Рішення № 99933865, 28.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 р. Справа № 480/5857/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства.

2. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.06.2021 року №184150007154, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства з дати звернення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після досягнення 50 років, маючи трудовий стаж більше 30 років та дитину інваліда з дитинства, позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою, в якій просила призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства.

До заяви про призначення пенсії подано всі необхідні документи, визначені пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок), які засвідчують особливий статус особи: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю.

Але у листі Головного управління Пенсійного фонду Украіни в Сумській області №1800-0209-8/29630 від 23.06.2021року повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком та надано рішення про відмову у призначенні пенсії № 184150007154 від 22.06.2021 року (рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області).

Як зазначено в рішенні, відповідно до п.2.18 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005року №22-1 (далі - Порядок ), визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі, якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Заявницею не були надані документи, зазначені в п.2.18 Порядку - первинний медичний висновок закладу охорони здоров`я про визнання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки ним не виконуються норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, чим порушуються права позивача щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства.

Ухвалою суду від 15.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що у зв`язку з тим, що позивачка не надала документи, передбачені п. 2.18 розділу II "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", їй було відмовлено у призначенні пенсії рішенням № 184150007154 від 22.06.2021. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначене вважає, що рішення прийнято правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 49-50).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач має загальний страховий стаж більше 30 років, що не заперечується відповідачем та підтверджується наданою копією трудової книжки (а.с. 14-20).

Згідно свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 , виданого 23.05.1994 року ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 12).

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 03.04.2012 встановлено третю групу інвалідності до 03.04.2013, причина інвалідності - інвалідність дитинства, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серія 10ААА №654480 (а.с. 24).

14.06.2021 ОСОБА_1 після досягнення 50 років звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства (а.с.108-109).

Рішенням від 22.06.2021 року №184150007154 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю документа про визнання дитини інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. (а.с.47).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, суд зазначає, що пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії як власність, а тому не залежать від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

В силу приписів пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Аналогічні приписи містяться в статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (надалі Закон № 1788), відповідно до яких жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, види пенсійного забезпечення; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги.

У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Так, судом встановлено, що позивач має загальний страховий стаж більше 30 років, що не заперечується відповідачем та підтверджується наданою копією трудової книжки (а.с. 14-20).

Згідно свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 , виданого 23.05.1994 року ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 12).

Як було встановлено ОСОБА_2 з 03.04.2012 встановлено третю групу інвалідності до 03.04.2013, причина інвалідності - інвалідність дитинства, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серія 10ААА №654480 (а.с. 24).

Тобто, даним висновком підтверджено, що ОСОБА_2 у 18-ти річному віці визнаний інвалідом з дитинства та мав медичні показники для визнання його інвалідом дитинства до 16-річного віку відповідно до наказу МОЗ України №482 від 04 грудня 2001 року.

Суд зазначає, що ані стаття 17 Закону № 1788, ані стаття 115 Закону № 1058 не передбачають такої обов`язкової умови для виникнення права на дострокову пенсію у матері (з приводу якої позивач звернулася до органу Пенсійного фонду) як встановлення дитині інвалідності саме до досягнення нею шестирічного віку.

Підпунктом 5 пункту 2.1. Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).

Згідно приписів пункту 2.17 цього ж Порядку, при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини.

Таким чином, з наведених норм права вбачається, що законом не передбачена вимога про те, що сама інвалідність дитини інваліда з дитинства повинна настати саме до 6 років, також не передбачена вимога для призначення пенсії, як обов`язковість визнання дитини інвалідом до 6-ти річного віку. В законі визначена лише вимога про виховання такої дитини до шести років.

Також, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1. Порядку №22-1, у якості документів, які необхідно додати до заяви про призначення пенсії визначено лише документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом.

Саме зазначені документи подані позивачем до відповідача, що не спростовується сторонами.

Зазначена правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі №216/2437/16-а(2-а/216/60/16), від 31.07.2018 у справі № 501/2838/16-а.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що син позивачки визнаний інвалідом з дитинства, мала медичні показання для визнання її інвалідом дитинства до 18-річного віку, позивач досягла 50 років та має трудових стаж більше 15 років, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на призначення дострокової пенсії.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.06.2021 року №184150007154 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства з 14.06.2021.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.06.2021 року №184150007154, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства з 14.06.2021.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук