Рішення № 99930438, 28.09.2021, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1426/21

Провадження № 2/626/494/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2021 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді, у відсутності сторін, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позиція позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кульчинський О.С. звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування в якому просить:

-стягнути з відповідача на користь позивача - 44676,00 грн відшкодування моральної шкоди;

-стягнути з відповідача на користь позивача - 21500,00 грн відшкодування витрат на поховання;

-стягнути з відповідача на користь позивача - 26860,97 грн пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування;

-стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 15.12.2018 року близько 21 год. 50 хв. на автомобільній дорозі сполученням «Київ-Харків-Довжанський» в районі 430 км + 166 м, в Валківському районі, Харківської області відбулось ДТП. Водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. 27 березня 2019 року ОСОБА_1 через представника ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (копія заяви про виплату страхового відшкодування додається). Листом №6711 від 29.05.2019 року відповідач повідомив, що перебіг строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у кримінальній справі та висловив прохання пред`явити оригінали поданих разом із заявою документів або ж надати їх належним чином засвідчені копії. Вважає, що подані документи разом із заявою засвідчені належним чином, а саме частина документів засвідчена підписом потерпілої особи та написом копія вірна, інші в свою чергу засвідчені уповноваженою особою сільської ради, що вважається нотаріальним засвідченням та мають силу оригіналу документа. Також вважаємо, що документи подані разом із заявою, що підтверджують витрати на поховання та спорудження пам`ятника оформлені належним чином. Форму і зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов`язковим, визначено Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), то форму і зміст товарного чека на сьогодні законодавчо не визначено. Таким чином, суб`єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми. Повідомлення щодо відсутності прийняття рішення без надання рішення, що набрало законної сили по кримінальному провадженню вважає відмовою у виплаті страхового відшкодування, оскільки законом не передбачено обов`язку заявника подавати такий документ. У зв`язку із чим вважає, що відмова є безпідставною та незаконною, оскільки страховий випадок настав з моменту скоєння наїзду водієм ОСОБА_2 забезпеченим у відповідача автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_3 . Володільцем джерела підвищеної небезпеки «Mersedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 водієм ОСОБА_2 відповідальність якого була застрахована відповідачем, була завдана шкода позивачу, яка виражається у моральній шкоді та матеріальній шкоді. Відповідно наступає обов`язок страховика, який хоч і не завдав шкоди, проте несе зобов`язання виплатити страхове відшкодування замість завдавача шкоди. Розмір страхового відшкодування, яке має право отримати позивач становить: 44676,00 грн - моральної шкоди; 21500,00 грн - відшкодування витрат на поховання; 26 860,97 грн - пеня за несвоєчасне здійснення виплати.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 02.06.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання по розгляду позовної заяви.

Ухвалою від 28.07.2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Від представника позивача - адвоката Кульчинського О.С. до суду надійшла письмова заява в якій просить розгляд справи провести без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Заперечень проти заочного розгляду справи до суду не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Так як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Позиція суду.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно пунктів 8 та 9 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо стягнення страхового відшкодування, зокрема, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ДТП.

Фактичні обставини, встановлені судом.

15.12.2018 року близько 21 год. 50 хв. на автомобільній дорозі сполученням «Київ-Харків-Довжанський» в районі 430 км + 166 м, в Валківському районі, Харківської області відбулось ДТП. Водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

27 березня 2019 року ОСОБА_1 через представника ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Листом від 29.05.2019 року відповідач висловив прохання пред`явити оригінали поданих разом із заявою документів або ж надати їх належним чином засвідчені копії.

Зокрема в даному листі вказав, що серед надісланих на адресу ПрАТ «ХМСК» документів, ритуальні послуги не розписано за позиціями (не зрозуміло, що входить до цих послуг), відсутня інформація про взаєморозрахунки, паспорти заявників подані в незасвідчених належним чином формах, інформації про склад сім`ї, пенсійне посвідчення ОСОБА_1 та свідоцтво про шлюб не засвідчені належним чином.

Документи доходів потерпілого за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розміри пенсії надані утриманцям внаслідок втрати годувальника взагалі не надані на адресу ПрАТ «ХМСК».

Крім того просили надати для огляду оригінали документів або надіслати поштою нотаріально засвідчені копії (або органом, який видав) наступні документи:

-товарний чек або акт виконаних робіт про надання ритуальних послуг з перерахунком конкретних послуг та їх вартості;

-паспортів заявників;

-свідоцтва про укладання шлюбу заявників;

-пенсійного посвідчення ОСОБА_1 ;

-доходи, що підтверджують доходи потерпілих за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю годувальника;

-письмову заяву про розмір отриманих грошових коштів від інших осіб;

-вирок суду або інших документів, який підтверджує, винуватість особи в даній ДТП (у разі наявності).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини та оцінка доказів, наданих сторонами.

Відповідно до частин першої і другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення статті 509 ЦК України та з урахуванням вимог статей 11, 22, 23, 599,1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди у повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу, при русі транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Статтею 1187 ЦК України передбачено об`єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року №1961-/V « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

У статті 5 Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Страховий випадок настав з моменту скоєння наїзду водієм ОСОБА_2 забезпеченим у відповідача автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 27.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно зі ст. 27.4. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч. З ст. 1193 ЦК України вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.

Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі№ 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).

Відповідачем не доведено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок умислу потерпілого або непереборної сили, а тому володілець джерела підвищеної небезпеки за встановлених обставин зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Згідно п.35.1.ст.35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Відтак, заява про виплату страхового відшкодування була подана 27.03.2019 року.

Відповідно до п.35.2. ст.35 Закону до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Подання інших документів цією статтею не передбачено.

Окрім цього, згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди; завданої джерелом підвищеної небезпеки» відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, слід дійти висновку, що володільцем джерела підвищеної небезпеки «Mersedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 водієм ОСОБА_2 відповідальність якого була застрахована відповідачем, була завдана шкода позивачу, яка виражається у моральній шкоді та матеріальній шкоді.

Відповідно наступає обов`язок страховика, який хоч і не завдав шкоди, проте несе зобов`язання виплатити страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Згідно з ст. 36.2. Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до ст. 36.5. Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2018 року становить 3723,00 грн.

Розмір страхового відшкодування, яке має право отримати позивач становить: 44676,00 грн.- моральної шкоди; 21500, 00 грн. - відшкодування витрат на поховання; 26 860,97 грн - пеня за несвоєчасне здійснення виплати.

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуючи наведене суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач відзиву не надав, іншого суду недовів.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вище викладене з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог майнового характеру в розмірі 930,36 грн. (44676,00 грн+21500,00 грн+26860,97 грн=93036,97 грн х 1%=930,36 грн).

Отже у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 930,36 грн, від сплати якого позивач звільнена.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 206, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (вул. Плеханівська, буд. 63, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 21186813) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 44676,00 грн - відшкодування моральної шкоди, 21500,00 грн - відшкодування витрат на поховання, 26860,97 грн - пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування, всього стягнути 93036 (дев`яносто три тисячі тридцять шість) грн 97 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (вул. Плеханівська, буд. 63, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 21186813) на користь держави, судовий збір в розмірі 930 (дев`ятсот тридцять) грн. 36 коп. отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Суддя