Рішення № 9994034, 10.06.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2010 р. Справа № 7/61-38 за позовом приватної фірми «Агроінтекс», м. Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вільна Україна - Агро», смт. Іваничі

про стягнення 443225,89 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Гальчун М.Д., директор

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - приватна фірма «Агроінтекс»просив стягнути з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Вільна Україна - Агро»443225,89грн. в т.ч. 367939,18 грн. заборгованості за поставлений товар, 61526,79 грн. інфляційних нарахувань, 13759,92 грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився у поясненні поданому 08.06.2010р. через канцелярію суду, позовні вимоги в сумі 367939,18 грн. визнав, оскільки заборгованість узгоджена згідно актів звірки взаєморозрахунків. Несплату заборгованості пояснив скрутним фінансовим становищем товариства у зв’язку з погашенням банківських кредитів, виплатою заборгованості із заробітної плати, сплатою податків та обов’язкових платежів. Погашення заборгованості можливе лише після збору врожаю 2010р. та покращення фінансового становища.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 02 червня 2008 року між приватною фірмою «Агроінтекс»(продавець) та сільськогосподарським виробним кооперативом «Вільна Україна - Агро»(покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів на умовах відстрочення платежу №ДГ-0000041 та додаток №1 до договору.

18 серпня 2008 року між ПФ «Агроінтекс»та ТОВ «Вільна Україна - Агро»укладено додаток №2 до договору №ДГ-0000041, відповідно до якого ТОВ «Вільна Україна - Агро»як правонаступник СВК «Вільна Україна - Агро»бере на себе всі права та обов’язки, які виникають з договору купівлі-продажу №ДГ-0000041 від 18.08.2008р. та підтверджує продовження дії зазначеного договору для ТОВ «Вільна Україна - Агро».

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до умов договору купівлі-продажу позивачем взято на себе зобов’язання поставляти відповідачу товар відповідно до заявок.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 367939,18 грн.

Вартість отриманого товару відповідач у відповідності до п. 5.3 договору купівлі-продажу повинен здійснити не пізніше 30.11.2008р.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи видатковими накладними актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.2010р. та іншими документами.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди №ДГ-0000041 від 02.06.2008р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті вартості отриманого товару (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість товару в повному обсязі не оплатив. У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи у суді складає 367939,18 грн., яка відповідачем визнається. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу, поставку відповідачу товару, отримання останнього відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, підставні і підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 61526,79грн. інфляційних нарахувань та 13759,92 грн. 3% річних у відповідності до представленого розрахунку.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вільна Україна - Агро»(Волинська обл., смт. Іваничі, вул.. Колгоспна, 24, код ЄДРПОУ 03735558) на користь приватної фірми «Агроінтекс»(м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, код ЄДРПОУ 31398497) 367939,18грн. заборгованості, 61526,79 грн. інфляційних нарахувань, 13759,92 грн. 3% річних, всього 443225,89грн.; 4432,26грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   М.С. Шум