Рішення № 99933407, 27.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7238/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сервіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області та Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" /далі - позивач, ТОВ фірма "Сервіс"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23 липня 2021 року) до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі - відповідач-1/ та Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу /далі - відповідач-2/ про скасування податкового повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року про накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 120000,00 грн на Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Сервіс" /а.с. 19-21/.

Позов обґрунтований тим, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року про застосування до позивача штрафу на суму 120000,00 грн. На вказане рішення 17 березня 2021 року позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України про скасування такого рішення. Оскільки до позивача у строки, визначені пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, вмотивоване рішення на його скаргу та повідомлення про продовження строку розгляду скарги не надходили, позивач відповідно до імперативних приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України об`єктивно вважав, що скарга повністю задоволена на користь платника податків. Посилання Державної податкової служби України у своєму рішенні про результати розгляду скарги на запровадження карантину не ґрунтується на законі, оскільки положеннями Податкового кодексу України визначений конкретний строк для розгляду скарги платника податків, а також податковий орган працював у штатному режимі та дія карантину на виконання ним повноважень не поширювалась. Крім того, відповідачами всупереч вимогам чинного законодавства фактична перевірка за місцем здійснення господарської діяльності не проводилась. Відтак, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачами не враховано ту обставину, що підземний резервуар марки РГС-25, заводський номер 10490016, та розливний пістолет до нього були в опечатаному та опломбованому стані, оскільки сам резервуар був пошкоджений, що фактично унеможливило його використання за призначенням. Також не враховано того, що позивачем 23 березня 2020 року укладено договір із відповідною науково-виробничою компанією на поставку, встановлення та обслуговування відповідного обладнання рівномірів-лічильників рівня товарів (продукції) стаціонарного резервуару, проте внаслідок запровадження карантину та черги така компанія не змогла виконати умови зазначеного договору, що свідчить про відсутність вини в діях позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 50-53/ та у додаткових поясненнях /а.с.83-87/ зазначив, що згідно з наказом Головного управління ДПС у Полтавській області №946 від 07 липня 2020 року та направлень №982, 983 від 07 липня 2020 року проведено фактичну перевірку ТОВ фірма "Сервіс" за місцем провадження діяльності, за результатами якої встановлено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України в частині необладнання рівнеміром-лічильником рівня товарів (продукції) стаціонарного резервуару (у кількості 6 штук), розташованого на акцизному складі, що зафіксовано в акті перевірки №85/16-31-32-03/25153822 від 15 липня 2020 року. 18 серпня 2020 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000933203 про застосування до позивача штрафної санкції на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України на суму 134000,00 грн. Вказане податкове повідомлення- рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги Державною податковою службою України скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 14000,00 грн, а в іншій частині залишено без змін. Головним управлінням ДПС у Полтавській області з урахуванням рішення ДПС України винесено нове податкове-повідомлення рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року про застосування до ТОВ фірма "Сервіс" штрафної (фінансової) санкції на суму 120000,00 грн. Відтак, довід позивача про непроведення фактичної перевірки є безпідставним. Відповідно до пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року, а таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу. З огляду на положення пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України аргумент позивача щодо наявності підстав вважати скаргу позивача повністю задоволеною на користь платника податків є необгрунтованим.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" (ідентифікаційний код 25153822) зареєстроване як юридична особа 17 липня 1997 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 31 липня 2008 року за номером 15861200000000828 /а.с. 38-41/, а також перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області як платник податків. Видами економічної діяльності за КВЕД є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №16180314201900278 від 01 липня 2019 року терміном дії до 01 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, буд. 9/3, термінал /а.с. 65/.

У період з 09 липня 2020 року по 15 липня 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області №946 від 07 липня 2020 року /а.с. 68/ та відповідно до направлень №982, №983 від 07 липня 2020 року /а.с. 66-67/ була проведена фактична перевірка господарського об`єкту - АЗС, що розташована за адресою: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, буд. 9/3, та належить суб`єкту господарювання ТОВ фірма "Сервіс", про що складено акт №85/16-31-32-03/25153822 від 15 липня 2020 року /а.с. 59-62/.

За результатами фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального встановлено порушення ТОВ фірма "Сервіс", зокрема, положень підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме:

- в частині необладнання рівнеміром-лічильником рівня товарів (продукції) стаціонарного резервуару, розташованого на акцизному складі, а саме: на момент проведення перевірки встановлено відсутність рівнемірів лічильників на резервуарах, з яких здійснюється реалізація пального: резервуар підземний марки РГС-25, заводський номер №1049005, резервуар підземний марки РГС-25, заводський номер № 10490016 , резервуар підземний марки РГС-25, заводський номер № 10490011 , резервуар підземний марки РГС-25, заводський номер № 10490012 , ємність для зберігання зрідженого газу заводський номер №931938, ємність для зберігання зрідженого газу заводський номер №923357;

- в частині відсутності формування на акцизному складі щоденних (крім днів, в які акцизний склад не працює) даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C та їх подання до контролюючого органу виконавчої влади не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Розпорядником акцизного складу не забезпечено своєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на АЗС за 01 липня 2020 року, 02 липня 2020 року, 03 липня 2020 року, 04 липня 2020 року, 05 липня 2020 року, 06 липня 2020 року, 07 липня 2020 року, 08 липня 2020 року, 09 липня 2020 року, 10 липня 2020 року, 11 липня 2020 року, 12 липня 2020 року, 13 липня 2020 року, 14 липня 2020 року.

За наслідками розгляду заперечення ТОВ фірма "Сервіс" на акт фактичної перевірки, що надішло до ГУ ДПС у Полтавській області за вх. від 06 серпня 2020 року за №34519/10/16-31, підтверджено обґрунтованість висновків акту перевірки від 15 липня 2020 року №85/16/31-32-03/25153822 /а.с. 69-72/

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 440/432/21/а.с.88-96/, яке відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 09 липня 2021 року, встановлено наступні обставини справи, які згідно положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, а саме:

18 серпня 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000933203, яким до платника податків за порушення вимог підпункту 230.1.2 та підпункту 230.1.3 статті 230 ПК України в частині недотримання платником - розпорядником акцизного складу, на території якого здійснюється реалізація пального, обов`язку з обладнання рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у кожному резервуарі, необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, за що передбачена відповідальність пунктом 128-1.1 та пунктом 128-1.3 статті 1281 ПК України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 120000,00 грн, а за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до податкових органів електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального за 01 липня 2020 року, 02 липня 2020 року, 03 липня 2020 року, 04 липня 2020 року, 05 липня 2020 року, 06 липня 2020 року, 07 липня 2020 року, 08 липня 2020 року, 09 липня 2020 року, 10 липня 2020 року, 11 липня 2020 року, 12 липня 2020 року, 13 липня 2020 року, 14 липня 2020 року застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 14000,00 грн, загалом - на суму 134000,00 грн;

- №0000943203, яким до платника податків за порушення вимог частин тридцять п`ятої та тридцять сьомої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині незабезпечення проведення розрахункових операцій через РРО вказаний у додатку до ліцензії в період з 11 червня 2020 року по 03 липня 2020 року на загальну суму 165588,10 грн на підставі абзацу 10 частини другої статті 17 цього ж Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 331176,20 грн.

Не погоджуючись із обґрунтованістю висновків перевірки та правильністю прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень і розрахунків, ТОВ "Сервіс" подано скаргу до ДФС.

За результатами розгляду скарги ДПС України винесено рішення від 21 грудня 2020 року №35850/6/99-00-06-02-05-06, яким скаргу ТОВ фірма "Сервіс" задоволено частково:

- скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 18 серпня 2020 року №0000933203 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 14 000,00 грн, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 18 серпня 2020 року № 0000943203.

21 січня 2021 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" Михайленко В.З. звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18 серпня 2020 року №0000933203 та №0000943203, а також розрахунки штрафних санкцій до вказаних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/432/21.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 440/432/21 /а.с.88-96/, яке відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 09 липня 2021 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 18 серпня 2020 року №0000933203 та №0000943203 та розрахунків штрафних санкцій залишено без задоволення.

У зв`язку зі скасуванням податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2020 року №0000933203 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) ГУ ДПС у Полтавській області винесено нове податкове повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року /а.с. 55-56/, яким на підставі акта перевірки №85/16-31-32-03/25153822 від 15 липня 2020 року за порушення вимог підпунктів 230.1.2 та 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України та на підставі пункту 128-1.1 та 128-1.3 статті 128-1 ПК України до ТОВ фірма "Сервіс" застосовано штрафну санкцію у розмірі 120000,00 грн.

Листом Головного управління ДПС у Полтавській області №6694/6/16-31-09-01 від 05 березня 2021 року /а.с. 54/ податкове повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року, яке прийняте з урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 21 грудня 2020 року №35850/6/99-00-06-02-05-0, та розрахунок фінансових (штрафних) санкцій надіслано ТОВ фірма "Сервіс", яке було отримано адресатом 09 березня 2021 року /а.с.57/.

Не погоджуючись із обґрунтованістю та правильністю прийнятого податкового повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року, ТОВ фірма "Сервіс" направлено до ДФС України скаргу №19 від 17 березня 2021 року /а.с.26/ рекомендованим листом №3600004183078 /а.с.27-28/

За результатами розгляду вказаної скарги від 17 березня 2021 року Державною податковою службою України винесено рішення про залишення скарги без розгляду від 15 червня 2021 року №13417/6/99-00-060-03-01-06 /а.с. 29-30/, яким скаргу ТОВ фірма "Сервіс" №19 від 17 березня 2021 року на податкове повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року залишено без розгляду та повернуто її.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області №0011710901 від 04 березня 2021 року, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України /далі - ПК України ( у відповідних редакціях)/.

Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) /підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України/.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною перевіркою виявлений факт невиконання позивачем як розпорядником акцизного складу, на території якого здійснюється реалізація пального, обов`язку з обладнання рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у кожному резервуарі, необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, що зафіксовано в акті про результати фактичної перевірки №85/16-31-32-03/25153822 від 15 липня 2020 року, на підставі якого з урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 21 грудня 2020 року №35850/6/99-00-06-02-05-06 за порушення вимог підпунктів 230.1.2 та 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України та на підставі пункту 128-1.1 та 128-1.3 статті 128-1 ПК України винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов`язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Для цілей статей 230 - 233 цього Кодексу скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° C, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів /далі - Порядок №891/, пунктом 2 якого передбачено, що витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах; рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара; резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Відповідно до пункту 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України 12. розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Отже, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів приймаються до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Згідно з пунктом 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Відповідно до пункту 18 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України норми пункту 1281.1 статті 1281 цього Кодексу застосовуються: з 1 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 квітня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

З аналізу наведених вище норм випливає висновок про те, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 м3, з 01 січня 2020 року мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі згідно пункту 230.1 статті 230 ПК України, а відповідальність за порушення цієї вимоги настає з 01 квітня 2020 року.

Фактичною перевіркою діяльності позивача було встановлено та в акті фактичної перевірки №85/16-31-32-03/25153822 від 15 липня 2020 року зафіксовано, зокрема, факт порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 ст. 230 ПК України в частині необладнання рівнеміром-лічильником рівня товарів (продукції) стаціонарного резервуару, розташованого на акцизному складі, оскільки на момент проведення перевірки встановлено факти відсутності рівнемірів-лічильників на резервуарах з яких здійснюється реалізація пального: резервуар підземний марки РГС - 25, заводський номер № 1049005 ; резервуар підземний марки РГС - 25, заводський номер № 10490016 ; резервуар підземний марки РГС - 25, заводський номер № 10490011 ; резервуар підземний марки РГС - 25, заводський номер № 10490012 ; ємність для зберігання зрідженого газу(V=5v3) заводський номер № 931938; ємність для зберігання зрідженого газу(V=5v3) заводський номер № 923357.

З огляду на викладене, суд відхиляє довід позивача щодо непроведення ГУ ДПС України фактичної перевірки діяльності позивача. Також суд відхиляє як недоведений довід позивача стосовно того, що підземний резервуар марки РГС-25, заводський номер 10490016 , та розливний пістолет до нього були в опечатаному та опломбованому стані, оскільки доказів на підтвердження вказаного факту позивачем не надано.

Посилання позивача на договір поставки №23032020 від 23 березня 2020 року, укладений між позивачем та ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ», та додаток №1 до вказаного договору (Специфікація №1) щодо поставки шафи контролю рівнеміра та рівнемірів, а також на лист ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ» №28 від 14 квітня 2020 року, яким повідомлено про неможливість виконання умов такого договору, суд відхиляє, адже наявність договору не спростовує вищевикладені висновки суду.

При цьому суд враховує, що вищевказаними нормами Податкового кодексу України встановлений обов`язок суб`єкта (розпорядника акцизних складів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів) обладнати акцизні склади рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у строк не пізніше 01 січня 2020 року.

За відсутності доказів обладнання акцизних складів рівнемірами-лічильниками та відсутності реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у встановлений строк закон виключає можливість провадження суб`єктом операцій з обігу пального та його зберігання.

Всупереч наведеному позивач доказів припинення відповідних операцій за місцем проведення фактичної перевірки на АЗС, що розташована за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, буд. 9/3, ані до перевірки, ані до суду не надав.

Встановлені факти порушення позивачем вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 ст. 230 ПК України слугували підставою для застосування до позивача штрафу в сумі 120000,00 грн податковим повідомленням-рішенням №0011710901 від 04 березня 2021 року.

Таким чином, враховуючи обов`язок позивача обладнати резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01 січня 2020 року, та встановленим перевіркою фактом їх відсутності станом на 09 липня 2020 року, суд визнає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за відповідне порушення податкового законодавства.

Також в якості підстави цього позову позивач вказує на обставини несвоєчасного розгляду ДПС України скарги ТОВ фірма "Сервіс" на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №0011710901 від 04 березня 2021 року. Так, скаргу на податкове повідомлення-рішення позивач направив до ДПС 17 березня 2021 року. Проте, у визначений пунктом 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України строк рішення по суті скарги не було направлено позивачу, у зв`язку з чим останній вважав скаргу такою, що задоволена повністю.

У свою чергу відповідач зазначив, що за наслідками розгляду скарги позивача ДПС України прийнято рішення про залишення скарги без розгляду від 15 червня 2021 року №13417/6/99-00-060-03-01-06 та відповідно до внесених до Податкового кодексу України змін строки розгляду скарг в порядку адміністративного оскарження зупинені, що не зобов`язує контролюючий орган додатково направляти листи/повідомлення платнику податків про зупинення перебігу таких строків.

Перевіряючи вищенаведені доводи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень пунктів 56.1 - 56.3 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з пунктом 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9 статті 56 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Водночас відповідно до пункту 52-8 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Таким чином, з огляду на вказані положення пункту 52-8 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України ДПС не зобов`язана була додатково надсилати платнику лист/повідомлення про зупинення перебігу строків для прийняття рішення за скаргою.

Таким чином, суд не виявив випадків недотримання податковим органом процедури адміністративного оскарження, з огляду на що суд визнає безпідставним твердження позивача щодо недотримання ДПС України вимог пункту 56.9 статті 56 ПК України та, відповідно, безпідставним його судження з приводу задоволення скарги №19 від 17 березня 2021 року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0011710901 від 04 березня 2021 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття такого рішення, а також відсутні підстави для визнання протиправним та скасування такого податкового-повідомлення рішення.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" (вул. Фабрична, буд. 9/3, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 25153822) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) та Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк