Ухвала суду № 99930190, 27.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року

м. Харків

справа № 638/2204/20

провадження № 2др/638/50/21

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Погудіної Д.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Адвокат Шурло Роман Павлович,

відповідач - Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Шурло Романа Павловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманих спадкодавцем пенсійних виплат,

у с т а н о в и в:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про стягнення спадщини у вигляді недоотриманих пенсійних виплат задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді недоотриманої суми пенсії в розмірі 9 303 (дев`ять тисяч триста три) грн 76 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 103 (сто три) грн 42 коп.

02 серпня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі № 638/2204/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманих спадкодавцем пенсійних виплат, яким стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом в розмірі 48035, 12 грн, судові витрати в сумі 737, 38 грн, витрати на правову допомогу в сумі 704, 00 грн.

Заява обґрунтована тим, що ним в інтересах ОСОБА_1 було подано позов до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманих спадкоємцем пенсійних виплат у сумі 57 338, 88 грн (ціна позову = 81 776,07-24 437,19).

Рішенням суду від 09 липня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ГУ ПФУ на користь позивачки: 9 303,76 грн. недоотриманої суми пенсії суми пенсії, 103,42 грн. судового збору та 3 500,00 грн. витрат на правову допомогу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Також вважає, що при розгляді справи суд відмовив у задоволенні неіснуючої позовної вимоги щодо стягнення суми компенсації втрати доходів у розмірі 20 507,71 грн., яка не заявлялася в позові.

Суд розглянув позовну вимогу про стягнення з ГУ ПФУ на користь позивачки грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 суми пенсії в розмірі 57 338,88 грн, хоч в описовій частині рішення суду і посилається на повну (фактично) недоотриману суму пенсії ОСОБА_3 за життя в розмирі 81 776,07 грн, яка зазначена в додатку до листа ГУ ПФУ від 17 січня 2020 року № 703/02.16-20, на який він посилається в позові та копія якого додана до нього, арифметичні розрахунки щодо недоотриманих сум пенсії ОСОБА_3 за життя проведені без урахування такої суми. При цьому, загальною недоотриманою сумою пенсії є 81 776,07 грн, а не 57 338,88 грн (81 776,07 - 24 437,19), яка не містить в своїй складовій компенсації втрати доходів в сумі 20 507,71 грн.

Зазначає, що сума позову розрахована виходячи саме з фактично недоотриманої суми пенсії ОСОБА_3 за життя - 81 776,07 грн., розмір якої зазначений в додатку до листа ГУ ПФУ від 17 січня 2020 року № 703/02.16-20, з урахуванням виплаченої ГУ ПФУ її частини, на підставі свідоцтва про право на спадщину - 24 437,19 грн, жодних інших складових вона не має.

Таким чином, суд при розгляді справи не надав оцінку доказу у вигляді додатку до листа ГУ ПФУ від 17 січня 2020 року № 703/02.16-20, доданого до позову, щодо фактичного розміру недоотриманих сум пенсії ОСОБА_3 за життя в розмірі 81 776,07 грн.

Таким чином, на його думку, суд неповно розглянув позовну вимогу про стягнення з ГУ ПФУ на користь позивачки грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 суми пенсії, в розмірі 57 338,88 грн. А саме, не вирішив питання щодо недоотриманої суми пенсії ОСОБА_3 за життя в розмірі 48 035,12 грн (57 338,88 - 24 437,19 - 9 303,76), з урахуванням стягнутої рішенням суду суми 9 303,76 грн.

Крім того, судом не повно вирішене питання щодо стягнення судових витрат, а саме не стягнуто з ГУ ПФУ на користь Позивачки судовий збір в сумі 737,38 грн. (840,80 - 103,42) та витрати на правову допомогу в сумі 704,00 грн (5 044,80 - 840,80 - 3 500,00).

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи, не подали.

Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про стягнення спадщини у вигляді недоотриманих пенсійних виплат задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді недоотриманої суми пенсії в розмірі 9 303 (дев`ять тисяч триста три) грн 76 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 103 (сто три) грн 42 коп.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, 13 травня 2020 року представником позивача була подана до суду заява про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 75 592, 95 грн, набуті в порядку спадкування за законом у вигляду недоотриманої суми пенсії в розмірі 55 085, 24 грн та компенсації втрати доходів в сумі 20 507,71 грн (а. с. 46 - 50).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходив з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 – чоловік позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 липня 2018 року серія НОМЕР_2 , виданим Старобільським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 614. Позивачка була єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину за ним.

Приватним нотаріусом Ганшиною В.О. Старобільського районного нотаріального округу Луганської області був направлений запит від 13 червня 2019 до ГУ ПФУ в Харківській області на витребування відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме, з метою отримання інформації про наявність нарахованої пенсії, яка не була отримана пенсіонером ОСОБА_3 за життя.

Відділом з питань виплати пенсії № 26 управління з питань виплати пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом № 1957/04.27/20 від 17 липня 2019 року була надана відповідь, що сума недоотриманої пенсії складає 33 740, 95 грн.

Вказана сума була зазначена нотаріусом у відповідному свідоцтві про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2019 реєстровий № 2113, посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1950 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з суми пенсії, у зв`язку зі смертю, недоотриманої суми пенсії у сумі 33 740, 95 грн, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 , що підтверджується листом головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області № 1957/022720 від 17 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2113 ( а. с 13).

23 жовтня 2019 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ з відповідною заявою та свідоцтвом про право на спадщину, у зв`язку із чим у листопаді 2019 року їй було фактично виплачено лише 24 437, 19 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право позивачки на володіння, розпоряджання власним майном у вигляді отриманої спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка порушено з боку відповідача, а саме, недоотриманої суми пенсії у сумі 33 740, 95 грн, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути грошові кошти у вигляді недоотриманої суми пенсії після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка позивача – ОСОБА_3 в розмірі 9 303, 76 грн (33 740, 95 грн - 24 437, 19 грн).

Стосовно позовних вимог щодо стягнення компенсації за період з 01 серпня 2014 року по 27 вересня 2017 року в сумі 20 507, 71 грн, яке відповідно до статті 1218 ЦК України перейшло до позивачки як спадкоємиці ОСОБА_3 , то здійснений ним розрахунок не відповідає Порядку № 159, яким передбачено обчислення суми компенсації та відповідна сума компенсації до складу спадщини не входила, крім того, у даному випадку не було порушено строки виплати пенсії ОСОБА_1 , оскільки спірні кошти є спадщиною та не підпадають під дію відповідного Закону, а отже правові підстави для стягнення з відповідача суми компенсації втрати частини доходів відсутні

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд врахував складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, збір доказів, підготовка запитів адвоката, те, що відповідно до матеріалів справи представник позивача в судових засіданнях особисто участі не брав, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку із чим дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягнуто документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 103, 42 грн (840, 80*0,123) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, частина перша статті 270 ЦПК встановлює вичерпний перелік випадків у яких може бути ухвалене додаткове рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

В даному випадку суд ухвалив рішення з приводу всіх заявлених вимог. Заявлені позовні вимоги задоволено частково. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини пятої статті 270 ЦПК України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд доходить висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення, оскільки правові підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 260-261, 270, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Шурло Романа Павловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманих спадкодавцем пенсійних виплат - відмовити.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб - порталі судової влади України.

Повний текст ухвали складено 27 вересня 2021 року.

Суддя В. М. Яковлева