Постанова № 99942355, 28.09.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5802/21

Провадження№ 3/266/1830/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Дмитро Геннадійович розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ААБ №196328 від 08.09.2021 року, ОСОБА_1 08.09.2021 року о 15 год. 05 хв. за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, пр. Нахімова, буд.170, керував транспортним засобом Ореl Astra 2.0 DTI KOMBI, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився у присутності двох свідків в установленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно (двічі) протягом року, на підставі чого було складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи був призначений на 28 вересня 2021 року на 10.00 годину, про що ОСОБА_1 був повідомлений при складанні відносно нього протоколу, однак останній в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»). Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідчать про недобросовісність наданих йому процесуальних прав у вирішенні даного адміністративного протоколу, оскільки ОСОБА_1 не з`явився до суду, станом розгляду справи не цікавився.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 08.09.2021 року серії ААБ № 196328; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №713680 від 08.09.2021 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.126, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121, ст.125 КУпАП, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Донецькій області ДПП Зінченко О., згідно якої за обліками інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 протягом року притягався двічі до адміністративної відповідальності за ч.ю1 ст.130 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП; постановами Приморського районного суду м. Маріуполя від 02.12.2020 року, 06.08.2021 року; адмінпрактикою; поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; направленням ОСОБА_1 від 08.09.2021 року на огляд з метою визначення стану наркотичного сп`яніння до КНП МЦПЛЗ м. Маріуполя; рапортами поліцейський поліції; відеозаписом.

Судом був оглянутий диск з відеозаписом події, яка сталася 08.09.2021 року, де також був підтверджений факт вчинення правопорушення.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Згідно п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Положеннями п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частина 3 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Отже, судом встановлений той факт, що водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовилась від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку 08.09.2021 року.

ОСОБА_1 суду не надав достовірних доказів, які б спростовували обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, суду не надано достовірних доказів та не вказано про існування таких доказів, які б підтвердили його невинуватість у скоєнні правопорушення та поважність або наявність причин, які спонукали відмовитися від проходження медичного огляду.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КпАП України, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує обставини справи, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, той факт, що вчинене адміністративне правопорушення мало місце, ОСОБА_1 неодноразово піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 ч.1, ст. 130 ч.2 КУпАП України, і вважає, що до нього слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, слід зазначити, що суд не застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки відповідно до інформації, яка міститься в матеріалах справи, транспортний засіб Ореl Astra 2.0 DTI KOMBI, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 належить на праві власності громадянину ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що складає 454 грн., а тому суд стягує на користь держави вказаний судовий збір в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.3, 268, 283, 284 КпАП України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КпАП України, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. (отримувач коштів Донецьке УК/Дон.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, рахунок отримувача UA 198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувача коштів – Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37993783, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя Д.Г. Пантелєєв