », затвердженого наказом відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14 листопада 2019 року зі змінами, внесеними наказом того ж відділу від 30 березня 2020 року;

скасування повідомлення про початок будівельних робіт на об`єкт «Реконструкція з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_1 », що здійснюється на земельній ділянці, кадастровий номер 6810800000:04:002:0126 у АДРЕСА_2 що зареєстроване відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 02 січня 2020 року за №ХМ061200020955;

про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ТОВ «Міронекс» в користуванні цілісним майновим комплексом готелю «Случ» шляхом перебудови самочинного будівництва з приведенням у відповідність до вимог нормативних документів в галузі будівництва,розташованого по АДРЕСА_2 з попереднім демонтажем виконаних будівельних робіт та з наступним отриманням нових дозвільних документів та розробленням нового проекту на нове будівництво.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 16 грудня 2020 року призначено у справі судову будівельну-технічну та земельно-технічні експертизи, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 29 червня 2021 року відновлено провадження у справі для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Крім того, ухвалою Старокостянтинівського районного суду 08 вересня 2021 року залучено правонаступника ОСОБА_2 ОСОБА_1

22 вересня 2021 року ТОВ «Міронекс» звернулось із заявою про забезпечення позову, у відповідності до якої просить заборонити виконавчому комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та органам державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації (або будь-якого іншого документа, яким вводитиметься об`єкт в експлуатацію), здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_2 , та вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №683/2477/20.

В обґрунтування заяви посилається на те, що при проведені будівельних робіт шляхом реконструкції приміщення холодильних камер під торгові приміщення на земельній ділянці, кадастровий номер 6810800000:04:002:0126, у АДРЕСА_2 порушено права позивача, зокрема обмежено технічну можливість обслуговування будівлі цілісного майнового комплексу готелю «Случ» та її зовнішньої стіни, здійснення безпечної експлуатації будівлі Готелю.

Зазначав, що двічі звертався до суду із заявами про забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони ОСОБА_2 проводити будівельні роботи за вказаною адресою та заборони виконавчому комітету Старокостянтинівської міської ради та органам, до повноважень яких входить реєстрація декларацій про готовність об`єкта до експлуатації здійснювати будь-які дії по введенню в експлуатацію та реєстрації декларації про готовність об`єкта нерухомого майна, у АДРЕСА_2 , однак у їх задоволенні судом було відмовлено.

Разом з тим, у матеріальних та процесуальних відносинах відбулися зміни, зокрема, власником об`єкту реконструкції та орендарем земельної ділянки, на якій він розташований, стала ОСОБА_1 , у зв`язку із чим були скасовані повідомлення ОСОБА_2 про початок будівельних робіт та містобудівні умови та обмеження та 12 серпня 2021 року зареєстроване нове повідомлення про початок виконання робіт по реконструкції об`єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , отримані нові містобудівні умови та обмеження на ім`я ОСОБА_1 .

Проте, незважаючи на отримання нових дозвільних документів, новим власником об`єкта нерухомості, який містить ознаки самочинного будівництва, не вчинено жодних дій для приведення його у відповідність до вимог нормативних документів в галузі будівництва (до чинних будівельних норм та правил) та не припинено порушень прав позивача. Більш того, ОСОБА_1 продовжуються будівельні роботи: металевий каркас було обшито панелями, ведуться роботи, які свідчать, що об`єкт перебуває на завершальній стадії.

Зазначає, що після завершення будівництва та введення його в експлуатацію буде значно ускладнено безпосереднє виконання рішення суду, позивачу доведеться звертатись до суду з новим позовом про скасування документу про введення в експлуатацію будівлі за адресою по АДРЕСА_2 та про скасування реєстрації права власності на цей об`єкт за відповідачем, адже відповідно до вимог чинного законодавства реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації скасовується тільки за рішенням суду. Предметом доведення по такій справі будуть ті ж обставини порушення будівельних норм та протипожежних правил, що і при розгляді даної справи, що є не виправданим з точки зору захисту прав Позивача та ефективного досягнення результату.

Відтак, уважали, що забезпечення позову шляхом заборони виконавчому комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та органам державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_2 є доречним, достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову за обставинами спору, який виник між сторонами.

Розглянувши заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, перевіривши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи заяви, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Частиною другою статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.03.2019 року у справі № 824/239/2018).

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 569/2011/18 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має дотримуватися балансу прав та інтересів сторін спору, вживати заходи забезпечення позову лише у разі співмірності вимог заяви вимогам позову та лише за умови дотримання принципу правомірного обмеження прав та інтересів протилежної сторони спору.

Судом установлено, що відповідачем здійснюється будівництво на відведеній йому земельній ділянці на підставі відповідних дозвільних документів, допоки зворотне не буде встановлено судом.

Згідно з ч.7 ст.376 ЦК в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Тобто усі ризики у разі здійснення будівництва із порушенням будівельних норм покладаються на особу, що його проводить.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову позивач вказує про те, що реконструкція з прибудовою приміщень холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_2 проводиться з істотним порушенням будівельних норм, а заборона прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є доречним, достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову з огляду на те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється декларативним методом та при цьому питання відповідності збудованого об`єкта вимогам будівельних норм та правил може залишитись поза увагою виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради.

Посилання ТОВ «Міронекс» на ту обставину, що дії ОСОБА_1 щодо продовження реконструкції належного їх об`єкта нерухомого майна призведуть до ускладнення виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог та в подальшому потягнуть збільшення позовних вимог, будь-якими доказами не підтверджено.

Крім того вимоги щодо забезпечення позову шляхом заборони прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта вже вирішувались судом та у їх задоволенні було відмовлено, законність такого рішення було предметом перевірки апеляційним судом. Апеляційний суд у постанові від 26 листопада 2020 року навів відповідні мотиви щодо дотримання судом вимог матеріального та процесуального права при ухваленні такого рішення.

Та обставина, що відбулася заміна власника об`єкта нерухомості, реконструкція якого продовжується здійснюватись, на переконання заявника, із порушенням будівельних норм, на підставі нових дозвільних документів, не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149, 153, 260, 261 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви ТОВ «Міронекс» про забезпечення позову ТОВ «Міронекс» до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на об`єкт «Реконструкція з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_1 », скасування повідомлення про початок будівельних робіт на зазначений об`єкт, що зареєстроване відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 02 січня 2020 року за №ХМ061200020955 та про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ТОВ «Міронекс» в користуванні цілісним майновим комплексом готелю «Случ» ( справа № 683/2477/20) щляхом заборони виконавчому комітету Старокомтянтинівської міської ради та органам державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо введення об`єктів в експлуатацію та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації (або будь-якого іншого документа, яким вводитиметься об`єкт в експлуатацію), здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_2 , та вчиняти будь-які дії по введенню в експлуатацію цього об`єкта відмовити.

Ухвала негайно набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її підписання.

Якщо у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: