Ухвала суду № 99942526, 24.09.2021, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2280/21

1-кс/301/779/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2021 р. м. Іршава

Слідчий суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І., за участю секретаря судового засідання Чийпеш А.П., прокурора Чедрик А.В., заступника начальника СВ ВП № 1 Хустського РУП Глушка І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Жилкіна В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Глушка І.В., погоджене з прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури Чедрик А.В., по кримінальному провадженню, що внесене 14 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071100000277, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника СВ відділення поліції №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Глушко І.В., за погодженням із прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури Чедрик А.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021071100000277 від 14.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що групою слідчих СВ відділення поліції №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021071100000277 від 14.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 серпня 2021 року близько 15 години 40 хвилин перебуваючи в добовому наряді інспектор СРПП ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 , приїхавши поблизу території штраф-майданчика, що за адресою вул. Шевченка, 70, в м. Іршава де в той час знаходився громадянин ОСОБА_1 , який тримаючи в руках сокиру погрожував працівникам поліції фізичною розправою, після чого зненацька кинув сокиру, яку тримав в руках в бік кущів зі сторони естакади, на що відреагував інспектор СРПП ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_2 , підійшов до ОСОБА_1 який діючи умисно, усвідомлюючи те, що інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Хустського РУП Головного управління Національної поліції у Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_2 , знаходиться під час виконання службових обов`язків, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет спричинив своєю лівою рукою зігнутою в кулак один удар в область грудей ОСОБА_2 в результаті чого згідно висновка експерта №171-і, інспектор СРПП ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області отримав тілесні ушкодження у вигляді: синця шкірних покривів ділянки тіла грудини, які за ступенем тяжкоості слід кваліфікувати як легке тілесне ушкодження, що має незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: рапортом інспектора СРПП Ледней Я.І., протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , висновком експерта №171-і.

15 серпня 2021 року по даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.345 КК України за кваліфікуючими ознаками умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

16 серпня 2021 року слідчою суддею Іршавського районного суду винесено ухвалу №301/2280/21 від 16.08.2021 року про застосування відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

16 серпня 2021 року о 18:00 годин ОСОБА_1 , в присутності захисника Жилкін В.В., було роз`яснено ухвалу Іршавського районного суду, а саме обов`язків передбачених ч.2 ст.179, ч.5 ст.194 КПК України.

09 вересня 2021 року, відповідно до вимог ст.133, 135 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 вручено повістку про явку на 13 вересня 2021 року на 10:00 годин, до заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Глушко І.В., але незважаючи на це ОСОБА_1 на допит, на вказаний час не з`явився, про причини неявки не повідомив.

09 вересня 2021 року, відповідно до вимог ст.133, 135 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 вручено повістку про явку, на 14 вересня 2021 року на 10:00 годин до заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Глушко І.В., але незважаючи на це ОСОБА_1 на допит не з`явився, про причини неявки не повідомив.

13 вересня 2021 року, відповідно до вимог ст.133, 135 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 вручено повістку про явку, на 17 вересня 2021 року на 10:00 годин до заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Глушко І.В., але незважаючи на це ОСОБА_1 на допит не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Також, у секторі дізнання ВП №1 Хустського РУП перебуває кримінальне провадження за №12021078100000205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, в якому ОСОБА_1 21.07.2021 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Однак, підозрюваний у вказаному кримінальному провадженні не виконував покладені на нього обов`язки, не з`являвся на виклики дізнавача та прокурора, не виконав законний привід суду, внаслідок чого, 02.08.2021 начальником дізнання Зінич С.І. за погодженням з процесуальним прокурором Гецко В.Ю. кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України зупинено та підозрюваного оголошено в розшук.

Знаходячись на волі ОСОБА_1 може ухилитись від слідства та суду; він може незаконно вплинути на інших співучасників даного злочину, може незаконно впливати на потерпілого та свідків даного кримінального правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні; він також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи особу підозрюваного, його життя та поведінку, ставлення до вчинених ним діянь, забезпечити виконання покладених на нього обовзяків та уникненню ризиків підозрюваним ОСОБА_1 , унеможливлює застосування більш м`ягкого запобіжного заходу аніж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий Глушко І.В. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити, оскільки відносно ОСОБА_1 було обрано особисте зобов`язання, яке він не виконував, а також існують обгрунтована підозра у вчиненні ним злочину та ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, вважаючи мету і підстави застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, а на даний час і суду, оскільки не з`являється на виклики до суду по іншому кримінальному правопорушенню за ст. 309 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Не з`являвся до слідчого за викликами, оскільки виклики на 13.09.2021 та 14.09.2021 не отримував, а отримував його батько, який йому такі передав із запізненням. 13.09.2021 він з`явився до слідчого, але пізніше, отримав виклик 17.09.2021. 14.09.2021 також не з`явився, оскільки поїхав до Закарпатського апеляційного суду. 17.09.2021 року не прибув на виклик, так як захворів (болів шлунок). Повідомити слідчого, що не прийде на виклик не міг, оскільки не мав грошей подзвонити.

Захисник адвокат Жилкін В.В. заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, просив застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою - домашній арешт у нічний час. На думку захисника, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведені вказані у клопотанні слідчим ризики, передбачені ст.177 КПК України. Також просив врахувати стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця проживання із батьком.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що з підозрюваним проживає у цивільному шлюбі. З 15.09.2021 ОСОБА_1 захворів (болів шлунок) і перебував у неї вдома за адресою АДРЕСА_2 . До лікаря він не звертався, вона давала йому ліки, хворів 3-4 дні. Він дзвонив слідчому повідомити, що не з`явиться на виклик, але той не піднімав телефон.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, покази свідка ОСОБА_7 , дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Хустського РУП перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071100000277 від 14.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

15 серпня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.09.2021 у справі № 301/2280/21 надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24.09.2021 о 11:00 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_1 було затримано на підставі вищевказаної ухвали.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071100000277 від 14.08.2021; протокол огляду місця події від 14.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 14.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 14.08.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 14.08.2021; висновком експерта № 171-і від 17.08.2021; протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 24.09.2021, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, підозрюваним не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Слідчий суддя, оцінивши доводи, наведені у клопотанні, вважає, що сторона обвинувачення під час розгляду клопотання довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Висновок слідчого судді щодо наявності ризиків ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

На переконання слідчого судді, суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Ухвалою слідчого судді від 16.08.2021 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, яке останнім не виконувалось, за викликами до слідчого такий не з`являвся, що свідчить про ухилення ОСОБА_1 від органів досудового розслідування.

Наведені обставини, на цій стадії дають підстави для висновку про існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду та його незаконного впливу на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідка, оскільки особисте зобов`язання не виконував, проживав із своєю співмешканкою ОСОБА_7 у с. Дешковиця, яка проходить по вказаному кримінальному провадженню, як свідок , а отже може впливати на таку.

На переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, щодо вчинення якого до Іршавського районного суду було скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні підозрюваний також не виконував покладені на нього обов`язки, не з`являвся на виклики дізнавача та прокурора, не виконав законний привід суду, внаслідок чого, 02.08.2021 начальником дізнання Зінич С.І. за погодженням з процесуальним прокурором Гецко В.Ю. кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України було зупинено та підозрюваного оголошено в розшук. Після направлення по вказаному кримінальному провадженню обвинувального акту до суду обвинувачений ОСОБА_1 також не з`являвся і на судові виклики до суду.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_1 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

При цьому слідчий суддя, враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Будь-яких доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.

Слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінальному правопорушення, яке є нетяжким злочином, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваному ОСОБА_1 інкримінується вчинення насильницького злочину, пов`язаного з погрозою застосування насильства та спричинення тілесних ушкоджень.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що при обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, не слід визначати розмір застави.

Керуючись ст. ст. 176, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Глушка І.В., яке погоджене прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури Чедрик А.В., про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів – задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів без визначення застави.

Термін дії ухвали визначити по 11 год. 00 хв. 22 листопада 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 27.09.2021 о 16-ій 00 хв.

Слідчий суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик