Ухвала суду № 99943678, 24.09.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1481/21

Провадження № 1-кс/455/316/2021

У Х В А Л А

24 вересня 2021 року м. Старий Самбір

Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П. секретар судового засідання Шайда Н.М., за участю прокурора Гавриляка Т.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Карпінської О.Б., розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області (надалі – СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області), Мелещука В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чернігівка Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, зокрема останній раз від 28.03.2017 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох місяців арешту, однак згідно рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.08.2017 року вирок Богородчанського районного суду змінено та обвинуваченому ОСОБА_1 встановлено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, який має непогашену судимість, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2021 року за № 12021141320000381,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Мелещук В.В. за погодженням з в.о. начальника Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області Затварським А.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 12021141320000381, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2021 року.

Мотивуючи клопотання, заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, зокрема останній раз від 28.03.2017 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох місяців арешту, однак згідно рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.08.2017 року вирок Богородчанського районного суду змінено та обвинуваченому ОСОБА_1 встановлено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив умисний тяжкий злочин.

Так, ОСОБА_1 , 22 вересня 2021 року, близько 09:35 години, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переліз через огорожу на подвір`я, яке розташоване в АДРЕСА_3 , де зафарбував камери відеоспостереження, розташовані на будинку ОСОБА_2 . Після чого вирвавши з вікна металеву решітку (грати), шляхом віджиму металопластикового вікна, проник в приміщення вказаного будинку, звідки таємно викрав три датчики руху, золоті та срібні ювелірні вироби, грошові кошти в сумі 1200 грн., а також 300 доларів США, що згідно курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 22.09.2021 року, еквівалентно сумі 8 012,43 гривні, у зв`язку з чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 108 800 гривень.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 , у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.185 КК України.

23.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру його у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Із протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він визнає свою вину з привиду оголошеної йому підозри частково, а саме визнає, що з метою збагачення він переліз через паркан та проник до будинку ОСОБА_2 , шляхом злому металевої решітки з вікна кухні та подальшого відтиску прикритого вікна та визнає, що викрав з даного будинку три датчики руху та коли в будинку спрацювала звукова сигналізація, він втік не викрадаючи жодних інших матеріальних цінностей, крім датчиків руху. Які він в подальшому викинув біля лісового масиву. При цьому походження двох срібних жіночих перстнів, виявлених у його сумці, він пояснити не може. Підозрюваний ОСОБА_1 стверджує що до будинку ОСОБА_2 він проникав сам і в цьому йому ніхто не допомагав.

Крім часткового визнання винуватості, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_2 про вчинення злочину; протоколом огляду місця події, з якого встановлено, що будинок ОСОБА_2 розташований поблизу лісового масиву, обгороджений з усіх сторін, об`єктиви двох відеокамер, які розташовані з зовні будинку з передньої його сторони замальовані барвником білого кольору, на вікні у кухні вирвано металеву решітку, на цьому ж металопластиковому вікні виявлено слід віджиму у вигляді вм`ятини і відламану віконну ручку, на підвіконнику виявлено слід підошви взуття, на першому поверсі у кухні та двох кімнатах вирвано і викрадено три датчики руху, у спальні виявлено перекинуту шкатулку, з якої викрадено золоті і срібні ювелірні вироби, а також з комоду у спальні викрадено сумочку з грошовими коштами та викрадено гроші з іншої сумки; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , з якого встановлено, що її житловий будинок, обгороджений з усіх сторін, однак розташований на відстані приблизно 25-30 м. від лісового масиву. З зовні її будинку з усіх сторін встановлені чотири камери відеоспостереження, на вікнах встановлені металеві решітки, на подвір`ї у вольєрі закритий великий собака, а в середині будинку в кожній кімнаті встановлені датчики руху, які підключені до системи інтернет, та у випадку спрацювання датчиків руху, ОСОБА_2 , її чоловікові та її зятеві на мобільний телефон приходить повідомлення про спрацювання датчиків руху в певній кімнаті. Крім цього при спрацюванні датчиків руху, у їхньому будинку спрацьовує звукова сигналізація. 22.09.2021 року, зранку о 08:40 годині ОСОБА_2 разом із чоловіком вийшли з дому та поставила всі датчики руху на сигналізацію, закрила всі металопластикові вікна та вхідні двері. В будинку на той час нікого не залишилося. 22.09.2021 року о 09:36 годині, коли ОСОБА_2 перебуваючи на роботі у своєму робочому кабінеті, отримала на свій мобільний телефон повідомлення про те, що в її будинку спрацювала сигналізація та датчики руху в середині будинку. Одночасно аналогічні повідомлення про те, що спрацювання сигналізація, отримав її чоловік та зять. ОСОБА_2 одразу стала телефонувати в поліцію. Тим часом її чоловік та зять отримавши ці повідомлення, одразу також виїхали до їхнього будинку. При цьому її зять – ОСОБА_3 , перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в автошколі, яка розташована на відстані декілька сотень метрів від її будинку, одразу на своєму автомобілі поїхав до її будинку і при цьому розповів про дану крадіжку з будинку, своєму колезі – ОСОБА_4 , який разом із ОСОБА_5 , на окремому автомобілі також поїхали до її будинку, щоб допомогти затримати злочинців. Коли ОСОБА_2 приїхала до свого будинку, то на вулиці перед будинком вже були її чоловік, зять, ОСОБА_4 із ОСОБА_5 та працівники поліції. Тоді працівники поліції та ОСОБА_2 швидко оглянули будинок і виявили, що з вікна в кухні вирвана металева решітка, відкрито шляхом віджиму металопластикове вікно, а з спальні викрадені ювелірні вироби і гроші. Тому всі вище перелічені присутні біля її будинку особи зрозуміли, що з її будинку було вчинено крадіжку. Тим часом ОСОБА_4 із ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та із працівником поліції поїхали на різних автомобілях переслідувати злодіїв, а саме одні побігли в сторону лісового масиву, інші - по дорозі поїхали в сторону смітників. Через невеликий період часу ОСОБА_4 із ОСОБА_5 рухаючись по автодорозі в сторону м. Хирів, побачили як зі сторони її будинку по полі бігли двоє невідомих чоловіків, обидвоє з яких мали з собою сумки і кульки та один з яких був одягнутий в маскувальний халат. ОСОБА_4 вийшов із автомобіля та крикнув до цих чоловіків, щоб вони почекали, просив їх зупинитися, оскільки він зрозумів, що очевидно саме ці чоловіки вчинили крадіжку з будинку ОСОБА_2 , але вони навпаки стали втікати в сторону лісового масиву. Тоді ОСОБА_4 подзвони працівникам поліції, які також під`їхали в дане місце та біжучи, наздогнали одного із двох цих чоловіків, який мав більшу сумку та біг повільніше позаду, а саме затримали ОСОБА_1 . Іншому чоловікові вдалося втекти. В подальшому під час огляду свого будинку, ОСОБА_2 побачила, що з кухні, спальні та вітальні зірвані та викрадені три датчики руху, вартістю по 1100 гривень кожний, відеокамери з зовні будинку зафарбовані білим барвником, в спальній кімнаті на комоді з дзеркалом зі шкатулки були викрадені її золоті та срібні ювелірні вироби, з цього ж комоду в спальній викрадено її маленька шкіряну сумку типу порт-моне чорного кольору, в якій було 300 доларів США та приблизно 700 гривень. З цього ж комоду в спальні також із другої дамської сумки, викрадено 500 гривень. ОСОБА_2 оцінює вартість викрадених у неї ювелірних виробів на загальну суму близько 100 000 гривень, тому загальну суму заподіяних їй матеріальних збитків внаслідок даної крадіжки, з урахуванням викрадених грошових коштів, ОСОБА_2 оцінює на суму приблизно 108 800 гривень; протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які 22.09.2021 року, близько 10:00 години дізнавшись про крадіжку з будинку ОСОБА_2 , з метою пошуку злочинців, виїхали від її будинку та рухалися на автомобілі по автодорозі в напрямку м. Хирів та помітили двох незнайомих їм чоловіків, один з яких був одягнутий в маскувальний халат та обоє несли великі сумки, приховували свої обличчя і при наближенні до них стали втікати. В подальшому працівники поліції наздогнали одного з них, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрого разом з усіма речами і предметами, котрі він мав з собою доставили у відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції для перевірки його причетності до вчинення крадіжки з будинку ОСОБА_2 ; протоколом затримання ОСОБА_1 , з якого встановлено, що 22.09.2021 року о 16:02 годині після проведення першочергових слідчих дій та встановлення особи доставленого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , його було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, та під час його затримання в присутності двох понятих та під відеозапис було проведено його особистий обшук та огляд його речей, в результаті чого у нього було виявлено та вилучено наступні предмети, які мають значення речових доказів: два жіночі перстні, вигоровлені з металу сірого кольору, подібного на срібло, один з яких має інкрустований камінь білого кольору, які в подальшому потерпіла ОСОБА_2 впізнала як такі, що були викрадені з її будинку; один фонарик; три пари шматяних рукавиць, обрізану верхню частину жіночих капронів коричневого кольору і відрізок тканини камуфляжного забарвлення у формі типу вандами (для прикривання обличчя); одну пару чоловічих кросівок чорного кольору виробництва торгової марки «SAYOTA», структура підошви яких візуально співпадає із слідом взуття, виявленим у будинку ОСОБА_2 ; рюкзак чорно-сірого кольору; дві пластмасові палиці синього кольору завдовжки приблизно 110 см., на кінцях яких виявлено намотаний скотч і залишки фарби білого кольору, з допомогою яких очевидно зафарбовували відеокамери в будинку ОСОБА_2 ; крім цього виявлено порізані куски сирого м`яса та сосиски (можливо протруєні для нейтралізації собаки), електричний продовжувач із котушкою завдовжки 50 м.; протоколами пред`явлення речей для впізнання потерпілій ОСОБА_2 з яких встановлено, що вона впевнено впізнала серед ряду подібних саме ті два жіночі перстні, котрі були вилучені із сумки ОСОБА_1 при його затриманні, як такі, які були викрадені з її будинку;

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чернігівка Приморського краю Російської Федерації., українець, громадянин України, із професійно-технічною освітою, не одружений, не працюючий, раніше неодноразово судимий, із непогашеною судимістю, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак фактично проживає в АДРЕСА_2 .

Кримінальне правопорушення, що інкримінується підозрюваному, відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років;

- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі;

- відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, а отже законного джерела доходу та схильність до вчинення нових злочинів проти власності, за які він неодноразово судимий.

Під час досудового розслідування здобуто відомості про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній після вчинення даного тяжкого злочину втік з місця події і при його затриманні працівниками поліції також втікав, не підкоряючись законним вимогам працівників поліції зупинитися, аж поки його не наздогнали;

-у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання від 3 до 6 років позбавлення волі і це може спонукати підозрюваного до втечі;

-згідно довідки про судимість, встановлено, що 01.10.2012 обвинувачений у вчиненні злочинів, передбачених ст. 162 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 3 КК України ОСОБА_1 Коломийським районним судом Івано-Франківської області був оголошений у розшук;

-може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_2 та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки їхні особи йому стали відомі під час досудового розслідування та адреси проживання яких йому також відомі;

-очевидно що даний злочин ОСОБА_1 допомагали вчиняти інші співучасники, що підтверджується показаннями свідків. Особи інших можливих співучасників вчинення даного тяжкого злочину на даний час не встановлені, тому перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 , може чинити на них негативний вплив, чим перешкоджатиме об`єктивному, всебічному та швидкому проведенню досудового розслідування;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, у нього немає постійного місця роботи, а отже законного джерела доходів, підозрюваний ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів.

Крім цього, застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

Згідно ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до

ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та значної суспільної небезпеки кримінального правопорушення у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і домашній арешт, не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Просить винести ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чернігівка Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, із непогашеною судимістю, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак фактично проживає в АДРЕСА_2 , терміном на 60 (шістдесят) діб.

Правова кваліфікація – ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор Гавриляк Т.М. та слідчий Мелещук В.В. підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Карпінська О.Б. проти клопотання заперечили, просили обрати більш м`якіший запобіжний захід.

Вивчивши матеріали клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обгрунтовує доводи клопотання, заслухавши прокурора, слічдого, які підтримали клопотання, просили його задовольнити, підозрюваного та захисника підозрюваного, які проти задоволення клопотання заперечували, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Карпінська О.Б. копію клопотання та матеріали клопотання отримали 23.09.2021 року о 15 годині 20 хвилин.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12021141320000381, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2021 року.

23 вересня 2021 року ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з таких підстав.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться у поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями: витягу з ЄРДР від 22.09.2021 року, заява ОСОБА_2 від 22.09.2021 року, рапорта старшого інспектора-чергового відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 22.09.2021 року, протоколами допиту свідків від 22.09.2021 року та від 24.09.2021 року, протоколом допиту потерпілого від 22.09.2021 року, протоколом огляду місця події від 22.09.2021 року, протоколом допиту підозрюваного від 23.09.2021 року, повідомленням про підозру від 23.09.2021 року, постановою про визнання речовим доказам від 22.09.2021 року.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи їх в сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі, даними про особу підозрюваного, розміром майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється ОСОБА_1 , окрім того, оцінюючи ризики, якими прокурор та слідчий обгрунтовують клопотання, зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які буду перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обгрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатньо підстави, слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду, стверджується тим, що ОСОБА_1 , який є непрацевлаштованим та не має легальних джерел доходу, повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого умисного, корисливого злочину, що передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з конфіскацією майна, або без такої, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, може переховуватися від органів досудового розслідування та планувати втечу.

Натомість, стороною захисту на виконання положень КПК України щодо самостійного обстоювання своїх позицій, прав, свобод і законних інтересів та на підтвердження своїх доводів, зокрема, щодо наявності джерел доходу, не подано слідчому судді будь-яких доказів про протилежне, відтак не спростовано доводів прокурора.

Досить вірогідним є заявлений ризик можливого незаконного впливу на потерпілу, і в разі застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_1 матиме реальну можливість впливати на потерпілу. Окрім того, ризик незаконного впливу на потерпілу та інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тому при обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілу та свідків у згадуваному кримінальному провадженні.

Прокурор довів під час розгляду клопотання, що на цій стадії кримінального провадження застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема й цілодобового домашнього арешту, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Враховуючи, окрім наведеного вище, дані щодо особу підозрюваного, ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до норми п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Покликання захисника на можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя, не може взяти до уваги, з мотивів, що наведені вище, враховуючи, що більш м`який запобіжний захід до підозрюваного, зокрема домашній арешт за місцем його проживання не буде дієвим для запобігання вище зазначених ризиків.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликане інтересами дієвості кримінального провадження, з метою запобігання можливостям підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і у подальшому суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Отже, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування цієї особи від органів досудового розслідування та суду. При цьому зазначено, що вказаний ризик може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, розмір матеріальної шкоди, завдання якої інкримінують підозрюваному, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України - у розмірі 60-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до органу досудового слідства свій паспорт для виїзду за кордон;

5) утримуватися від спілкування з свідками, іншим підозрюваним та потерпілим.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

А тому, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196 - 197, 202, 203, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 20 листопада 2021 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 16 години 02 хвилин 22.09.2021 року.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 142740 (сто сорок дві тисячі сімсот сорок) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742, Депозитний рахунок UA598201720355219002000000757, Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ Призначення платежу 3астава за ______ (ПІП) у кримінальному провадженні № ____ за ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від ___ року.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до органу досудового слідства свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності);

5) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 20.11.2021 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого (слідчих), який (які) здійснює (здійснюють) досудове розслідування та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює (здійснюють) процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 17 годині 30 хвилин 28.09.2021 року.

Слідчий суддя Ю.П.Пошивак