Рішення № 99943012, 20.09.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4576/21

Провадження №2/333/3157/21

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/4576/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Діна Вікторівна,-

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Платінум Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Д.В. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 25.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В.на підставі заяви ТОВ «Платінум Фінанс» про примусове виконання виконавчого напису №1340, виданого 01.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64652010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платінум Фінанс» заборгованості у розмірі 9669,69 гривень. Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом за умови наявності лише безспірної заборгованості. Позивач не брав ніяких кредитів у відповідача. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватися до кредитних договорів, укладених між позивачем і відповідачем у простій письмовій формі, оскільки п.2 Переліку з 22.02.2017 року визнаний нечинним відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду. Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса №1340 від 01.02.2021 року вчинено з порушенням вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим просить суд визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору і витрати з надання правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином, представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив розглядати справу без його участі, відмовити у задоволенні позовних вимог. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу є безпідставними, оскільки такі витрати не підтверджені належними і допустимими доказами.

Треті особи у судове засідання, не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, представника позивача, представника відповідача і третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1340, про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платінум Фінанс» заборгованості у розмірі 9669,69 гривень.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., 25.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. відкрито виконавче провадження №64652010.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.18 ЦК України, ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною і не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 01.02.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц.

Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису №1340від 01.02.2021 року, була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією, зазначений у написі є безспірним. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог фінансової компанії до позивача. Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання та про можливі наслідки неусунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання. Також суду не надано доказів на підтвердження того, що при вчиненні виконавчого напису стягувачем було надано оригінали договорів про відступлення права вимоги, якими би підтверджувалось право ТОВ «Платінум Фінанс» за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно зі ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повина бути безспірною. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платінум Фінанс» заборгованості в сумі 9669,69 гривень приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. не переконався належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, вчинив виконавчий напис, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з правовою позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1340, вчинений 01.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платінум Фінанс» заборгованості в сумі 9669,69 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, беззаперечно входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачем і його представником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а тому суд вважає, що підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат з надання правничої допомоги немає.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст.ст.10-13, 77-80, 133, 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» (ЄДРПОУ 43133848, адреса: м.Київ, вул.Лариси Руденко, буд.6-А, оф.525) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна (м.Київ, вул.Тараса Шевченка, буд.38, прим.147, кім.5, 7), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пімахова Діна Вікторівна (м.Київ, вул.Кірпи Георгія, буд.2-А, оф.511), – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1340, виданий 01 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» (ЄДРПОУ 43133848) заборгованості за кредитним договором №500171618 від 19.09.2008 року та плати за його вчинення, на загальну суму 9669,69 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» (ЄДРПОУ 43133848, адреса: м.Київ, вул.Лариси Руденко, буд.6-А, оф.525) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 гривні 00 копійок і за подання позову у сумі 908 гривень 00 копійок, а разом 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 20.09.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков