Рішення № 9994483, 31.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.10р.Справа № 33/134-10

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпласт", м. Кривий Ріг

про стягнення 14 868 грн. 35 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.12.2008 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особи ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпласт" про стягнення 12 500 грн. 00 коп. - основної заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № 01/09 від 02.09.2009 року, 1 336 грн. 50 коп. - пені, 181 грн. 85 коп. - 3% річних, 850 грн. 00 коп. - інфляційних втрат і витрат по справі.

В судове засідання 26.05.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не направив повноважного представника в судові засіданні 11.05.2010 р., 26.05.2010 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2010 р., 11.05.2010 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 26.05.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2009 року між позивачем (надалі Перевізник) та відповідачем (надалі Замовник) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № 01/09 (надалі Договір), відповідно до умов якого Замовник організовує перевезення вантажів вантажним транспортом Перевізника.

Відповідно до пункту 4.2. Договору порядок оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється Перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Відповідно до пункту 4.3. Договору оплата послуг Перевізника здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 3-х банківських днів згідно з належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (ТТН чи СМR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, податкову накладну.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується Актом № ОУ-0000066 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 12 500 грн. 00 коп., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін (а.с. 14) та виставленим позивачем рахунком-фактурою № СФ-0000062 від 11.09.2009 року (а.с. 12).

Відповідач свої договірні зобовязання в частині оплати послуг не виконав.

22.10.2010 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія (вих. № 22/01 від 22.01.2010 року), яка залишена останнім без відповіді (а.с. 15).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 12 500 грн. 00 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.5. Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, пеня, що обраховується від суми простроченого платежу складає подвійну облікову ставку НБУ за кожен день несплати, що діяла у період, за який нараховується пеня, пеня складає 1 336 грн. 50 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 850 грн. 00 коп. та 3 % річні - 181 грн. 85 коп., які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 12 500 грн. 00 коп. - основної заборгованості, 1 336 грн. 50 коп. - пені, 181 грн. 85 коп. - 3% річних, 850 грн. 00 коп. - інфляційних втрат.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпласт" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Домобудівельна, 8, код ЄДРПОУ 20259450) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (49131, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) 12 500 (дванадцять тисяч пятсот) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 1 336 (одна тисяча триста тридцять шість) грн. 50 коп. - пені, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 85 коп. - 3% річних, 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 148 (сто сорок вісім) грн. 68 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення підписано 31.05.2010 року