Рішення № 99935426, 20.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року № 520/4709/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

за участі

секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,

представника позивача Смілянського Я.Г.,

представника відповідача Синюшка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:

- визнати рішення Головного Управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року стосовно відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в прийнятті на службу до Національної поліції в ГУ НП в Харківській області незаконним;

- зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, прийняти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на службу до Національної поліції в ГУ НП в Харківській області шляхом видачі наказу про призначення на посаду, рівнозначну посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ;

- стягнути з Головного Управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до часу ухвалення рішення з урахуванням посадового окладу поліцейського відділів (відділків) поліції, розміру надбавок за стаж служби та схеми окладів поліцейських за спеціальними званнями.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року стосовно відмови ОСОБА_1 в прийнятті на службу до Національної поліції в ГУ НП в Харківській області, на думку позивача, є незаконним.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивач прибув, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позовної заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області № 628 о/с від 06.11.2015 року згідно з п. 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п. 64 "з" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ.

07.11.2015 року позивач звернувся з рапортом до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про прийняття на службу до поліції та призначення на посаду інспектора Жовтневого відділення Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській область.

Список осіб, які виявили бажання продовжити службу в поліції були направлені на погодження до УВБ в Харківській області та ІОС УКЗ та згідно наданих до УКЗ списків кандидатура позивача не була погоджена, про що йому повідомлено листом від 04.12.2015 року та відмовлено у прийомі на службу та на підставі п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” внесено зміни до наказу ГУМВС України в харківській області від 06.11.2015 року № 628 о/с частині зміни підстав звільнення з п.64 “З” на п.64 “Г”.

Не погодившись з вказаним, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив суд: визнати незаконним та скасувати висновок Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області за підписом Голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 29.12.2015 року в частині зміни до наказу ГУМВС України в харківській області (від 06.11.2015 року № 628 о/с) про зміну підстав звільнення на п.64 “Г” через скорочення штату та вважати звільненим у відповідності до наказу ГУМВС № 628 о/с від 06.11.2015 року у зв`язку з переводом до ГУНП в Харківській області; визнати незаконною відмову начальника ГУНП в Харківській області в прийнятті на службу в Національну поліцію на посаду інспектора Жовтневого відділення поліції ГУНП України в Харківській області; зобов`язати ГУНП України в Харківській області видати наказ про призначення на посаду інспектора Жовтневого відділення поліції ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 по справі №820/11858/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа - Начальник Головного Управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Скасовано наказ Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 29.12.2015 року № 689 о/с в частині зміни наказу щодо звільнення ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції з пункту 64 "з" на пункт 64 "Г". Зобов`язано Головне Управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про прийняття його до органів Національної поліції. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. по справі № 820/11858/15 залишено без змін.

Листом Начальника Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 29.05.2017 року №12/К-603 було повідомлено позивача про неможливість, здійснення переведення його на підставі п. 9 р. XI Закону України "Про національну поліцію", у зв`язку з тим, що передбачений Законом тримісячний термін минув.

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконною відмову Начальника ГУНП в Харківській області в прийнятті ОСОБА_1 на службу в Національну поліцію на посаду інспектора Жовтневого відділення поліції ГУНП України в Харківській області та зобов`язати ГУНП в Харківській області видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора Новобаварського відділення поліції ГУНП в Харківській області, з 07.11.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 року по справі №820/2536/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Начальник Головного Управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконною відмову та зобов`язання поновлення на посаді задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області оформлену листом від 29.05.2017 р. № 12/К-603 щодо прийняття ОСОБА_1 на службу в поліцію ГУНП в Харківській області. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про прийняття його на службу в поліцію до ГУНП в Харківській області з урахуванням висновків викладених в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 р. у справі № 820/11858/15. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 р. по справі № 820/2536/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області третя особа: Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконною відмову та зобов`язання поновлення на посаді.

Головне управління Національної поліції в Харківській області листом № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року повідомило позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 у справі №820/2536/17 повторно розглянута заява позивача від 07.11.2015 про прийняття на службу до Національної поліції та призначення на посаду інспектора Жовтневого відділення поліції (м. Харків) Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Повідомлено, що здійснити переведення позивача на службу в поліцію на підставі пункту 9 розділу XI Закону України “Про Національну поліцію” неможливо, у зв`язку з тим, що передбачений зазначеним вище Законом України тримісячний термін минув. Крім того, вказано, що призначення на посаду поліцейського здійснюється відповідно до приписів VI Закону України “Про Національну поліцію” та передбачає процедуру конкурсного відбору на службу.

Тобто, відповідачем фактично прийнято рішення про відмову позивачу в прийнятті на службу до Національної поліції в ГУ НП в Харківській області.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення незаконним, звернувся до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог в частині визнання рішення Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року стосовно відмови ОСОБА_1 в прийнятті на службу до Національної поліції в ГУ НП в Харківській області незаконним, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Частиною 1 ст. 255 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 р. по справі №820/11858/15, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року по справі №820/11858/15, зокрема визнано, що у листі від 04.12.2015 про відмову у прийнятті позивача на службу до поліції, начальником ГУНП в Харківській області не зазначено жодної із підстав перелічених у ст.61 Закону України “Про Національну поліцію”, для прийняття обґрунтованого рішення такої відмови, як не наведено відповідних підстав і під час судового засідання, а посилання на те, що УВБ в Харківській області ДВБ МВС України не погодило кандидатуру позивача для прийому на службу до поліції, як підставу для відмови у прийнятті на службу до поліції, суд вважав необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Вищевказані обставини були підтверджені Харківським окружним адміністративним судом в постанові від 21.07.2017 року по справі №820/2536/17.

Так, у вищевказаному рішенні суд зазначив, що під час розгляду поданого ОСОБА_1 07.11.2015 року рапорту до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про прийняття на службу до поліції та призначення на посаду інспектора Жовтневого відділення Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області, посадовою особою Головного управління Національної поліції в Харківській області приймалась до уваги постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. по справі №820/11858/15, однак було прийнято рішення про відмову в прийняті позивача на службу в поліцію, при цьому не зазначено жодної із підстав перелічених у ст.61 Закону України “Про Національну поліцію” для обґрунтування такої відмови.

При цьому, суд у справі №820/2536/17 визнав неправомірною відмову Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області оформлену листом від 29.05.2017 р. № 12/К-603 щодо прийняття ОСОБА_1 на службу в поліцію ГУНП в Харківській області.

Статтею 61 Закону України "Про Національну поліцію" визначені підстави для осіб, які не можуть бути поліцейськими, в т.ч.: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов`язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Отже, вказаною нормою законодавства закріплено вичерпний та чіткий перелік підстав для осіб, які не можуть бути поліцейськими.

Листом Начальника Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 29.05.2017 року №12/К-603 було повідомлено позивача про неможливість, здійснення переведення його на підставі п. 9 розділу XI Закону України "Про національну поліцію", у зв`язку з тим, що передбачений Законом тримісячний термін минув.

Згідно листа-рішення Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року, яке оскаржується у даній справі, позивача повідомлено, що здійснити переведення позивача на службу в поліцію на підставі пункту 9 розділу XI Закону України “Про Національну поліцію” неможливо, у зв`язку з тим, що передбачений зазначеним вище Законом України тримісячний термін минув.

Отже, у вказаних рішеннях відповідачем відмовлено у задоволенні рапорту позивача з одних і тих же підстав, а саме у зв`язку з тим, що передбачений Законом тримісячний термін минув.

Дослідивши зміст оскаржуваного у даній справі рішення, суд встановив, що рапорт ОСОБА_1 від 07.11.2015 року розглядався на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 року по справі №820/2536/17.

Проте, було прийнято рішення про відмову в прийняті позивача на службу в поліцію, при цьому не зазначено жодної із підстав перелічених у ст.61 Закону України “Про Національну поліцію” для обґрунтування такої відмови.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Положеннями ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, суд вважає, що рішення Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року стосовно відмови ОСОБА_1 в прийнятті на службу до Національної поліції в ГУ НП в Харківській області суперечить висновкам та встановленим обставинам в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 року по справі №820/2536/17, не направлене на виконання вказаного рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в даній частині шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року стосовно відмови ОСОБА_1 в прийнятті на службу до Національної поліції в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного Управління Національної поліції в Харківській області прийняти ОСОБА_1 на службу до Національної поліції в ГУ НП в Харківській області шляхом видачі наказу про призначення на посаду, рівнозначну посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області № 628 о/с від 06.11.2015 року згідно з п. 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п. 64 "з" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ.

07.11.2015 року позивач звернувся з рапортом до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про прийняття на службу до поліції та призначення на посаду інспектора Жовтневого відділення Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській область.

Позивачем двічі було оскаржено відмови на свій рапорт, за результатом чого судом було прийнято рішення у справах №820/11858/15 та №820/2536/17 про повторний розгляд вказаного рапорту.

Проте, відповідач оскаржуваним у даній справі рішенням відмовив позивачу в задоволенні його рапорту з тих же підстав, що і рішенням, яке оскаржувалось у справі №820/2536/17.

Тобто, порушені права позивача не було відновлено належним чином.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом зобов`язання Головного Управління Національної поліції в Харківській області прийняти ОСОБА_1 на службу до Національної поліції в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області шляхом видачі наказу про призначення на посаду, рівнозначну посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Головного Управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до часу ухвалення рішення з урахуванням посадового окладу поліцейського відділів (відділків) поліції, розміру надбавок за стаж служби та схеми окладів поліцейських за спеціальними званнями, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось позивачем, що відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області № 628 о/с від 06.11.2015 року його звільнено з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ, але не прийнято на службу до Національної поліції в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаду, рівнозначну посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ.

Таким чином, позивач не перебував з 07.11.2015 року на службі в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, а тому і вимушеного прогулу в даному випадку не було.

За таких обставин, права позивача у вказаній частині позовних вимог не є порушеними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Головного Управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до часу ухвалення рішення з урахуванням посадового окладу поліцейського відділів (відділків) поліції, розміру надбавок за стаж служби та схеми окладів поліцейських за спеціальними званнями.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) № 1777/119/05/12-2020 від 10.03.2020 року стосовно відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в прийнятті на службу до Національної поліції в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області.

Зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) прийняти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на службу до Національної поліції в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області шляхом видачі наказу про призначення на посаду, рівнозначну посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 28.09.2021 року.