Рішення № 99934160, 28.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2021 року № 520/13221/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (м. Харків, вул. Чернишевська, 94, ЄДРПОУ 08571363) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Національного Університету цивільного захисту України, яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь -кандидат наук-15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання доцент- 25 % від посадового окладу , відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України " Про вищу освіту" в довідку Національного Університету цивільного захисту України від 18.06.2021 № 128 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019;

зобов`язати Національний Університет цивільного захисту України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про доплати за науковий ступінь - кандидат наук-15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання доцент- 25 % від посадового окладу , відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України " Про вищу освіту".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем під час складання оновленої довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019, безпідставно не застосував до обчислення розміру надбавок за вчене звання та наукову ступінь положення ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу, вказавши вказані доплати у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальниць кого складу та деяких інших осіб"

Представником відповідача, надано до суду відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що довідка складена у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XIІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальниць кого складу та деяких інших осіб".

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази з урахуванням положень ст. 78 КАС України, суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером по лінії Міністерства оборони України, якому пенсія призначена за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області.

18.06.2021 відповідачем складено довідку № 128 про розмір грошового забезпечення , що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України і зазначенням складових: посадовий оклад , оклад за військовим званням підполковник, надбавка за вислугу років (50%), надбавка за особливості проходження служби (40 %), доплата за вчене звання (5 %), доплата за науковий ступінь (5%), премія (10 %)

Вважаючи незастосування відповідачем під час складання оновленої довідки положень ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу ніж положення постанови Кабінету Міністрів України №704, протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Щодо невідповідності положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 положенням Закону України "Про вищу освіту" в тому числі ч.2 ст.59 вказаного закону, як підстави задоволення позовних вимог .

Так, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних законодавчих положень приписами пп. 2, 3 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право виплачувати: доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим, посилання позивача на приписи Закону України «Про вищу освіту», у тому числі на ч. 2 ст. 59 останнього, є безпідставними, з огляду на те, що Закон України «Про вищу освіту» встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

У той же час, у межах спірних правовідносин позивач був військовослужбовцем, гарантії соціального і правового захисту якого встановлюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, у тому числі постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, який, у свою чергу, містять (містили) спеціальні правові норми щодо соціального захисту військовослужбовців.

Отже, суд вказує про відсутність суперечностей між положеннями ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» та приписами Постанови №704 у наведеній частині, оскільки вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою кола правовідносин.

Суд також зазначає, що згідно приписів постанови КМ України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" довідка про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії складається за аналогічною посадою, яку обіймав військовий пенсіонер на момент його звільнення, та з урахуванням складових грошового забезпечення за нормами, чинними на час проведення перерахунку.

На момент складання спірної довідки пп. 2, 3 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» нечинними не визнані.

Суд також зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2021 у справі 640/28531/20, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та нечинними підпунктів 2, 3 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», такими, що суперечать частині другій статті 59 Закону Україну «Про вищу освіту», як наслідок, такими, які не підлягають застосуванню з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704

Отже, на час складання довідки № 126 від 18.06.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку визначеному рішенням Кабінету Міністрів України за посадою доцента кафедри наглядово-профілактичної діяльності факультету Цивільного захисту НУЦЗ України, розмір надбавки за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовця, який проходить службу, дорівнювали 5 % посадового окладу.

У силу ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.