Ухвала суду № 99942331, 08.09.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4269/17

Провадження№ 4-с/266/6/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

при секретарі – Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження, визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, арешт майна боржника та зобов`язати вчинити певні дії,

заінтересована особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив суд скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021 року у ВП №65110267: про відкриття виконавчого провадження; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника, винесені виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа у зведеному виконавчому провадженні, виданого Приморським районним судом м. Маріуполь 03.03.2021р. у справі №266/4269/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Зобов`язати приватного виконавця повернути виконавчий лист стягувачу - АТ «Укрзалізниця» без виконання, скасувати застосовані виконавцем арешти та заборони, інші вжиті виконавцем заходи щодо ОСОБА_1 та його майна, грошових коштів, рахунків у банках тощо щодо виконання рішення суду.

В обґрунтування скарги посилався на те, що Приморський районним судом м.Маріуполя 10.07.2020 року була задоволена заява АТ “Укрзалізниця” про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа від 16.04.2018, виданого судом йому в цій справі про стягнення з АТ “Укрзалізниця” на його користь середнього заробітку у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі в рамках стягнення за 1 місяць - 71 054,94 грн. На виконання вказаної ухвали Приморського суду 01.03.2021р., судом 03.03.2021 виданий виконавчий лист. Згідно з отриманою його представником 29.04.2021р. копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2021, на підставі вказаного виконавчого листа за заявою адвокатів Пішковцій О.В. та Кулініч А.П. від 02.04.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. 13.04.2021 було відкрите виконавче провадження №65110267. Приватним виконавцем також 13.04.2021 була винесена постанова про об`єднання названого ВП з іншим ВП №65110757, про стягнення з нього 70 110,91 грн. згідно з постановою Київського апеляційного суду від 12.01.2021р., за виконавчим листом, виданим Печерським райсудом Києва за аналогічною заявою АТ “Укрзалізниця” у справі про поновлення його на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №757/64183/16-ц. (стягнутого негайно середнього заробітку за 1 місяць). Зведеному виконавчому провадженню, згідно з постановою виконавця про об`єднання, присвоєний №651440074. Згідно з інформацією про виконавче провадження, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, приватний виконавець також 13.04.2021, окрім постанови про стягнення з нього суми його основної винагороди - 7 104,59 грн., виніс також постанову про стягнення з нього витрат виконавчого провадження. Крім того, приватний виконавець у межах стягнення за зведеним виконавчим провадженням - 155 872,53грн., враховуючи основну винагороду виконавця та нараховані ним витрати виконавчого провадження, наклав арешт на все його нерухоме і рухоме майно, зокрема квартиру та автомобіль, наклав арешт на грошові кошти на його рахунках, що були відкриті і будуть відкриті у банках. До заяви від 02.04.2021 про примусове виконання ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя від 10.07.2020 р., поданої адвокатами Пішковцій О.В. та Кулініч А.П. приватному виконавцю Григорчуку П.В., додані довіреності адвокатів, в яких зокрема зазначено, що вони видані адвокатам, які діють на підставі свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю, зазначені реквізити цих свідоцтв. Проте не додані документи на підтвердження повноважень адвокатів, передбачені законодавством, а саме ордери та витяги з договорів про надання правової допомоги, укладені між адвокатами та АТ «Укрзалізниця», засвідчені представниками сторін цих договорів, як того вимагає ст. 16 Закону «Про виконавче провадження». Зазначений факт підтверджується переліком додатків до заяви та описом вкладення цінного листа. Також, до заяви адвокатів про примусове виконання рішення суду від 02.04.2021 додані копії довіреностей АТ “Укрзалізниця”, а не оригінали. Відповідність цих копій оригіналам засвідчена самими адвокатами Пішковцій О.В. та Кулініч А.П. Проте, відповідно до ст. 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів. Отже, адвокати Пішковцій О.В. та Кулініч А.П. мають право посвідчувати копії документів лише під час здійснення ними адвокатської діяльності у справах які вони ведуть, якщо законом не установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів. За відсутності ордеру та засвідченого сторонами договору про надання правової допомоги, приватний виконавець не мав права приймати заяву адвокатів Пішковцій О.В. та Кулініч А.П. від 02.04.2021 про примусове виконання виданого АТ “Укразалізниця” Приморським районним судом м. Маріуполя виконавчого листа від 03.03.2021 у справі №266/4269/17. Отже, за відсутності належного підтвердження адвокатами своїх повноважень, як представників АТ “Укрзалізниця”, приватний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження за заявою цих адвокатів. Крім того, приватний виконавець виніс постанову про стягнення з нього витрат виконавчого провадження, які не можуть стягуватися з позивача у трудовому спорі, тобто з нього і мають авансуватись роботодавцем - АТ «Укрзалізниця», або здійснюватися за рахунок приватного виконавця. У жодному з документів приватного виконавця Григорчука П.В. не зазначено про наявність у нього договору страхування, відповідні реквізити договору, розмір страхової суми. В рамках виконавчого провадження №65110267, приватний виконавець наклав арешт на його нерухоме і рухоме майно вартість якого значно перевищує суму навіть зведеного виконавчого провадження. У той час, як згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт на майно накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця. Вказана суму становить у зведеному виконавчому провадженні - 155 872,53 грн. У той час, як вартість лише нерухомого майна, на яке виконавець наклав арешт складає 1 170 781,42 грн. Автомобіль, на який виконавець наклав арешт - йому не належить з 2018 року. Крім того, приватний виконавець в постановах про арешт його майна та коштів зазначає номер виконавчого провадження №65110267, відкритого ним у виконання ухвали Приморського районного суду м.Маріуполя від 10.07.2020, проте вказує суму стягнення, включаючи винагороду виконавця та відшкодування йому ним витрат виконавчого провадження по двох провадженнях. У той час, як зведеному виконавчому провадженню, згідно з постановою виконавця від 13.04.2021, він надав інший номер - 65144074.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 20.05.2021р. вказану скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання по справі, зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. надати суду матеріали виконавчого провадження №65110267.

07.06.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. до суду наданий відзив на скаргу, в якому виконавець посилався на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 65110267 від 13.04.2021 відкрите на підставі виконавчого листа № 266/4269/17 від 03.03.2021 виданого Приморським районним судом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 па користь АТ «Українська залізниця» безпідставно одержаної суми у розмірі 71045,94 грн. Зазначений виконавчий документ надійшов на його адресу 12.04.2021р. за письмовою заявою представника за довіреністю АТ «Українська залізниця» - Корсун Ю.Ю. та Пішковцій О.В. 13.04.2021 ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження того ж дня ним були винесені законні постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди. У зв`язку з перебуванням на виконанні декількох виконавчих проваджень, відкритих у відношенні ОСОБА_2 13.04.2021 було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене. Того ж дня ним було винесено постанову про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме манію боржника в межах суми стягнення та зведеним виконавчим провадженням - 155872,53 грн. 07.05.2021 ним було винесено постанову про арешт коштів боржника та 11.05.2021 ним було винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника (заробітну плату), яку боржник отримує в ТОВ «ЮФ «МБЛС». Інформація про його чинний договір страхування цивільно-правової відповідальності міститься в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.

29.06.2021р. представник АТ «Укрзалізниця» Корсун Ю.Ю., який діє на підставі довіреності, до суду надав письмові пояснення, в яких просив у задоволенні скарги відмовити, оскільки відповідно до законодавства України представники, які підписали заяву про примусове виконання рішень є належними, які мали право засвідчувати своїм підписом копії документів.

Заявник ОСОБА_1 до суду надав заяву, в якій просив розглядати скаргу без участі скаржника.

Представник АТ «Укрзалізниця» Корсун Ю.Ю., який діє на підставі довіреності, до суду надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, за наявними в справі матеріалами.

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. до суду надав клопотання про розгляд скарги у його відсутність, проти скарги заперечував в задоволенні останньої просив відмовити на підставі його відзиву.

Суд, дослідивши матеріали скарги приходить до наступних висновків.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. перебуває виконавче провадження № 65110267, з примусового виконання виконавчого листа № 266/4269/17 від 03.03.2021р. виданого Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрзалізниця» безпідставно одержаної суми у розмірі 71045,94грн. за виконавчим листом, виданим Приморським районним судом м. Маріуполя від 16.04.2018р. (а.с. 11).

Виконавче провадження № 65110267 відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. на підставі заяви про примусове виконання рішення суду, направленої і підписаної представниками АТ «Укрзалізниця» Пішковцій О.В. та Кулініч А.П. від 02.04.2021р., які діють на підставі довіреностей № 28/6-55/06-21 від 13.01.2021р. та № 28/6-44/218-20 від 23.12.2020р. (а.с. 6-10).

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. об`єднано виконавчі провадження № 65110267, №65110757 у зведене виконавче провадження № 65144074 (а.с. 12).

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. ВП № 65110267 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 155872,53грн. Запис про обтяження, арешт рухомого майна та нерухомого майна внесений реєстратором приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень (а.с. 13, 15, 17).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 05.07.2017р. ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 1170781,42грн. (а.с. 22-23).

Згідно з відповіддю на запит № 100937198 від 13.04.2021р. до Міністерства внутрішніх справ України в рамках АСВП № 65110267 ОСОБА_1 належить «Chevrolet Evanda», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 14).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №253192043 від 18.04.2021р., сформованою приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В., ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 16).

З інформації про виконавче провадження № 65110267 від 11.05.2021р. вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. об`єднав виконавчі провадження № 65110267, №65144074у зведене виконавче провадження №65110267 (а.с. 18-20).

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 07.05.2021р. ВП № 65110267 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 21).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5706/18/003189 від 18.04.2018р. ОСОБА_1 продав Каріан Омід «Chevrolet Evanda», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 24-25).

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до положень статті 238 ЦК представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 244 ЦК України, представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

З довіреностей № 28/6-55/06-21 від 13.01.2021р. та № 28/6-44/218-20 від 23.12.2020р. виданих АТ «Укрзалізниця» на ім`я адвокатів Пішковцій О.В. та Кулініч А.П. вбачається, що адвокати наділені правами та повноваженнями, в тому числі: завіряти власним підписом копії документів, в тому числі цю Довіреність; представляти інтереси Клієнта в будь-яких судових інстанціях України з наданням усіх процесуальних прав, встановлених кодексами, які надані позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, заявнику, цивільному позивачу/ відповідачу, учаснику провадження, у тому числі з право підписання будь-яких заяв та клопотань.

Частиною 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для повернення стягувану виконавчого документа без прийняття до виконання, а саме: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому закон порядку допущено до негайного виконання);пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відклик банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно достатті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язкові виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконав служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; Фондом гарантування вкладів фізичних прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Таким чином, в даному випадку підстави для повернення стягувачу виконавчу документу без прийняття до виконання, відсутні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі Горнсбі проти Греції Суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду1. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Задоволення ж скарги з формальних підстав, таких як неналежне засвідчення копії повноважень адвоката може призвести до надмірного судового формалізму та порушити права стягувача щодо виконання судового рішення на її користь.

Разом з тим, скаржником не доведено, що довіреність видана неуповноваженою особою, відповідно відсутні підстави вважати, що виконавець відкрив виконавче провадження та виніс постанову з порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

З постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. про об`єднання виконавчих проваджень вбачається, що останній допустив описки у номерах виконавчих проваджень, а у інформації про виконавче провадження № 65110267 від 11.05.2021р. зазначені вірні номери об`єднаних виконавчих проваджень № 65110267, №65144074 та номер зведеного виконавчого провадження № 65110267.

Таким чином описка у номерах виконавчих проваджень у постанові приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. про об`єднання виконавчих проваджень, на думку суду, ніяким чином не впливає на правомірність дій приватного виконавця у виконавчому провадженні.

Згідно ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі, на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з ч.1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На даний час стягнення на майно, на яке накладено арешт на підставі оскаржуваних постанов, не відбулось. Рішення суду боржником не виконано. Приватним виконавцем перед винесенням постанови про накладення арешту на рухоме майно було зроблений запит, з відповіді на який він встановив, що транспортний засіб «Chevrolet Evanda», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , а відомості про його продаж не були відомі Міністерству внутрішніх справ України.

Таким чином суд приходить до висновку, що постанова про накладення арешту на рухоме майно була винесена виконавцем законно, і не порушує прав ОСОБА_1 .

Однак, суд враховуючи, що в даному випадку приватний виконавець діяв правомірно при винесенні постанови про накладення арешту на майно, встановив, що транспортний засіб «Chevrolet Evanda» було відчужено, про що виконавцю не було відомо, з метою захисту порушених прав і інтересів нового володільця транспортного засобу скасовує постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. ВП № 65110267, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , в частині накладення арешту на рухоме майно - автомобіль «Chevrolet Evanda», д.н.з. НОМЕР_1 .

Стосовно скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. ВП № 65110267 про накладення арешту, якою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , вартість при купівлі якої у 2017р. перевищувала суму зведеного виконавчого провадження, суд зауважує, що її було винесено у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 155872,53грн., тобто відповідно до вимог ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 3 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» авансовий платіж це кошти, які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій в кожному окремому виконавчому проваджені.

Положеннями частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішенням про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Виконавчий збір не стягується, якщо інше не передбачено угодою про врегулювання спору (мировою угодою), укладеною між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулюваня спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, відповідно до якої виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню.

Згідно з п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України №643 від 08 вересня 2016 року «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Таким чином АТ «Укрзалізниця» при зверненні до виконавця було звільнено від сплати авансового внеску у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим приватним виконавцем правомірно, з урахуванням положень статей 26, 45 Закону України «Про виконавче провадження» було стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця, підстав для звільнення від сплати якого ОСОБА_1 суду не зазначив.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на те, що доводи скаржника про порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства не знайшли свого підтвердження, а згідно наявних у справі доказів приватним виконавцем вчинялися усі необхідні дії, спрямовані на належне виконання рішення по справі, суд приходить до висновку, що виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження», однак суд з метою захисту прав нового володільця транспортного засобу скасовує постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. ВП №65110267, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , в частині накладення арешту на рухоме майно, а в задоволенні інших вимог скарги відмовляє.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження, визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, арешт майна боржника та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. від 13.04.2021р. ВП №65110267, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , в частині накладення арешту на рухоме майно - автомобіль «Chevrolet Evanda», д.н.з. НОМЕР_1 .

В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Курбанова Н. М.