Ухвала суду № 99941792, 24.09.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/12573/20

Провадження № 2/263/590/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приазов`я – 160» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приазов`я – 160» про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшов позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приазов`я – 160» (далі – ОСББ «Приазов`я – 160», в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 11 868 грн. 38 коп., 3 % річних у розмірі 356 грн. 05 коп., інфляційні нарахування у розмірі 973 грн. 50 коп., що загалом становить 13 197 грн. 93 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є споживачем послуг з утримання будинку, його споруд та прибудинкової території. Починаючи з грудня 2016 року відповідачка не сплачує визначені об`єднанням членські внески на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого у неї утворилася указана заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 , не погоджуючись із заявленими вимогами, подала зустрічний позов, в якому просила визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Приазов`я – 160», оформлених протоколами, а саме: від 24 липня 2016 року № 1 «Про прийняття щодо управління багатоквартирним будинком, затвердження кошторису та розміру внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком»; від 25 грудня 2016 року № 2 «Про затвердження кошторису та розміру внесків на 2017 рік»; від 28 січня 2017 року № 3 «Про прийняття рішення про участь і реалізацію міні-проекту «світлий-будинок» по встановленню пластикових вікон у сходинкових приміщеннях будинку»; від 17 грудня 2017 року № 5 «Про затвердження кошторису ОСББ «Приазов`я – 160» на 2018 рік; від 11 листопада 2018 року № 7 «Про затвердження кошторису та розміру внесків співвласників будинку на 2019 рік»; від 08 грудня 2019 року № 9 «Про затвердження кошторису та розміру внесків співвласників будинку на 2018 рік»; стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 045 грн. 60 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що протоколи загальних зборів та ухваленні на них рішення прийнятті з порушенням порядку, зокрема щодо скликання, підготовки, проведення зборів, здійснення процедури голосування.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСББ «Приазов`я – 160», її розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено сторонам порядок і строки для подачі заяв по суті справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 грудня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження із позовом ОСББ «Приазов`я – 160», перейдено до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, призначені у справі підготовчі судові засідання, забезпечено сторонам право та роз`яснено строки для подачі заяв по суті розгляду справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 травня 2021 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення зустрічного позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У вересні 2021 року від представника ОСББ «Приазов`я – 160» – адвоката Басівського В.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову, оскільки такий не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Сторони до судового засідання не з`явилися, від представника ОСББ «Приазов`я – 160» – адвоката Басівського В.О. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_1 до судового засідання повторно не з`явилася, подала заяву про повторне відкладення розгляду справи під приводом бажання особисто приймати участь в розгляді справи. Суд розцінює дану заяву як бажання ОСОБА_1 вкотре затягнути розгляд справи, тому відхиляє її як поважну причину неявки до суду. Вона у повному обсязі скористалася правом на подачу відзиву на позов, клопотань про розгляд справи за її участі не заявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція – це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір – господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

У справі судом установлено, що позивачка за зустрічним позовом оспорює рішення загальних зборів ОСББ «Приазов`я – 160», на яких вирішувалися питання щодо управління багатоквартирним будинком, затвердження кошторису та розміру внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком.

Позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 та на час проведення оспорюваних зборів була членом правління ОСББ, спір стосується захисту її прав, як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку протиправним проведенням загальних зборів та вирішенням на них питань, які пов`язані з діяльністю та управлінням ОСББ «Приазов`я – 160», а тому суд вважає, що цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, а отже таким, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При постановлені даної ухвали суд застосовує положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України та враховує висновки щодо застосування подібних норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2021 року у справі № 711/2266/19 (провадження № 61-16179св20).

Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 473/2005/19, постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 127/14625/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 758/8634/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 755/21681/15-ц/

Ураховуючи характер спірних правовідносин та зміст зустрічним позовних вимог, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСББ «Приазов`я – 160» про визнання недійсними рішень загальних зборів на підставі пункту 1 частини першої статі 255 ЦПК України, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Приазов`я – 160» про визнання недійсними рішень загальних зборів віднесено до юрисдикції господарських судів.

Керуючись ст. ст. 3, 255 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 263/12573/20 в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приазов`я – 160» про визнання недійсними рішень загальних зборів, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її до суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя О.М. Музика