Постанова № 99935117, 28.09.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2381/21

Провадження № 3/488/1038/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В.Торжинська, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП 28.05.2020 р. з накладенням адміністративного стягнення та за ч.2 ст.130 КУпАП — 12.10.2020 р. з накладенням адміністративного стягнення,

- до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №103684, 27 червня 2021 року о 02:10 год. в м. Миколаєві, Корабельний район, вул. Металургів, 78, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема: поведінка, яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа призначена до розгляду з викликом ОСОБА_1 . Судові повістки, направлені за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеною у протоколі, яка, відповідно до даних адресно-довідкового бюро, є останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , а також за адресою: АДРЕСА_2 , що наявна в інших матеріалах відносно ОСОБА_1 . В той же час, судові повістки ОСОБА_2 не вручено за закінченням строку зберігання за адресою : АДРЕСА_1 та за відсутністю адресата за іншою вищевказаною адоресою.

При цьому, суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками.

В ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням наведеного, а також положень ст. 268 КУпАП, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який не організував належного отримання своєї кореспонденції, та, будучи обізнаним щодо складання відносно нього вище вказаного протоколу, розгляд якого здійснюється судом, не цікавився долею даної справи, тобто фактично не виявив бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно нього про адміністративне правопорушення.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов`язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дана позиція повністю відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року, використовується судами як джерело права. Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

В даному випадку, це стосується обов`язку водія пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до встановленого порядку, процедура якого визначена положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (Далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (Далі — Інструкція).

Так, відповідно до п.2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп`яніння, підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що наведені у п.3 та 4 цього ж розділу.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції , огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 Розділу І вказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, згідно диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, є окремим правопорушенням, що також слідує з положень п.8 вище вказаного Порядку, та у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду як на місці так і в закладі охорони здоров`я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, окрім вищевказаного протоколу, додано направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , складений 27.06.2021 року о 02:36 годині, та згідно якого такий огляд не проводився, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у присутності яких водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичній установі відмовився, а також диск відеозапису з нагрудної камери поліцейського щодо обставин складання вищевказаного протоколу.

Враховуючи вище викладене, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та необхідним притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, передбаченого санкцією даної норми (ч.3 ст. 130 КУпАП) без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно облікових даних АІС МВС посвідчення водія ОСОБА_1 не видавалось.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 також належить стягнути суму судового збору на користь держави в розмірі 454 грн.

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Штраф перераховувати на рахунок UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21084300, призначення платежу – штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів: 22030106, Призначення платежу — судовий збір).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Торжинська