Рішення № 99941736, 09.09.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/720/2021

ЄУН 229/3164/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря

судового засідання Варламової О.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

треті особи без самостійних вимог: Приморський ВДВС у м. Маріуполі Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 23.03.2021 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної

виконавчої служби у місті Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Харків) Демянко Ольгою Сергіївною, на підставі виконавчого напису №

28649 від 02.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського

нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, винесено постанову про

відкриття виконавчого провадження № 64915734 про стягнення з

ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суми боргу у розмірі 4110,03 грн. Про існування виконавчого провадження позивачка дізналася після того, як на її адресу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження. Вважає, що даний виконавчий напис вчинений всупереч вимогам ст. 88 Закон України «Про нотаріат». В порушення п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позивачка будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору від ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису, про порушення кредитних зобов`язань не отримувала, чим відповідач позбавив позивачку права оскаржити вимоги у судовому порядку або надати письмові заперечення. 04 листопада 2013 року між ПАТ «Платінум Банк» (далі -Банк) та позивачкою був укладений договір №1397/2988СLАРS, згідно з яким Банк надав споживчий кредит у розмірі 10886,40 грн. на строк дії кредиту 24 місяців від дати укладання зазначеного договору, з кінцевим терміном повернені кредиту 19 листопада 2015 року та зі сплатою 12% річних за фактичного користування кредитом. Пізніше, у зв`язку з проведенням Антитерористичної операції на Сході України, з травня 2014 року ОСОБА_1 втратила роботу та допустила заборгованість. З того часу Банк не звертався з вимогою про повернення коштів та лише зараз, після сплину 7 років таємно для позивачки звернувся до нотаріуса для отримання виконавчого напису. Проте, він жодних він жодних повідомлень про усунення порушень не отримував ні у відповідача, ні від будь-кого іншого. Тобто, виконавчий напис зроблено таємно з порушенням вимог Законодавства України. Позивачем взагалі не укладались договори відповідачем. У виконавчому написі зазначено, що з позивачки стягнено стягнено сума за період з 21 лютого2018 року по 02 грудня 2020 року, що порушує трирічний строк позовної давності. Позивачка укладала кредитні договори з банком більше три роки потому, а відповідачем такі договори взагалі не укладались. Позивачка жодного разу не б повідомлялась про зміну кредитора та не отримувала вимог від нього. Оскільки заборгованість не можна вважати безспірною, а виконавчий напис не містить документу на підставі яких він був виданий, позивачка була змушена звернутися до суду. Необхідно зазначити, що заборгованість за кредитним договором у виконавчому написі просять стягнути за період з 21.02.2018 р. по 02.12.2020 р., а строк дії кредитного договору - складає 24 місяців з моменту укладення договору, тобто з 04.11.2013 р. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у ран пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12). Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису по кредитному договору, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тому, відповідачем, всупереч вимог закону не було надано документів, які б підтверджували право його вимоги до позивачки за кредитним договором, а нотаріус помилково, всупереч вимог закону, не перевірив зміст договорів на які відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивачки за кредитним договором, та стягнув спірну заборгованість. Просить суд визнати виконавчий напис від 02 грудня 2020 року № 28537, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 4060,03 грн таким, що не підлягає виконанню; стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Згідно з ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06 серпня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначене підготовче засідання на 09 вересня 2021 року.

У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. До суду надала заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає.

Представник відповідача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином: судовою повісткою, про що у справі є розписка. Надав суду заяву від 07 вересня 2021 року про визнання позову у повному обсязі.

Третя особа без самостійних вимог Приморський ВДВС у м. Маріуполі Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином: судовою повісткою. Надав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним.

Частино 3 статті 200 ЦПК України вказано, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

З позову вбачається, що позивачка не визнає кредитну заборгованість.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», зокрема розрахунок заборгованості за кредитним договором, а також документи на підтвердження укладення такого кредитного договору.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 64915734 від 23 березня 2021 р., відповідно до якої виконавчим написом з ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідача заборгованість у розмірі 4110,03 грн.

З оскаржуваного виконавчого напису від 02 грудня 2020 року вбачається, що період, за який провадиться стягнення,- з 21.02.2018 року по 02 грудня 2020 року.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно п.п. 2.1 п.2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про нотаріат», яким не передбачено звернення боржника із заявою про застосування позовної давності.

Згідно з п.16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право у позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Суд зазначає, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін.

З огляду на вищенаведене суд доходить до висновку про те, що вимога відповідача не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280-282, 289, 353, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 треті, особи без самостійних вимог Приморський ВДВС у м. Маріуполі Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 28537, виданий 02 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» грошові кошти за період з 21 лютого 2018 року по 02 грудня 2020 року включно у розмірі 4060,03 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (юридична адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9а, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКППФО НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. виконавчої служби у місті Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства28649 від 02.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міськоговідкриття виконавчого провадження № 64915734 про стягнення з Павлієнко ЛюдмилиРНОКППФО 2431912200, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено у нарадчій кімнаті 20 вересня 2021 року.

Cуддя: О. М. Грубник