Рішення № 99934409, 27.09.2021, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/899/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2021 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судового засідання Голоти О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літин за правилами загального позовного провадження ( з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із вказаним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла позивачу. Батько позивача ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини, про що подав нотаріусу відповідну заяву.

До складу спадкового майна входить земельна ділянка та житловий будинок, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Вказує, що отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок отримати не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок

Тому змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить визнати право власності на вказаний житловий будинок.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Заєць Б.В. в судове засіданні не з`явився, надав суду заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з`явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення заявленого позову не заперечують.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.6) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.7) 24.09.2020 року здійснено реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до листа за №46/02-14 від 22.04.2021 р. (а.с.8) повідомляють, що станом на 22 квітня 2021 року, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших заяв щодо прийняття спадщини не надходило.

Відповідно до довідки Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області за №614 від 24.09.2020 р. (а.с.9) ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня її смерті в спадковому житловому будинку був зареєстрований та постійно проживав чоловік ОСОБА_3 , 1947 року народження.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (а.с.10) його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до заповіту від 17.03.2016 року (а.с.11) ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати її на день смерті і на що матиме право за законом, заповідає своєму сину ОСОБА_1 , 1977 року народження.

Відповідно до копії технічного паспорту (а.с.13-15) зазначається технічна характеристика житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою по АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Жуковської І.В. за №97/01-16 від 04 серпня 2021 р. (а.с.8) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Також в судовому засіданні досліджено спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.28-64), де містяться заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову у прийнятті обов`язкової частки у спадщині. Також міститься Свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане ОСОБА_1 .

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року. Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів"). Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку позивач ОСОБА_1 не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок, оскільки судом встановлено, що він є спадкоємцем і має право на оформлення спадщини.

Керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76, 81, 206, 247, 259, 263-268, 315 ЦПК України, ст.328, 1218, 1268 ЦК України, постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок літ. "А", загальною площею 70,5 кв.м., житловою площею 39,3 кв.м., допоміжною площею 21,9 кв.м., веранда з ганком літ. "а", прибудова літ. "а1", прибудова літ. "а2", сарай літ. "Б", погріб літ. "п/Б", сарай-літня кухня з ганком літ. "В", вбиральня літ. "Г", огорожа №1, хвіртка №2, ворота з хвірткою №3, огорожа №4, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.