Рішення № 9993928, 14.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2010Справа №2-18/1550-2010 За позовом – Джанкойської міської ради, м. Джанкой (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. К. Маркса, 15)

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод», м. Джанкой (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Промислова, буд. 7)

Про стягнення 511776,59 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Торбунов В.С. – головний спец. юрид. відділу, дов. від 28.01.2010 року № 12

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Джанкойська міська рада, м. Джанкой – позивач, звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод», м. Джанкой – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати у розмірі 511776,59 грн., з яких 462137,04 грн. – сума основного боргу, 8732,74 грн. – сума 3% річних, 40906,81 грн. – сума індексу інфляції.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 764, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 14.02.03. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки № 233. Згідно з умовами Договору, відповідач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 275229 кв. м., яка розташована за адресою: м. Джанкой, вул. Промислова, 7, строком на 5 років, із забудованих земель, які розташовані в межах міста Джанкою АР Крим для виробничої діяльності. Строк дії договору закінчився 26.02.2008р., але відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою. Позивач після закінчення строку дії договору не заперечував проти користування земельною ділянкою відповідачем, тому що на цій ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що є власністю відповідача. Таким чином, позивач вважає договір оренди № 233 продовженим після 26.02.2008р. на той самий строк та діючим на тих самих умовах, які були передбачені договором. Згідно з додатковою угодою № 1 від 29.01.2007р., орендна плата за договором № 233 була встановлена на період з 01.01.2007р. у розмірі 308091,36 грн. на рік або 25674,28 грн. щомісяця. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка виникла у період з липня 2008 р. по січень 2010 р..

11.05.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких зазначено, що після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 14.02.2003р. відповідач продовжував користуватися відповідною земельною ділянкою, а позивач не заперечував проти цього. Таким чином, позивач вважає Договір оренди земельної ділянки поновленим на тих самих умовах. Суд залучив надані пояснення до матеріалів справи.

13.05.2010 року від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № 02.3-31/431 від 12.05.2010 року, відповідно до якої позивач зменшує період стягнення заборгованості, а саме: просить стягнути заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2008 року по 01.01.2010 року у сумі 436462,76 грн., 3% річних у сумі 7707,46 грн. та інфляційну суму у розмірі 36177,61 грн.

Суд приймає дану заяву до свого розгляду.

Представник відповідача у судове засідання четвертий раз не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі, повідомлений був судом про дату та час розгляду справи належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку передбаченому статтею 77 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжено заступником голови господарського суду АР Крим у порядку, передбаченому статтею 69 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2003 року між Джанкойською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Джанкойський машинобудівний завод” укладений договір оренди земельної ділянки.

У відповідності зі ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1. даного договору, орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (під розміщення нових і обслуговування існуючих адміністративно-виробничих об’єктів підприємства), яка знаходиться за адресою: м. Джанкой, по вул. Промислова, 7, загальною площею 275229 кв.м.

Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1.1, договору оренди від 14 лютого 2003 року, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі:

- 96028,20 грн. за один рік;

- 8002,35грн. –що місячно;

а з 05.10.06р. орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі –240049,08 грн. за один рік;

- 20004,09 грн. – що місячно.

29 січня 2007 року між Джанкойською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Джанкойський машинобудівний завод” укладена додаткова угода №1 до договору оренди земельної ділянки від 14.02.03р., відповідно до якої орендодавець та орендар домовились змінити наступні пункти договору, зокрема: орендна плата за користування земельною ділянкою з 01.01.06р. по 31.12.06р. з врахуванням індексації складає: 99389,16 грн. в рік, та 8282,43 в місяць; п. 1.1. договору оренди – Нормативна грошова оцінки земельної ділянки з 01.01.07р. складає 30809134,26 грн.; пункт 3.1. Орендна палата за використання земельної ділянки встановлюється з 01.01.07р. Орендарем у розмірі ставки земельного податку, що складає 308091,36 грн. у рік або 25674,28 грн. що місячно.

Пунктом 2.1. вищевказаного Договору оренди передбачено, що договір укладений строком на п’ять років.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про оренду землі”, даний договір вступає у дію з моменту його державної реєстрації.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований Джанкойський міським відділом земельних ресурсів, про що зроблений запис в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №233 від 26.02.03р.

Таким чином, строк дії вказаного договору є з 26.02.2003 року по 26.03.2008 року.

Звертаючись з позовом до суду у дійсній справі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.08.2008 року по 01.01.2010 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що строк дії договору закінчився 26.02.2008р., але відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою. Позивач після закінчення строку дії договору не заперечував проти користування земельною ділянкою відповідачем, тому що на цій ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що є власністю відповідача. Таким чином, позивач вважає Договір оренди № 234 продовженим після 26.02.2008р. на той самий строк та діючим на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Дійсно, згідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі”, у випадку, якщо орендатор продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то при відсутності письмових заперечень орендодавця у продовж 1 місяця після закінчення строку договору, то він підлягає поновленню на той самий строк й на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Письмові заперечення здійснюються письмом-повідомленням.

Строк дії договору закінчився 26.02.2008 року.

Суду не надані докази того, що у встановлений строк, Джанкойською міської Радою направлялися письмові заперечення у вигляді листа – повідомлення про відмову у поновленні договору оренди з відповідачем. Напроти, позивач у своєму позові сам вказує на те, що вважає такий догові поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Суд звертає увагу, що рішенням господарського суду АР Крим від 09.09.2008 року у справі № 2-8/7644-2008 за позовом Джанкойської міської ради до ВАТ “Джанкойський машинобудівний завод”, з ВАТ “Джанкойський машинобудівний завод” вже було стягнуто на користь Джанкойської міської ради заборгованість, у тому числі і за договором оренди земельної ділянки від 14.02.03р., укладеного між Джанкойською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Джанкойський машинобудівний завод”, який зареєстрований Джанкойський міським відділом земельних ресурсів, про що зроблений запис в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №233 від 26.02.03р. за період з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2008 року.

Вказане рішення залишене без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 року і набрало законної сили.

Отже звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за період з 01.08.2008 року по 01.01.2010 року (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є правомірні, у зв’язку із чим суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 4 додаткової угоди від 29.01.2007 року до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2003 року встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься у грошовій формі на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Проте відповідач не надав суд доказів оплати коштів за оренду земельної ділянки для комерційного використання (під розміщення нових і обслуговування існуючих адміністративно-виробничих об’єктів підприємства), яка знаходиться за адресою: м. Джанкой, по вул. Промислова, 7, загальною площею 275229 кв.м. за період з 01.08.2008 року по 01.01.2010 року.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 436462,76 грн. в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 436462,76 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну суму у розмірі 36177,61 грн. за період з 01.10.2008 року по 01.02.2010 року та 3% річних у сумі 7707,46 грн. за період з 01.10.2008 року по 01.02.2010 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4 додаткової угоди від 29.01.2007 року до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2003 року встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься у грошовій формі на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційної суми та 3% річних, наданих позивачем, як у частині періоду нарахування так і у частині нарахованої суми, суд знаходить такій розрахунок вірним. У зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 36177,61 грн. за період з 01.10.2008 року по 01.02.2010 року та 3% річних у сумі 7707,46 грн. за період з 01.10.2008 року по 01.02.2010 року також підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

14.06.2010 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.06.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Прийняти до свого розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог № 02.3-31/431 від 12.05.2010 року.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Джанкойський машинобудівний завод” (АР Крим, Джанкойський район, м. Джанкой, вул. Промислова,7, код ЄДРПОУ 00231878) на користь Джанкойської міської ради (АР Крим, м. Джанкой, вул. К.Маркса,15, р\р 33213812600014, Місцевий бюджет м. Джанкой, 13050200, ЗКПО 24040926, МФО 824026) заборгованість по орендної платі у розмірі 436462,76 грн., 3% річних у сумі 7707,46 грн., інфляційну суму у розмірі 36177,61 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Джанкойський машинобудівний завод” (АР Крим, Джанкойський район, м. Джанкой, вул. Промислова,7, код ЄДРПОУ 00231878) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку ГУ ДКУ в АР Крим, отримувач: УДК у м. Сімферополі, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 4803,48 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Джанкойський машинобудівний завод” (АР Крим, Джанкойський район, м. Джанкой, вул. Промислова,7, код ЄДРПОУ 00231878) в дохід державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.