Рішення № 99934045, 27.09.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3503/21

27 вересня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління ДПС у тернопільській області про скасування вимог

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі-відповідач), в якому просить скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2963-54-У від 05.02.2019, 08.05.2019, 11.02.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець до 2011 року та з того часу підприємницьку діяльність фактично припинила і доходів від її здійснення не отримувала. Щодо закриття підприємницької діяльності зверталася до контролюючого органу, однак вказує, що її заява не була взята до уваги, внаслідок чого і виникла заборгованість зі сплати ЄСВ.

Ухвалою суду від 23.06.2021 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.06.2021 заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 01.07.2021 визнано поважними підстави пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.07.2021 представник відповідача подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.

Відповідно до інформації щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка міститься у інформаційній системі "Податковий блок. Облік платників податків", а саме: розділ "Реєстраційні дані" позивачка зареєстрована як суб`єкт господарювання станом на 19.07.1995 року за кодом ВЕД 52.62 "Роздрібна торгівля з лотків та на ринках" та взятий на облік ГУ ДПС у Тернопільській області (м.Тернопіль) з присвоєнням стану платника податків "910 - підприємець - фізична особа", без жодних змін даного стану станом на дату винесення вимоги.

Як вбачається з матеріалів, що містяться у ІС "Податковий блок. Облік платників податків", підприємницьку діяльність ОСОБА_1 було припинено, але не знято з обліку.

Судове засідання 02.08.2021 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 19.08.2021 здійснено заміну відповідача його правонаступником. Розгляд справи відкладено.

30.08.2021 позивач подала до суду пояснення, в яких вказує, що заяву про припинення підприємницької діяльності безпосередньо в приміщенні ДПС та з того часу вважала, що у неї відсутня будь-яка заборгованість чи обов`язок будь-якої сплати.

Ухвалами суду від 30.08.2021 та 16.09.2021 розгляд справи відкладено.

В судове засідання позивач та її представник не прибули, причин неприбуття суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши письмові пояснення та дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 19.07.1995 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, код основного виду діяльності позивача КВЕД 52.62.0 Роздрібна торгівля з лотків та на ринках, державну реєстрацію припинено 11.06.2021 за власним рішенням.

Контролюючим органом на підставі облікових даних з інформаційної системи сформовано та направлено платнику податків вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-2963-54 У від 05.02.219 якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 14698,36 грн, від 08.05.2019, якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 2754,18 грн, від 11.02.2020 якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 8262,54 грн.

Вважаючи зазначені вимоги протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Так, пунктом 2 частини 1 статті 1 Закон № 2464-VI зазначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У силу пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 часини 8 статті 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до п.10 Розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту, щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 (далі - Порядок № 435) фізичні особи-підприємці формують та подають до органів доходів і зборів звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464-VI нараховується єдиний внесок (п.1 розділу IV Порядку № 435).

Водночас, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом від 08.07.2010 №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абзац 2 пункту 2 розділу VI Інструкції № 449).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень (абзац 6 ч. 3 розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу формується, зокрема, з облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 перебувала на обліку в контролюючому органі як фізична особа-підприємець з 19.07.1995 по 11.06.2021, а отже, на неї покладався обов`язок сплачувати єдиний внесок.

Органи доходів і зборів проводять процедури зняття з обліку платників податків - фізичних осіб-підприємців відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 (далі- Порядок обліку).

Відповідно до пп. 1 п. 11.18 Порядку обліку підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Поряд із цим, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів того, що до 11.06.2021 була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи заява про таке припинення позивачем подавалася у встановленому порядку.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що контролюючий орган мав звернутися до суду із позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 після того як вона припинила подавати фінансову звітність та в подальшому, у відповідності до вимог законодавства, мала бути проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, оскільки Податковим кодексом України передбачено право а не обов`язок на вчинення таких дій контролюючим орган.

Поряд із цим, відповідно до пп. 4 п. 11.18 Порядку обліку, державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Як передбачено пп. 5 та 6 п. 11.18 Порядку обліку, врегулювання питань погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Отже, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не припиняє його зобов`язань, що виникли під час провадження такої діяльності.

З огляду на викладені правові норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі, оскільки за даними інтегрованої картки платника інформаційної системи ГУ ДПС у Тернопільській області за позивачем рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску, суд приходить до висновку, що у контролюючого органу були підстави для визначення заборгованості позивача та формування оскаржуваних вимог.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ 39403535).

Головуючий суддя Баранюк А.З.