Рішення № 9994124, 28.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.10р.Справа № 25/42-09 За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

до Відповідача-1: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради,

м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - паспорт № НОМЕР_3 від 24.06.99р.

Від відповідача-1: Жукова Є.О., дов. № 21/3-3 від 11.01.10р.

Від відповідача-2: Кулик Т.А., дор. № 4/11-499 від 31.12.2009р.

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів та просить суд визнати за позивачем права власності на 75/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на здійснення позивачем реконструкції та поліпшення (капітального ремонту) орендованого ним майна за договором оренди нежитлових приміщень № 22/2005 від 15.06.2005р., які погоджені з орендодавцем, отже згідно з умовами договору оренди та ст.ст. 356, 778 ЦК України позивач став співвласником орендованого майна пропорційно вартості його витрат на поліпшення майна, що не визнається відповідачами.

Відповідачі позовні вимоги не визнали з тих підстав, що згідно з умовами договору позивачу була надана згода орендодавцем на ремонт орендованого обєкту, а не на здійснення його невідємних поліпшень. Позивачем виконано саме ремонт орендованого обєкту, тому згідно з ст. 776 ЦК України в нього не виникає право власності не орендований обєкт. Позивачем також, не доведено належними доказами створення нової речі внаслідок проведеної реконструкції, здійснення ремонтних робіт за власні кошти та вартістю, яка б надавала право на отримання у власність 75/100 частини орендованого нежитлового приміщення. Також, відповідачі зазначають, що право на отримання у власність орендованого майна позивач, згідно з ст.. 345 ЦК України має набути лише в процесі приватизації цього майна.

Третя особа надала до суду відзив на позов, згідно з яким не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, підтверджує надання дозволу на реконструкцію спірного об'єкта та просить суд розглядати справу за відсутності представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та експертів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2005 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) та Дніпропетровською квартирно-експлуатаційною частиною району (орендодавець) було укладено договір оренди № 22/2005/ (далі за текстом договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - приміщення в будинку № 6, площею 113 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого згідно експертного висновку становить 71909,00 грн.

Згідно з п. 10.1. Договору його було укладено на строк з 15.06.2005р. по 13.06.2006р. з умовою щорічного продовження терміну дії договору на строк 5 років. Додатковою угодою до договору оренди від 12.06.2007р. дію договору було продовжено сторонами до 11.06.2008р., а додатковою угодою від 10.06.200р. дію договору було продовжено до 09.06.2011р.

Згідно із п. 10.2 Договору оренди, умови Договори зберігають силу протягом всього строку дії Договору та у випадках, коли після його укладання законодавством України встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до п. 10.3 Договору оренди зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміна та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання Договору та внесених змін - не допускається.

Згідно з п. 6.3 Договору оренди, орендар має право, за погодженням з орендодавцем, за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

29.05.2006 року позивачка звернулася з заявою до начальника КЕВ м. Дніпропетровська підполковника Заяц Г.Є. з листом про надання дозволу на проведення ремонту, поліпшення орендованого майна, остільки воно знаходилось у занедбаному стані та реально потребувало термінової реконструкції. 30.05.2006 року начальником КЕВ м. Дніпропетровська позивачці було надано дозвіл на проведення вказаних необхідних робіт та реконструкцію.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі одержаного від орендодавця дозволу позивачем за період з 2006 по 2008р.р. були здійснені невідємні поліпшення орендованого приміщення.

Так, за клопотанням позивача судом було призначено проведення у справі судово-технічної-будівельної експертизи, яку було доручено провести експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, а на розгляд експертизи були поставлені наступні питання:

1. Яка була ринкова вартість та технічний стан нежитлового напівпідвального приміщення АДРЕСА_1, до проведення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ремонтно-будівельних робот у вказаному орендованому приміщенні?

2. Яка ринкова вартість та технічний стан нежитлового напівпідвального приміщення АДРЕСА_1 та яка його площа після проведення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ремонтно-будівельних робот у вказаному орендованому приміщенні?

3. Яке було цільове призначення нежитлового напівпідвального приміщення АДРЕСА_1 до проведення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ремонтно-будівельних робот у вказаному орендованому приміщенні?

4. Яке на теперішній час є цільове призначення орендованого нежитлового напівпідвального приміщення АДРЕСА_1?

5. Які об'єктивно виконані суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 роботи, поліпшення та реконструкція орендованого напівпідвального приміщення АДРЕСА_1?

6. Чи була створена нова річ в результаті виконання ремонтно-будівельних робот щодо орендованого майна - нежитлового напівпідвального приміщення АДРЕСА_1?

7. Чи зроблені суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 поліпшення орендованого майна внаслідок проведення ремонтно-будівельних робот за адресою АДРЕСА_1 та чи є вони невід'ємними?

8. Яка частка невід'ємних поліпшень (при їх наявності) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 у відсотковому відношенні згідно його витрат на виконання ремонтно-будівельних робот в орендованому майні, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на час виконання ремонтно-будівельних робот?

30.04.2010р. експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Довгаль І.А. було складено експерний висновок судової будівельно-технічної експертизи № 493-09 по даній справі, яким зокрема було встановлено, що:

1. Приміщення АДРЕСА_1, до проведення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ремонтно-будівельних робіт у вказаному орендованому приміщенні знаходилося у незадовільному стані. Ринкова вартість орендованого приміщення до проведення в ньому ремонтно-будівельних робот становила 71 909грн.;

2. Загальна площа приміщення АДРЕСА_1 після проведення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ремонтно-будівельних робот у вказаному орендованому приміщенні збільшилася на 2,8м2 (приміщення V санвузол). Таким чином, загальна площа приміщення АДРЕСА_1 після проведення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ремонтно-будівельних робот у вказаному орендованому приміщенні складає: 115,8м2. Ринкова вартість цокольного приміщення площею 115,8м2 по АДРЕСА_1 після проведення суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 ремонтно-будівельних робот у вказаному орендованому приміщенні, станом на жовтень 2007р. складає: 187 426грн.;

3. Відповідно договору оренди № 22/2005/Дніпропетровська КЕЧ району від 15.06.2005р. нерухомого військового майна розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1 укладеним між орендодавцем -начальником Дніпропетровської КЕЧ району м. Дніпропетровська Заєць Г.Е. та орендарем - ФОП ОСОБА_2 в п.2.3 договору зазначено цільове призначення приміщення АДРЕСА_1 - використання даного приміщення для прийому замовлень від населення на ремонт внутрішніх систем опалення;

4. На момент проведення дослідження цільове призначення орендованого нежитлового приміщення АДРЕСА_1 - використання даного приміщення як офіс;

5. Встановлений кокретний перелік виконаних ремонтно-будівельних робот у орендованому приміщенні;

6. Поліпшення орендованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, які були виконані суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 в період з 2005р. по 2007р., в цілому є невід'ємними. Повністю відокремити матеріальні ресурси, враховуючи витрачені на їх виконання трудовитрати без нанесення пошкоджень вже поліпшеного на момент проведення дослідження об'єкту - не можливо.

7. Частка невід'ємних поліпшень суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 у відсотковому відношенні згідно його витрат на виконання ремонтно-будівельних робот в орендованому майні, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на час виконання ремонтно-будівельних робіт складає: 70/100.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, в тому числі і експерниий висновок судової будівельно-технічної експертизи № 493-09 від 30.04.2010р. по даній справі, слід дійти висновку, що Позивачем внаслідок виконання ремонтно-будівельних робот з частковою реконструкцією в орендованому нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську було змінено функціональне призначення орендованого приміщення, збільшена його площа та здійснені невідємні поліпшення в розмірі 70% ринкової вартості обєкта, тобто фактично створена нова річ з новими властивостями, якістю та технічними характеристиками, вартість якої значно перевищує вартість попередньої речі.

З огляду на викладене заперечення відповідачів щодо не доведеності створення позивачем нової речі внаслідок проведення виконання ремонтно-будівельних робот в орендованому приміщеннями, судом відхиляються.

Також, як вбачається з матеріалів справи ГКЕУ видало Директиву «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровськ»№ Д-19. Відповідно до вказаної Директиви начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України було наказано організувати безоплатне вилучення з балансу квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровськ військового майна та його безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровськ згідно з переліком військового майна, яке безоплатно передається до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровськ.

На підставі зазначеної вище Директиви та рішення Дніпропетровського виконкому № 3123 від 28.07.2005р. до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровськ було безоплатно передано військове майно - житловий будинок в АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі та авізо, згідно з якими зазначений будинок було знято з обліку квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та передано до КВЖРЕП Красногвардійського району.

Листом на адресу суду за № 8/5-46 від 31.03.2009р. Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради повідомило, що згідно відомостей наданих до Реєстру об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста, в Реєстрі значиться об'єкт нерухомості - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить до комунальної власності територіальної громади міста та перебуває на балансі КВЖРЕП Красногвардійського району.

Отже у приміщення, яке є об'єктом оренди за Договором оренди змінився власник.

В силу ж ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 773 ЦК України, наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за зголою наймодавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Таким чином, 70% вартості спірного об'єкта нерухомого майна складають саме невід'ємні покращення, здійснені Позивачем, а отже Позивач, є власником 70/100 всього приміщення, загальною площею 115,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Твердження ж відповідачів на можливість отримання у власність орендованого майна лише в процесі приватизації цього майна, судом відхиляється, оскільки набуття у власність відповідної частки майна передбачено спеціальною нормою ст. 778 ЦК України, якою врегульовані саме правовідносини з поліпшення орендованого майна.

Безпідставними є і посилання відповідачів на надання позивачеві дозволу лише на проведення капітального ремонту, а не поліпшення орендованого майна, оскільки з умов договору оренди та дозволу орендодавця вбачається, що сторони при цьому керувалися п.п. 6.3. договору оренди та передбачали саме поліпшення орендованого майна. До того-ж, проведення капітального ремонту не виключає поліпшення майна та є наслідком проведеного капітального ремонту, а матеріалами справи підтверджується саме здійснення позивачем невідємних поліпшень орендованого майна.

Враховуючи усе вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме щодо визнання за позивачем права власності на 70/100 частини нежитлового приміщення № 6, загальною площею 115,8 м2, що розташоване по АДРЕСА_1, виходячи з висновків проведеної у справі судово будівельно-технічної експертизи.

Судові витрати по сплаті держмита у сумі 702,00грн. та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 118,00грн. слід віднести на відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 770, 778 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Визнати за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (49005 АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) право власності на 70/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1

В решті позову відмовити.

Стягнути з Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 6, р/р 37187500900002 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 25973910) на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (49005 АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) судові витрати за розгляд справи у сумі 410,00грн., видати наказ.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75, р/р 33219815800004 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 26510514) на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (49005 АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) судові витрати за розгляд справи у сумі 410,00грн., видати наказ.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано