Ухвала суду № 99935186, 28.09.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"28" вересня 2021 р.

Справа №489/6336/21

Провадження №2/489/2674/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2021 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Так, відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, оформлення спадщини здійснюється виключно у встановленому законом нотаріальному порядку.

Згідно узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вирішуючи питання про те, що до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно врахувати наступне.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема ЗУ «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Це знайшло також підтвердження у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.

Звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, позивач посилається постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 09.12.2009, якою державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Токіой І. В., відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 .

Відомостей про те, що позивач – ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину, після померлого ОСОБА_4 позовна заява не містить. Крім того, до позовної заяви не надано також відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 .

Згідно положень ст. 34 Закону України «Про нотаріат» видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусами.

Відповідно до п. 11листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08зазначено, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно необхідно врахувати, що за наявності правовстановлюючих документів на нього, документального підтвердження місця, часу відкриття спадщини, підстав закликання до спадкування та за відсутності спору між спадкоємцями свідоцтво про право на спадщину на підстав статей1296,1297 Цивільного кодексу України ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» видається нотаріусами.

У відповідності до п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У постанові від 10.04.2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження № 61-40053св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

Тобто суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 року по справі №473/1878/19 (провадження №61-20469сво19).

Таким чином, позивачу необхідно надати відомості щодо звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 4, 175-177, 185, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня отримання ними копії ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.

У разі не виконання вимог ухвали в установлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева