Рішення № 99933524, 24.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4822/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

01.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про: - визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 ;- зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що 13 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Полтавській області із запитом про надання публічної інформації стосовно того, які саме види грошового забезпечення та їх розмір отримував поліцейський за посадою "старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області зі спеціальним званням капітан поліції та з вислугою 18 років станом на 01 вересня 2019 року, а також інформації щодо розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення за вказаною посадою, виплачених щомісячно за період з 01 січня 2019 року по 01 серпня 2020 року. 23 серпня 2020 року позивач отримав лист ГУ НП в Полтавській області №29/263зі від 18 серпня 2020 року, в якому повідомлено позивачу про те, що ГУ НП в Полтавській області виплата грошового забезпечення за посадою "старший інспектор відділу організації дорожнього руху відділу ДАІ" не проводилась у зв`язку з відсутністю зазначеної посади у штатному розписі. Позивач вважає, що відповідачем допущено бездіяльність щодо ненадання публічної інформації за його запитом, оскільки лист ГУ НП в Полтавській області №29/263зі від 18 серпня 2020 року всупереч вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" не містить відповідь на запитувану ним інформацію.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року закрито провадження у справі відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки оскаржуване порушення виправлено відповідачем.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 скасовано, справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

13.09.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №29/263зі від 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено, що керівництвом ГУНП в Полтавській області повторно розглянуто його запит від 05 серпня 2020 року. Так, виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та Порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06 квітня 2016 року (далі - Порядок), за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисів органу поліції на грошове забезпечення. За посадою «старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції» грошове забезпечення за періоди з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року та з 01 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року виплачувалось з розрахунку таких складових: 1) посадового окладу за посадою «старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції», який становить 2500,00 грн (додаток 7 «Схема посадових окладів поліцейських управлінь, відділів (відділень) поліції» до Постанови №988); 2) окладу за відповідним спеціальним званням (додаток 1 «Схема окладів поліцейських за спеціальними званнями» до Постанови №988); 3) надбавки за стаж служби в поліції, яка виплачується залежно від стажу служби у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням (додаток 11 «Розміри надбавки за стаж служби в поліції» до Постанови № 988). До стажу служби для виплат поліцейським надбавки за стаж служби в поліції зараховуються періоди, визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»; 4) надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, яка установлюється в розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби керівниками органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови №988. Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу; 5) премія, розмір якої визначався керівником структурного підрозділу індивідуально щодо кожного поліцейського за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби та затверджувався наказом начальника ГУНП. Враховуючи викладене, надати інформацію про розмір грошового забезпечення не вбачається можливим, оскільки грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу за займаною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), а розмір премії визначається за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби та наявного фонду грошового забезпечення. Крім того, зазначав, що позивач не ставив питання про грошове забезпечення конкретної особи, що займає посаду старший інспектор управлінь, відділів поліції, а лише абстрактно зазначив посаду, що унеможливлює надати конкретні розміри надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії, оскільки кожному поліцейському зазначені складові грошового забезпечення виплачуються індивідуально.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.

13 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Полтавській області із запитом на отримання публічної інформації (вх.263зі від 13 серпня 2020 року) /а.с. 11-12, 26, 31-33/, в якому просив надати інформацію про те, що входить до грошового забезпечення та його розмір, яке отримав поліцейський (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), індексація грошового забезпечення та розмір премії) за посадою поліцейського "старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції", який має спеціальне звання «капітан поліції» та вислугу 18 років, станом на 01 вересня 2019 року. Окремо просив надати інформацію про складові та розмір грошового забезпечення поліцейського, який перебуває на посаді поліцейського "старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції", який має спеціальне звання «капітан поліції» та вислугу 18 років, вказавши основні та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), індексацію грошового забезпечення та розмір премії щомісячно за періоди з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року та з 01 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року.

Відповідно до запису №167 у Журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому №1, розпочатого 02 січня 2020 року /а.с.26-29/, на запит ОСОБА_1 від 13 серпня 2020 року за вх.№263зі надано відповідь листом №29/263зі від 18 серпня 2020 року.

Листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №29/263зі від 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 на його запит від 05 серпня 2020 року повідомлено, що в ГУ НП в Полтавській області виплата грошового забезпечення за посадою "старший інспектор відділу організації дорожнього руху відділу ДАІ" не проводилась у зв`язку з відсутністю зазначеної посади у штатному розписі. Ураховуючи викладене, надати довідку про розміри грошового забезпечення за вказаною посадою неможливо /а.с.13/.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо ненадання запитуваної інформації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Після подання позивачем позову до суду листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №29/263зі від 22 вересня 2020 року /а.с.36-37/ ОСОБА_1 повідомлено, що у зв`язку з його зверненням до суду (справа №440/4822/20) керівництвом ГУНП в Полтавській області повторно розглянуто його запит від 05 серпня 2020 року. Так, виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та Порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06 квітня 2016 року (далі - Порядок), за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисів органу поліції на грошове забезпечення. За посадою «старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції» грошове забезпечення за періоди з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року та з 01 січня 2020 року по 01 серпня 2020 року виплачувалось з розрахунку таких складових: 1) посадового окладу за посадою «старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції», який становить 2500,00 грн (додаток 7 «Схема посадових окладів поліцейських управлінь, відділів (відділень) поліції» до Постанови №988); 2) окладу за відповідним спеціальним званням (додаток 1 «Схема окладів поліцейських за спеціальними званнями» до Постанови №988); 3) надбавки за стаж служби в поліції, яка виплачується залежно від стажу служби у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням (додаток 11 «Розміри надбавки за стаж служби в поліції» до Постанови № 988). До стажу служби для виплат поліцейським надбавки за стаж служби в поліції зараховуються періоди, визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»; 4) надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, яка установлюється в розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби керівниками органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови №988. Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу; 5) премія, розмір якої визначався керівником структурного підрозділу індивідуально щодо кожного поліцейського за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби та затверджувався наказом начальника ГУНП. Враховуючи викладене, надати інформацію про розмір грошового забезпечення не вбачається можливим, оскільки грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу за займаною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), а розмір премії визначається за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби та наявного фонду грошового забезпечення.

Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області повторно надіслано ОСОБА_1 лист №29/263зі від 22 вересня 2020 року /а.с. 39/, в якому виправлено помилку шляхом зазначення дати запиту ОСОБА_1 "від 13 серпня 2020 року" /а.с. 48-49/.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою ст. 7 Закону України від 0б2.10.1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону № 2657-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє (пункти 1 та 2 частини першої ст. 3 Закону № 2939-VI). Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої ст. 5 Закону № 2939-VI).

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень -органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої ст. 13 Закону № 2939-VI).

Відповідно до частини четвертої ст. 13 Закону № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Кожна особа має право знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 частини першої ст. 10 Закону № 2939-VI). Оскільки Закон № 2939-VI гарантує відповідне право кожній особі, то його реалізація не залежить від того, чи така особа є приватною, чи перебуває на публічній службі.

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина друга ст. 6 Закону № 2657-XII).

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств (пункт 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція)). Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду (пункт 2 ст. 10 Конвенції).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на свободу вираження поглядів із гарантіями ст. 10 Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту пункту 2 вказаної статті, а також чи є відповідний захід необхідним у демократичному суспільстві з метою досягнення такої мети, зокрема чи є він пропорційним останній. Втручання становитиме порушення гарантій ст. 10 Конвенції, якщо воно не відповідатиме будь-якому з означених критеріїв.

Частинами першою - другою ст. 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту, але з дотриманням, зокрема, пункту 1 частини першої ст. 10 Закону № 2939-VI.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (частина перша ст. 22 Закону № 2939-VI).

Відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою (пункт 3 частини четвертої ст. 22 Закону № 2939-VІ), тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав для обмеження в доступі до публічної інформації, встановленого шляхом застосування «трискладового тесту», передбаченого частиною другою ст. 6 Закону № 2939-VI.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (частина друга ст. 6 Закону № 2939-VI).

Обмеження доступу до конкретної інформації, яка є в її розпорядника, допускається за умови застосування цим розпорядником вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ у сукупності. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з наведених вище трьох підстав означає, що відмова в доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Суд вважає, що розпорядник публічної інформації має обов`язок надати ту публічну інформацію, якою він володіє і яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації. Тому розпорядник не може нести тягар відповідальності за ненадання запитувачу інформації, якої нема в його володінні.

У ході розгляду справи встановлено, що 13.08.2020 року позивач звернувся до ГУ НП в Полтавській області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив відповідача надати йому інформацію про види та розмір грошового забезпечення поліцейського, що має спеціальне звання капітан поліції, вислугу років 18, за посадою старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції, у тому числі помісячно за період часу: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 01.08.2020 року.

ГУ НП в Полтавській області листами від 18.08.2020 року надало відповідь на запит позивача, у яких спочатку повідомило, що в ГУ НП в Полтавській області виплата грошового забезпечення за посадою старший інспектор відділу організації дорожнього руху відділу ДАІ не проводилась у зв`язку з відсутністю зазначеної посади у штатному розпису (а.с. 13, лист від 18.08.2020 року).

Надалі листом від 22.09.2020 року повідомило, що виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 та у порядку, затвердженому наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260. За посадою «старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції» грошове забезпечення за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року та з 01.01.2020 року по 01.08.2020 року виплачувалось з розрахунку таких складових: 1) посадового окладу за посадою «старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції», який становить 2.500 грн (додаток 7 «Схема посадових окладів поліцейських управлінь, відділів (відділень) поліції» до постанови № 988); 2) окладу за відповідним спеціальним званням (додаток 1 «Схема окладів» поліцейських за спеціальними званнями» до постанови № 988); 3) надбавки за стаж служби в поліції, яка виплачується залежно від стажу служби у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням (додаток 11 «Розміри надбавки за стаж служби в поліції» до постанови №988). До стажу служби для виплати поліцейським надбавки за стаж служби в поліції зараховуються періоди, визначені частиною другою статі 78 Закону України «Про Національну поліцію». 4) надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, яка установлюється в розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби керівниками органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови № 988. Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку визначено, що розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу. 5) премія, розмір якої визначається керівником структурного підрозділу індивідуально щодо кожного поліцейського за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби та затверджувався наказом начальника ГУНП.

Враховуючи викладене, надати інформацію про розмір грошового забезпечення не вбачається можливим, оскільки грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу за займаною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), а розмір премії визначається за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби та наявного фонду грошового забезпечення.

Водночас у позовній заяві позивач вказував, що відповідачем надано неповну та недостовірну інформацію щодо грошового забезпечення поліцейського за посадою старший інспектор управлінь, відділів (відділень) поліції, а саме: не вказано розмір в процентному відношенні та грошовому еквіваленті додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) розмір премії та індексації грошового забезпечення станом на 01.09.2019, а також щомісячно з 01.01.2019 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 по 01.08.2020.

Суд вважає такі доводи позивача обґрунтованими, з огляду на наступне.

У відзиві на адміністративний позов відповідачем зазначено, що розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу.

Також відповідачем вказано, що розмір премії визначається керівником структурного підрозділу індивідуально щодо кожного поліцейського за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області, залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби та затверджується наказом начальника ГУНП.

Відповідач у відповіді на запит позивача не зазначив, що не володіє відповідною інформацією, а виклав загальну інформацію про розмір грошового забезпечення, щодо того, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу за займаною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), а розмір премії визначається за показниками, зазначеними у Положенні про преміювання поліцейських ГУНП в Полтавській області залежно від особистого вкладу поліцейського в загальні результати служби, та наявного фонду грошового забезпечення.

Запитуваної інформації про розмір та складові грошового забезпечення поліцейського конкретно на посаді, яку до виходу на пенсію займав позивач або ж до неї прирівняної посади, відповідач на запит не надав.

Таким чином, суд зазначає, що зміст відповідей ГУ НП в Полтавській області на запит позивача від 13.08.2020 року не надає відповіді на порушені питання, а також не містить посилань, визначених Законом про наявність підстав для обмеження в доступі до публічної інформації.

За правилами частини першої ст. 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

З аналізу положень чинного законодавства про доступ до публічної інформації вбачається, що розпорядник публічної інформації може (і повинен) надати не лише ту публічну інформацію, яку він з огляду на свій правовий статус створив, а й ту, яка була отримана ним (розпорядником) у процесі здійснення його повноважень, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться в його володінні.

З огляду на протиправну бездіяльність ГУ НП в Полтавській області щодо неналежного розгляду запиту позивача суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо розгляду запиту ОСОБА_1 від 13 серпня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області розглянути запит ОСОБА_1 від 13 серпня 2020 року з урахуванням висновків суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко