Ухвала суду № 99930577, 28.09.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3768/20

Номер провадження 1-кп/629/142/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Мицик С.А., при секретарі судового засідання - Заводяній О.Ю., за участю прокурора-Дьолога В.В., обвинуваченого- ОСОБА_1 , захисника- Даниленка Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чунаки, Малосердобинського району, Пензенської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «ЛКМЗ» на посаді терміста, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений згідно ухвали суду від 05.08.2021, строк дії якого спливає 03 жовтня 2021 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Пояснили, що вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення сторона обвинувачення не підтвердила жодними доказами. ОСОБА_1 не переховувався від органів досудового розслідування та не має наміру переховуватися від суду, також не має наміру незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Крім того, пояснили, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, наразі йому необхідно працювати, щоб матеріально утримувати свою сім`ю. Заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме- домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також дані про особу обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини, тобто у вчиненні умисного протиправного діяння проти найвищої соціальної цінності, визнаної в Конституції Україні, а саме життя і здоров`я людини, яка охороняється державою, відтак, з огляду на приведене, характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Також суд враховує вік обвинуваченого та стан його здоров`я, міцність соціальних та суспільних зв`язків, а саме те що він має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований.

В той же час, потерпіла та свідки не допитані, докази передбачені ст.84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.

Зазначені обставини свідчать про можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконно впливати на свідків, та таким чином перешкодити встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в якому ОСОБА_1 обвинувачується.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора. А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Щодо доводів обвинуваченого та захисника про необґрунтованість клопотання прокурора, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду та незаконного впливу на свідків, спростовують доводи обвинуваченого та захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Оскільки термін дії запобіжного заходу спливає 03.10.2021 року, закінчити розгляд справи до вказаного строку не є можливим, підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, зазначені судом, продовжують існувати на даний час, враховуючи особу обвинуваченого, який може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд, відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.177,182,183, 194, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни - у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 26 листопада 2021 року, включно, без визначення застави.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про заміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме домашній арешт- відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Харківської установи виконання покарань управління ДПтС України в Харківській області (№ 27)"- для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя С.А. Мицик