Рішення № 99935606, 28.09.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3152/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2021 р. № 00029390706,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2021 р. № 00029390706 про накладення штрафних санкцій на підставі акта перевірки № 894/21/22/РРО/ НОМЕР_1 в розмірі 16067,20 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що здійснює підприємницьку діяльність з 10.11.2020 р. в приміщенні магазину-кафе за адресою: АДРЕСА_1 , що належить матері - ОСОБА_2 , яка також провадить підприємницьку діяльність у цій будівлі. 23.03.2021 р., у день проведення фактичної перевірки, позивач була відсутня за місцем здійснення підприємницької діяльності, а відтак вважає, що фактична перевірки щодо неї не провадилась. На переконання позивача, застосовані штрафні санкції у розмірі 16067,20 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 13.04.2021 р. № 00029390706 про накладення штрафу за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є незаконним, оскільки підприємець жодного порушення законодавства не вчиняла та її взагалі ніхто не перевіряв.

Ухвалою від 08.07.2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

27.07.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. Вказує, що на підставі наказу від 02.03.2021 р. № 194-ж1 "Про проведення фактичних перевірок" та направлень від 23.03.2021 р. №№ 408, 409 представниками ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 . Перед початком перевірки пред`явлено службові посвідчення, направлення та надано копію наказу ОСОБА_2 , яка проводила розрахункові операції, що підтверджується її підписом. Під час перевірки встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: реалізація ФОП ОСОБА_1 не облікованого належним чином товару; під час проведення перевірки відсутні первинні документи (накладні, ТТН, чеки тощо) на товар, що знаходиться в реалізації згідно додатку до акта перевірки у кількості 212 позицій на суму 8032 грн. Зазначає, що фактичну перевірку проведено саме ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується фіскальним чеком від 23.03.2021 р. о/об 11:53, а відтак порушення допущені позивачем, а не ФОП ОСОБА_2 .

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.11.2020 р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2004900000000001453. Основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснює у відділі кафетерію в магазині на праві оренді за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі видано наказ "Про проведення фактичних перевірок" від 02.03.2021 р. № 194-ж1.

На підставі наказу від 02.03.2021 р. № 194-ж1, направлень на фактичну перевірку від 23.03.2021 р. №№ 408, 409 заступником начальника відділу Мальованим Р.В., головним державним ревізором-інспектором Кузьміновим С.В. проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .

Під час фактичної перевірки встановлено проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 32 грн.; здійснення реалізації не облікованого належним чином товару, а саме на час перевірки відсутні первинні документи (накладні, тощо) на товар, що знаходиться в реалізації в асортименті (212 позицій на загальну суму 8032 грн.), чим порушено п.п.1, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 23.03.2021 р. № 894/21/22/РРО/ НОМЕР_1 , на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2021 р. № 00029390706 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 16067,20 грн., а саме: за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - 3,20 грн. (10 % х 32 грн.); за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - 16064 грн. (8032 грн. х 2).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Положеннями ст.80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України).

Згідно п.80.4 ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 ПК України, відповідно до якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, з системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України слідує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки лише тільки за наявності законних підстав для її проведення та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення.

Як вбачається з матеріалів справи, направлення на фактичну перевірку та наказ про її призначення вручено посадовими особами контролюючого органу особі, яка здійснювала розрахункові операції - ОСОБА_2 , про що свідчать відповідні відмітки у направленнях від 23.03.2021 р. № 408, № 409.

Позивач стверджує, що фактичну перевірку щодо неї не здійснено, оскільки ФОП ОСОБА_2 не є її уповноваженою особою у розумінні Податкового кодексу України та здійснює власну підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає дані твердження необґрунтованими, оскільки особа, яка здійснювала розрахункові операції - ОСОБА_2 , проставила власний підпис поруч з відміткою "продавець". Крім того, ОСОБА_2 здійснила продаж горілки та сигарет, надала фіскальний чек від 23.03.2021 р. о/об 11:53 год., в якому зазначено: відділ кафетерію в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що у фахівців контролюючого органу у відповідності до приписів п.81.1 ст.81 ПК України були усі підстави для початку проведення фактичної перевірки позивача, у зв`язку із чим суд не приймає посилання позивача щодо непроведення перевірки.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Так, за результатами проведення фактичної перевірки відповідачем складено акт від 23.03.2021 р. № 894/21/22/РРО/ НОМЕР_1 , який підписано продавцем ОСОБА_2 (особою, яка здійснювала розрахункові операції) без зауважень.

Стосовно встановленого перевіркою порушення позивачем порядку реалізації та обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації суд вважає за необхідне вказати на таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп.16.1.2. п.16.1 ст.16 ПК України), а також забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (пп.16.1.12 п.16.1. ст.16 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПК України).

Пунктом 177.10 статті 177 ПК України визначено, що фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до вимог п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше (п.1 ч.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР).

Так, під час проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу придбано горілку "Grainoff" 0,7 л за ціною 126 грн., сигарети "Urta slims" за ціною 32 грн.

Проте, розрахункову операцію з використанням реєстратора розрахункових операцій проведено ОСОБА_2 на неповну суму, а саме 126 грн., про що свідчить фіскальний чек від 23.03.2021 р. № 0000000063.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно ст.20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Тобто, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності відповідно до вимог п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Суд зазначає, що положення Закону № 265/95-ВР чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказує на обов`язок суб`єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996), відповідно до ст.9 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця (ч.3 ст.9 Закону № 996).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9 Закону № 996).

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів та підтвердження права власності на них.

Перевірка ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не потребує проведення повної інвентаризації у фізичної особи-підприємця, є лише необхідність співставлення фактичної кількості товару (навіть вибірково по деяким позиціям) з документами щодо походження такого товару.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки за місцем реалізації та зберігання товару (кафетерій в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність позивач) у присутності особи, яка проводила розрахункову операцію - ОСОБА_2 складено відомості про наявний в магазині товар. В результаті співставлення виявлено товари, на які відсутні будь-які документи щодо його походження. Детальний опис необлікованого товару із зазначенням виду товару, його назви, кількості та вартості міститься у додатку до акту фактичної перевірки, з якого судом встановлено, що сума вартості товарів, наявних і отриманих за місцем перевірки для їх реалізації становить 8032 грн., при цьому, в ході проведення перевірки особою, яка здійснювала розрахункові операції, не надано контролюючому органу жодних документів, які підтверджують облік товарів, що знаходились у місці продажу, тобто встановлено неоприбуткованого товар на суму 8032 грн.

Як вбачається з пояснювальної записки від 23.03.2021 р., яку складено ОСОБА_2 власноручно, надати накладні продавець не може, оскільки вони знаходяться вдома.

Під час розгляду справи, жодних спростувань з цього приводу позивачем у позовній заяві не наведено, жодних доказів суду не надано.

З огляду на встановлені у справі обставини суд дійшов висновку, що під час проведення фактичних перевірок, позивачем не було надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, які знаходилися на реалізації, були відсутні накладні на товар. У зв`язку з цим контролюючий орган не мав можливості перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Суд зауважує, що акт фактичної перевірки підписано без зауважень, первинні документи додатково контролюючому органу не надано. Такі документи не долучені до матеріалів позовної заяви та/або під час розгляду даної справи.

Таким чином враховуючи встановлені порушення, відповідальність за які передбачено п.1 ч.1 ст.17 та ст.20 Закону № 265/95-ВР, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.04.2021 р. № 00029390706 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 16067,20 грн. прийнято правомірно.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладені обставини та норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 13.04.2021 р. № 00029390706, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73022, м.Херсон, просп.Ушакова, буд.75, код ЄДРПОУ ВП 43995495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2021 р. № 00029390706.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 108080100