Рішення № 99933874, 01.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року Справа №480/3627/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Семенової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5924786900:09:001:0007. звернувся 12.10.2020 до відповідача з заявою про порушення вимог ст. 61 ЗК України власником суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5924786900:09:001:0032 ОСОБА_2 . У зв`язку з цим позбавлений можливості використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням. У заяві зазначив, що посадові особи Миколаївської сільської ради не бажають виконувати вимоги земельного законодавства, законів України "Про звернення громадян-" та про "Про місцеве самоврядування". У зв`язку з цим просив відповідача створити комісію із залученням представників сільської ради, департаменту АПК, провести перевірку на місці та скласти акт про стан належної позивачу земельної ділянки.

15.10.2020 звернувся до відповідача з клопотанням. Повідомив, що є інвалідом війни 2-ї групи. Просив розглянути заяву у відповідності до вимог абз. 2 ст. 15 та ст.ст. 18,19 закону України "Про звернення громадян" у його присутності.

Відповідач листом від 26.10.2020 повідомив про розгляд звернення. Встановив, що земельні ділянки позивача та суміжного землевласника частково знаходяться у прибережно-захисній смузі водного об`єкта. У порушення вимог закону та незважаючи на подане клопотання заява відповідачем була розглянута без участі позивача, який про час та місце розгляду сповіщений не був. Також у порушення вимог закону заява не була розглянута особисто керівником Державної екологічної інспекції у Сумській області.

Фахівцями відповідача здійснювався виїзд на місце. Було встановлено, що ОСОБА_2 розорано прибережну захисну смугу водойми. Ніяких заходів у зв`язку з порушенням вимог ст. 61 ЗК України не вжито.

Листом від 27.10.2020 відповідач повідомив про розгляд іншого звернення позивача від 06.10.2020 щодо несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів, решток рослинності у прибережно-захисній смузі, яка прилягає до ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . За твердженням відповідача при обстеженні території стихійного сміттєзвалища не виявлено, інспекторами проведено роз`яснювальну роботу серед населення та направлено лист до Миколаївської сільради щодо забезпечення належного контролю за використанням прибережно-захисної смуги. Вважає, що свідчить про бездіяльність відповідача та небажання виконувати покладені на нього Положенням про Державну екологічну інспекцію у Сумській області обов`язки. Відповідачем також не виконано вимоги ст. 144 ЗК України, яка зобов`язує у випадку виявлення порушення земельного законодавства скласти протокол, видати вказівку про усунення такого порушення. У випадку невиконання вимоги звернутися до відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Вважає, що відповідачем при розгляді звернень були допущені порушення прав позивача. Розгляд проведено без належного сповіщення та без присутності заявника. Висновки за результатами розгляду зроблено без повної та всебічної перевірки. Інспектори при проведенні обстежень не ознайомилися з документацією на земельні ділянки, не виявили причин порушення вимог законодавства. Просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача при розгляді заяв від 06.10.2020 та від 12.10.2020. Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Сумській області забезпечити виконання екологічних вимог і нормативів на земельній ділянці кадастровий номер 5924786900:09:001:0032 та захисній смузі ставка в с. Соколине відповідно до функцій інспекції , встановлених Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції. Зобов`язати надати припис Миколаївській сільській раді про усунення порушень ст. 61 та ст. 111 ЗК України. Зобов`язати відповідача встановити причетних до розміщення в захисній смузі ставка гілок дерев і інших відходів, а також випилювання дерев і притягнути їх до відповідальності у відповідності до закону. Зобов`язати надати припис Миколаївській сільській раді на очищення прибережної смуги в с. Соколине навпроти земельної ділянки ОСОБА_5 та здійснити контроль за його виконанням.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_1 , дійсно звертався до інспекції з 12.10.2020 з заявою у якій повідомив про неможливість обробляти належну йому земельну ділянку через порушення власником суміжної ділянки вимог ст. 61 Земельного кодексу України. Просив створити комісію із залученням до її складу голови Миколаївської міської ради, представника і департаменту АПК, провести перевірку на місці та скласти акт про стан його земельної ділянки. 15.10.2020 подав клопотання про першочерговий розгляд його заяви та бажання бути присутнім при її розгляді.

21.10.2020 здійснено обстеження ділянок із вказаними позивачем у зверненні кадастровими номерами. Встановлено, що ці ділянки перебувають у приватній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частково знаходяться у межах прибережно-захисної смуги водного об`єкта.

Розгляд заяви позивача відбувався старшим інспектором з ОНПС Сумської області Поваляшко Ю.В., державним інспектором з ОНПС Осьмакова П.М. та провідного юрисконсульта з питань земельних відносин та використання водних об`єктів Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Лимана О.В. з виїздом на місце та у присутності ОСОБА_1 , що спростовує його твердження про розгляд звернення з порушенням вимог закону та всупереч його клопотанню від 15.10.2020.

При проведенні огляду на місці не було встановлено факту розорювання ОСОБА_2 земель за межами земельної ділянки, яка перебуває у його власності. Згідно з витягом з Публічної кадастрової карти межі суміжних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходяться майже впритул до водного об`єкта. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру саме до повноважень цього суб`єкта віднесено контроль за дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність, внесення клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, вжиття заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

За іншим зверненням позивача від 06.10.2020 стосовно несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів та решток рослинності у прибережній захисній смузі також здійснено виїзд на місце. Описані у зверненні факти не підтвердилися, про що складено акт. Миколаївській сільській раді направлено лист для забезпечення належного контролю за використанням прибережно-захисної смуги вздовж поверхневого водного об`єкта в с. Соколине.

Вважає, що при розгляді звернень ОСОБА_1 не було допущено протиправної бездіяльності та не вчинено протиправних дій. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач та представник відповідача вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 . Є інвалідом війни 2 групи (а.с. 4, 67).

06.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою у якій повідомив про те, що ОСОБА_5 . Та його дружина ОСОБА_4 утворили на березі ставка сміттєзвалище, куди виносять тверді побутові відходи, рослині рештки, опале листя та спиляні дерева зі своєї земельної ділянки. Просив провести перевірку з виїздом на місце та вжити заходи для припинення протиправних на думку заявника дій. (а.с. 30). 07.10.2020 працівниками Державної екологічної інспекції у Сумській області у присутності начальника відділу земельних ресурсів та ОНС Миколаївської сільської ради обстежено прибережну смугу водного об`єкта в АДРЕСА_1 . Встановлено, що прибережна смуга знаходиться у задовільному стані, стихійного сміттєзвалища не виявлено, лише навпроти будинку АДРЕСА_2 виявлено значну кількість рослинних залишків, які винесені з присадибної ділянки. Результати обстеження відображені в акті від 07.10.2020 (а.с. 31). 27.10.2020 позивачу надано відповідь за результатами розгляду заяви за підписом начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області. Повідомлено, що сміттєзвалища не березі ставка не виявлено. Також повідомлено, що з метою контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства та попередження фактів, викладених у зверненні інспекторами проведена роз`яснювальна робота серед населення с. Соколине щодо недопущення створення стихійного сміттєзвалища та надісланий лист до Миколаївської сільської ради щодо забезпечення належного контролю за використанням прибережно-захисної смуги поверхневого водного об`єкта (а.с. 56). У листі ж на адресу сільської ради відповідач повідомляє про виявлену у прибережно-захисній смузі ставка значну кількість рослинних решток поруч з земельною ділянкою ОСОБА_1 . Інформація направлена для розгляду на позачерговому засідання комісії з питань поводження з безхазяйними відходами Миколаївської сільської ради та прийняття рішень щодо їх ліквідації. З метою попередження розміщення відходів вимагається забезпечити належний контроль за використанням прибережно-захисної смуги вздовж поверхневого об`єкта в с. Соколине. Про вжити заходи зобов`язано повідомити до 10.11.2020 (а.с. 32)

12.10.2020 ОСОБА_1 звернувся з заявою на ім`я начальника екологічної інспекції у Сумській області у якій повідомив, що через порушення власником суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 , вимог ст. 61 ЗК України позбавлений можливості доступу до своєї земельної ділянки та можливості її обробляти. Сільський голова та спеціалісти земельного відділу сільської ради не вживають заходи для усунення порушень. Просив створити комісію із залученням сільського голови, представника департаменту АПК та провести перевірку з виїздом на місце. Також просив розглянути заяву особисто начальником інспекції, у скорочений термін. Про час і місце розгляду завчасно повідомити (а.с. 7). Також ОСОБА_1 15.10.2020 звернувся до начальника екологічної інспекції у Сумській області з клопотанням у якому та вдруге повідомив, що є інвалідом війни 2 групи. Просив його заяву розглянути у відповідності до вимог ст.ст. 15,18, 19 закону України "Про звернення громадян", надавши йому можливість бути присутнім при розгляді та особисто викласти свої аргументи (а.с. 8).

25.10.2020 за підписом начальника екологічної інспекції у Сумській області надано відповідь позивачу за результатами розгляду його звернення від 12.10.2020. Повідомлено, що проведеним на місці обстеженням встановлено перебування земельних ділянок з кадастровими номерами 5924786900:09:001:0007 та 5924786900:09:001:0032 у приватній власності самого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зазначені земельні ділянки частково знаходяться у межах прибережно-захисної смуги водного об`єкта, проникнення до іншого володіння особи неможливе інакше як за рішенням суду. У зв`язку з використанням позивачем а суміжним землевласником земельних ділянок за цільовим призначенням розгляд звернення не ходить до повноважень інспекції. Також роз`яснено право на оскарження до суду рішень, дій та бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо правомірності надання у власність земельних ділянок із земель водного фонду (а.с. 09-10).

Відповідно до ст. 3 закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Відповідно до ст. 15 закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до вимог ст. 18, зазначеного закону, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень серед іншого зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Суд вважає, що при розгляді заяв ОСОБА_1 позивача зазначені обов`язки відповідачем належним чином не виконані, у зв`язку з цим порушені права позивача та не забезпечено можливості скористатися наданими законом правами під час розгляду звернень.

Так, в порушення обов`язку, встановленого ст. 19 закону України "Про звернення громадян" у відповідях на звернення ОСОБА_1 . Відповідачем не повідомлено які саме рішення ним прийняті, не зазначено чи вважає він заяви обґрунтованими. Відповідь від 26.10.2020 містить роз`яснення можливості оскарження дій, рішень, бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо правомірності надання у власність земельних ділянок, але ні відповідь від 26.10.2020, ні відповідь від 27.10.2020 не містять роз`яснення порядку оскарження рішень, прийнятих самим відповідачем.

У відповіді на звернення ОСОБА_1 . Від 06.10.2020 відповідач вказує, що сміттєзвалища у прибережно-захисній смузі не виявлено. Проведено роз`яснювальну роботу з населенням та направлено лист до Миколаївської сільської ради для забезпечення належного контролю за використанням прибережно-захисної смуги вздовж водного об`єкта. Незважаючи на те, що у відповіді не викладено ніякого рішення, прийнятого за результатами розгляду звернення, з його змісту вбачається, що відповідач заяву ОСОБА_1 не визнав обґрунтованою (а.с. 11). Разом з тим, у листі на адресу Миколаївської сільської ради за результатами розгляду заяви відповідач повідомляє про виявлену на березі ставка велику кількість рослинних решток, вимагає розгляду наданої інформації на позачерговому засіданні постійнодіючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами та прийняття рішення щодо їх ліквідації. Про вжиті заходи вимагає повідомити в термін до 10.11.2020. Також, з метою попередження розміщення відходів у подальшому, вимагає забезпечити належний контроль за використанням прибережно-захисної смуги вздовж поверхневого водного об`єкта в с. Соколине (а.с. 32). Суд вважає, що такі дії свідчать про визнання відповідачем заяви позивача обгрунтованою.

Як було зазначено, у заяві від 12.10.2020 ОСОБА_1 повідомляє про порушення, на його думку, власником суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 вимог ст. 61 Земельного кодексу України, внаслідок чого неможливий доступ сільськогосподарської техніки до земельної ділянки заявника. Також вказує на те, що сільським головою та спеціалістами земельного відділу вимоги законодавства не виконуються.

Відповідно до ст. 61 ч.ч. 1,2,5 ЗК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; е) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради.

У своїй заяві ОСОБА_1 ее уточнив які саме порушення вимог ст. 61 ЗК України він вбачає та у чому полягає невиконання службовими особами органу місцевого самоврядування вимог законодавства. При цьому висловив бажання брати участь у розгляді заяви, просив повідомити про час та місце такого розгляду. Також повідомив, що є інвалідом війни, просив розглянути його заяву особисто керівником інспекції та у скорочені терміни.

Відповідь, яка надана відповідачем на це звернення взагалі не містить будь-якої рішення відповідача щодо обґрунтованості тверджень ОСОБА_1 про порушення вимог ст. 61 ЗК України. Тобто, заява по суті взагалі не була розглянута. При цьому відповідач повідомляє, що при обстеженні на місці ним встановлено факт часткового знаходження земельних ділянок ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 у межах прибережної смуги. У акті обстеження від 21.10.2020 відповідачем зроблено висновок про порушення вимог ст. 61 ЗК України та ст. 89 Водного кодексу України при наданні земельних ділянок у власність. Представником відповідача у судовому засіданні повідомлено, що такі висновки зроблені на підстав дослідження відомостей з Публічної кадастрової карти, витяг з якої надано (а.с. 28-29). Таке твердження суд вважає безпідставним. Акт обстеження та відповідь на звернення не містить посилання на відомості Публічної кадастрової карти та взагалі будь-якої інформації на підставі яких саме відомостей зроблені висновки, викладені у акті та у відповіді. Так, не зазначено, що при проведенні перевірки досліджувалась будь-яка землевпорядна документація, зокрема станом на момент передачі земельних ділянок у власність, обстежувались межові знаки або проводились будь-які вимірювання. За твердженням позивача, при проведенні обстеження інспекторами Державної екологічної інспекції у Сумській області він звертав їх увагу на межові знаки, які знаходились серед насаджень кукурудзи на суміжній ділянці, але інспекторами знаки обстежені не були та дійсні межі земельних ділянок не встановлені. Таке твердження відповідачем ніякими доказами не спростоване.

Відповідно до ст. 7 ч. 3 закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

У відповіді від 26.10.2020 на звернення ОСОБА_1 . Від 12.20.2020 відповідач вказує на відсутність у нього компетенції для його розгляду. Доказів направлення звернення для розгляду повноважному органу, як того вимагає ч. 3 ст. 7 Закону України про звернення громадян", відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 18 ч. 1 закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою до органів державної влади, посадових осіб серед іншого має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви та бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. У особи, яка розглядає скаргу у зв`язку з цим виникає обов`язок, закріплений у ч. 1 ст. 19 закону України "Про звернення громадян" запрошувати такого громадянина на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Маючи бажання скористатися наданими правами ОСОБА_1 зазначив про це у заяві від 12.10.2020. Крім того, 15.10.2020 додатково подав клопотання у якому знову заявив про своє бажання бути присутнім при розгляді заяви та особисто викласти аргументи. Повідомив, що є інвалідом війни 2 групи та додав копію відповідного посвідчення (а.с. 8). Незважаючи на це відповідачем розгляд звернення ОСОБА_1 проведено без його присутності. Доказів належного сповіщення позивача про час та місце розгляду відповідачем не надано. Суд вважає необґрунтованим твердження представника відповідачу у судовому засіданні про те, що розгляд проведено за участі ОСОБА_1 при виїзді інспекторів у с. Соколине. Позивач є інвалідом війни 2 групи. Відповідно до вимог ст. 15 ч. 2 закону України "Про звернення громадян" заяви такої категорії осіб розглядаються першими керівниками державних органів особисто. Відповідно, інспектори Поволяшко Ю.В. та Осьмаков П.М., якими здійснювався виїзд, взагалі не наділені повноваженнями розглядати звернення позивача. Відповіді на заяви ОСОБА_1 від 26.10.2020 та від 27.10.2020 відповідачем надані за підписом начальника інспекції Богомолова В., що також спростовує твердження представника відповідача. (а.с. 09-1). З цих же підстав суд вважає необгрунтованими твердження позивача про порушення відповідачем вимог закону про розгляд звернення особисто керівником.

На підставі викладеного, суд вважає, що при розгляді звернень ОСОБА_1 від 06.10.2020 та від 12.10.2020 Державною екологічною інспекцією у Сумській області порушено обов`язки щодо об`єктивної, всебічної їх перевірки, обов`язок запрошувати заявника на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення. Тим самим порушено права позивача. Такі дії суд вважає протиправними.

Вимоги у іншій частині: про зобов`язання забезпечити виконання екологічних вимог і нормативів на суміжній земельній ділянці, зобов`язання надання Миколаївській сільській раді приписів про усунення порушень, зобов`язання встановити причетних до порушення вимог екологічного законодавства та притягнення винних до відповідальності відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Обгрунтовуючи такі вимоги позивач посилається на "Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекії", затверджене Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 7.04.2020 № 230 відповідно до вимог розділу II якого інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону земель, надр, зокрема щодо: виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: дотримання встановленого режиму господарської діяльності у прибережних захисних смугах. Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування). Надає територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписи щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об`єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища. Звертається до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Вносить у встановленому порядку територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань, що належать до компетенції Інспекції; складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до правової позиції щодо застосування норм права, викладеної Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 за наслідками касаційного перегляду у справі № 820/432/17 (адміністративне провадження № К/9901/44795/18), до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища дійсно належить здійснення заходів державного контролю за додержанням вимог законодавства про використання та охорону земель фізичними особами. При цьому нормами чинного законодавства врегульовано ні підстав, ні порядку вжиття таких заходів щодо фізичних осіб, які не здійснюють господарську діяльність. Існуючий порядок організації та проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства не поширюються на перевірки фізичних осіб та стосуються лише суб`єктів господарювання. Застосування ж згідно аналогії закону та аналогії права для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування є неможливим. Саме лише визначення у Положенні права Держекоінспекції здійснювати державний нагляд (контроль) з питання використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг громадянами України за відсутності норм, які б визначали підстави та порядок їх реалізації не свідчить про правомірність проведення перевірки та видання припису.

Відповідно до ст. 242 ч.5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. На підставі викладеного, суд вважає обгрунтовними заперечення відповідача щодо відсутності у нього повноважень здійснювати перевірки щодо фізичних осіб, які не здійснюють господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст. 5 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З наведених норм вбачається, що до суду можуть бути оскаржені не будь-які рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а лише у випадку, якщо такими діяннями, рішеннями порушуються права, свободи , інтереси позивача

Позивачем не зазначено та не підтверджено належним та допустими доказами, що у зв`язку ненаданням відповідачем Миколаївській сільській раді приписів про усунення порушень, не встановлення причетних до порушення вимог екологічного законодавства та не притягнення винних до відповідальності були порушені та які саме його права, свободи та інтереси. Дослідженими судом доказами факт таких порушень не підтверджується. Суд вважає, що вимоги у цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Сумській області при розгляді заяв ОСОБА_1 від 06 жовтня 2020 року та від 12 жовтня 2020 року.

У задоволенні вимог про зобов`язання забезпечити виконання екологічних вимог і нормативів на суміжній земельній ділянці, зобов`язання надання Миколаївській сільській раді приписів про усунення порушень, зобов`зання встановити причетних до порушення вимог екологічного законодавства та притягнення винних до відповідальності відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2020.

Суддя О.В. Соп`яненко