Рішення № 9992961, 25.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.10р.Справа № 21/-77-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Вектор-ВС", м. Київ

до Товариства з обмежено відповідальністю "Електрогаз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 21 380,13 грн. заборгованості за поставлений товар

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Сироїд Л.В., дов. № 669 від 31.03.2010р.;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду з врахуванням уточнень про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 19 789,06 грн., 3% річних - 253,73 грн., інфляційних витрат - 1088,39 грн. грн. за поставлений товар.

Відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, документи, витребувані судом не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Згідно з п.11 Інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали, направлені на адресу відповідача, поштовою установою повернуті до господарського суду м. Дніпропетровську з відмітками: “адресат вибув”. Факт неодержання ухвал адресатом засвідчений поштовими повідомленнями встановленого зразка, які разом із неотриманими ухвалами та конвертами залучено до матеріалів справи.

Згідно з п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006р. №01-8/1228 „ Про деякі питання практики застосування норм ГПК України” примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд зважає на те, що якщо представники сторін чи інші учасники процесу не з’явилися в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи не заявлялось.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника Позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор-ВС»(надалі - Позивач) відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Електрогаз»(надалі - Відповідач) електротехнічні вироби (надалі - Товар), на загальну суму 31 159,67 грн., що підтверджується:

-          Рахунком-фактурою СФ-3826 від 18.09.2008 р. на суму 7 768,93 грн., відвантажено згідно видаткової накладної № РН-0002744 від 19.09.2008 р. та довіреності № 155 від 19.09.2008 р.; -          Рахунком-фактурою СФ-3835 від 18.09.2008 р. на суму 5 254,09 грн., відвантажено на суму 69 455,98 грн. згідно видаткової накладної № РН-0002745 від 19.09.2008 р. на суму 5254,09 грн. та довіреності № 624253 від 19.09.2008 р.; -          Рахунком-фактурою СФА-04148 від 31.08.2009 р. на суму 6 999,90 грн., відвантажено згідно видаткової накладної № РНА-001913 від 31.08.2009 р. на суму 6999,90 грн. та довіреності № 30 від 31.08.2009 р.; -          Рахунком-фактурою СФ-3464 від 28.08.2008 р. на суму 8 146,63 грн., відвантажено згідно видаткової накладної № РН-0002484 від 29.08.2008 р. на суму 8146,63 грн. та довіреності № 624348 від 29.08.2008 р.; -          Рахунком-фактурою СФ-3827 від 18.08.2008 р. на суму 2 990,12 грн., відвантажено згідно видаткової накладної № РН-0002743 від 19.09.2008 р. на суму 2990,12 грн. та довіреності № 624253 від 19.09.2008 р.. Відповідачем була проведена часткова оплата заборгованості за поставлений Товар у розмірі 11 370,61 грн., що підтверджується наступними платіжним дорученням № 17 від 25.12.2008 р. (Додаток 6). Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 24.12.2009 року із врахуванням здійснених оплат становить 31159,67 грн. - 11 370,61 грн. = 19 789,06 грн. Враховуючи те, що відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України договір може бути укладеним як в загальному порядку, так і в спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо та відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України ... «Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі», в даному випадку між Відповідачем та Позивачем укладений усний договір поставки, де факт прийому-передачі Товару підтверджується вказаними вище видатковими накладними та довіреностями на отримання Товару.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

В порядку досудового врегулювання спор позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про оплату заборгованості (а.с.30), проте відповіді не отримав і заборгованість не погасив.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На момент розгляду справи сума інфляційних витрат склала 1 088,39 грн., 3% річних - 253,73 грн.

Відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача 10000грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат відноситься і оплата послуг адвоката, які визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру” (ч.3. ст. 48 ГПК України)

Згідно Роз’яснення Вищого господарського суду України від 04.03.98 N 02-5/78 (Із змінами і доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до п.5 інформаційного Листа ВГСУ від 14.07.2004р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва від 25.03.2004р. № 8-10-6 на право займатися адвокатською діяльністю Лата Н.Ф. (а. с. 32), копію Договору №02/12-09 про надання адвокатських послуг від 02.12.2009р., укладеного між Позивачем та адвокатом Лата Н.Ф. про надання Позивачу послуг зі стягнення з Відповідача заборгованості (а. с. 33-35), копію платіжного доручення № 4691 від 24.12.2004р. на оплату послуг адвоката відповідно до договору № 02/12-09 від 02.12.2004р. у розмірі 10 000 грн. (а.с. 36).

Згідно з п.3.1 вказаного Договору, замовник (Позивач) оплачує послуги виконавця (Адвоката) у розмірі 10000грн.

Згідно п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи, що загальна сума, яка підлягає до стягнення становить 20151,18грн., суд вважає за доцільне зменшити витрати на послуги адвоката до 2 000грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання перед позивачем з оплати поставленого товару, чим порушив вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрогаз” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, буд. 75, код ЄДРПОУ 32902445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВП Вектор-ВС” (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 33738463, р/р 26005028648081 в КМФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012) 19 789 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 06 коп. - основного боргу, 1 088 (одна тисяча вісімдесят вісім) грн. 39 коп. - інфляційних витрат, 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 73 коп. - 3% річних, 2 000 (дві тисячі) грн. - послуги адвоката, 211 (двісті одинадцять) грн. 31 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість ) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано -17.05.10р.