Вирок № 99929523, 28.09.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №341/1095/21

Провадження № 1-кп/345/266/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2021 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

з участю: секретарів Боднар Н.Ю., Шмігель І.О.

прокурора Тюшки І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Свинтицького І.К.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша матеріали кримінального провадження № 12020090140000269 від 28.11.2020 з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, жителя та зареєстрованого АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не судимого,

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

Між ОСОБА_1 та його колишнім сусідом ОСОБА_3 , який проживав у АДРЕСА_3 , та господарства яких розділені металевою огорожею, склалися тривалі неприязні відносини, у результаті чого між ними іноді виникали словесні конфлікти.

2 вересня 2020 року дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , яка була власником вказаного господарства, на підставі посвідчених нотаріально договорів купівлі-продажу продала житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельною ділянкою площею 0,0653 га для будівництва і обслуговування вказаного помешкання, господарських будівель і споруд, що знаходяться за вказаною вище адресою, ОСОБА_2 , який став фактичним власником зазначеного домоволодіння.

Однак, згідно досягнутої усної домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , останній зобов`язався передати усе майно новому власнику до 1 грудня 2020 року і по мірі можливості навідувався до зазначеного домоволодіння, щоб зібрати свої особисті речі.

Востаннє ОСОБА_3 приїхав до проданого житлового будинку та інших споруд, що знаходяться у АДРЕСА_3 , 27.11.2020 і протягом дня закінчував збирати речі для переїзду. Присутність ОСОБА_3 помітив його сусід ОСОБА_1 , який помилково вважаючи, що згадане домоволодіння все ще належить ОСОБА_3 , на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин із останнім, вирішив незаконно знищити належний ОСОБА_2 житловий будинок, вартістю 455 523 гривень шляхом його підпалу і тим самим заподіяти останньому майнову шкоду у великих розмірах.

Для приведення свого злочинного наміру до виконання, у цей же день, близько 23 години, ОСОБА_1 , перебуваючи на подвір`ї за місцем свого постійного проживання, реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, переконався, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, після чого взяв скляну пляшку з-під пива, наповнену невстановленим нафтопродуктом, підпалив її і, діючи умисно, кинув її зі свого господарства через огорожу у напрямку будинку ОСОБА_2 . При цьому, пляшка із запалювальною сумішшю влучила у верхню частину бокової стіни зазначеного помешкання і при контактуванні зі стіною пляшка розбилась і від спалахнувшої суміші почала палати верхня частина бокової стіни будинку.

Однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для умисного знищення шляхом підпалу належного ОСОБА_5 майна, ОСОБА_1 з причин, які не залежали від його волі не довів до кінця свій злочинний умисел, оскільки полум`я через вікно помітив ОСОБА_3 , який на той час знаходився у будинку, і, викривши злочинні дії ОСОБА_1 , самотужки погасив полум`я і таким чином попередив пожежу.

Не зупиняючись на досягнутому, за декілька місяців після вчинення першої спроби знищити житловий будинок свого сусіда шляхом його підпалу, ОСОБА_1 знову вирішив вчинити дії, спрямовані на умисне незаконне знищення належного ОСОБА_2 житлового будинку при наступних обставинах.

Так, з грудня 2021 року ОСОБА_2 став проживати у придбаному 02.09.2020, згідно договору купівлі-продажу, житловому будинку у АДРЕСА_3 .

Під час проживання у вказаному помешканні між новим власником вказаного домоволодіння ОСОБА_2 та його сусідом ОСОБА_1 , господарства яких розділені металевою огорожею, теж склалися неприязні відносини, у результаті чого ОСОБА_1 вирішив незаконно знищити житловий будинок ОСОБА_2 , вартістю 455 523 гривень, шляхом його підпалу, і тим самим заподіяти останньому майнову шкоду у великих розмірах.

Для приведення свого злочинного наміру до виконання 25.04.2021 близько 14 години ОСОБА_1 , перебуваючи на подвір`ї за місцем свого постійного проживання, реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, переконався, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, після чого взяв скляну пляшку з-під пива, наповнену невстановленим нафтопродуктом - запалювальною сумішшю, підпалив її і, діючи умисно, кинув її зі свого господарства через огорожу у напрямку будинку ОСОБА_2 .

При цьому пляшка із запалювальною сумішшю влучила у верхню частину бокової стіни зазначеного помешкання і при контактуванні зі стіною пляшка розбилась і від спалахнувшої суміші почала палати верхня частина бокової стіни будинку та пластикова обрешітка даху.

Виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для умисного знищення шляхом підпалу належного ОСОБА_5 майна, ОСОБА_1 не довів до кінця свій злочинний умисел з причин, які не залежали від його волі, оскільки у той час на вулиці Вітовського перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які побачивши, як ОСОБА_1 кинув у будинок ОСОБА_2 запалювальну суміш та викривши його незаконні дії, повідомили про даний факт працівників Державної служби надзвичайних ситуацій, які прибули на місце події та погасили полум`я і таким чином попередили пожежу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що по сусідству з його будинком знаходиться помешкання ОСОБА_2 , у якому раніше проживав його сусід ОСОБА_3 , з яким у нього були нормальні відносини і тому будь-яких дій, описаних в обвинувальному акті, у листопаді 2020 він не вчиняв. А щодо замаху на умисне знищення майна ОСОБА_2 , яке мало місце 25.04.2021 вказав, що 25.04.2021 з труби від котла ОСОБА_2 , яка виходила у сторону його подвір`я, в черговий раз йшов дим, який отруював повітря і він, маючи злість на свого сусіда, вирішив налякати його. З цією метою взяв вдома півлітрову пляшку, яку наполовину наповнив наявним у нього пальним А-95, підійшов до огорожі, яка відділяє його господарство від господарства ОСОБА_2 і, підпаливши вказану пляшку, кинув її у сторону будинку останнього. Від вказаних дій спалахнула стіна будинку, на якій протягом наступних приблизно 2 хвилин вигоріло наявне у пляшці пальне і полум`я само погасло. При цьому обвинувачений зазначив, що умислу на знищення будинку ОСОБА_2 у нього не було, оскільки він лише хотів налякати свого сусіда. Тому вважає, що у його діях вбачаються ознаки дрібного хуліганства. Наголосив, що якби хотів спалити будинок ОСОБА_2 , то зробив би це.

Незважаючи на невизнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується показами потерпілого ОСОБА_5 , показами свідків, які були допитані в судовому засіданні, дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що з грудня 2020 проживає у с. Залуква по сусідству з ОСОБА_1 , де у вересні 2020 придбав житловий будинок у попереднього власника ОСОБА_3 . З самого початку його проживання у вказаному помешканні у нього виникли з ОСОБА_1 неприязні відносини, який неодноразово погрожував йому, зокрема і підпалом будинку, а з приводу неправомірних дій обвинуваченого він неодноразово звертався до працівників поліції. 25.04.2021 приблизно в обідню пору, він з дружиною поїхали у с. Дорогів Галицького до своїх батьків, однак на половині шляху йому на мобільний телефон зателефонував хтось з односельчан та повідомив що горить його будинок. Повернувшись додому, він побачив багатьох односельчан та пожежних, які гасили пожежу та запобігли подальшому поширенню вогню. Зі слів сусідів дізнався, що його будинок підпалив сусід ОСОБА_1 , який кинув у стіну пляшку із запалювальною сумішшю, у результаті чого було пошкоджено частину стіни будинку та пластикову обрешітку даху. Крім цього потерпілий зазначив, що це вже була друга спроба підпалу ОСОБА_1 його будинку, а перша була у листопаді 2020. З приводу своєї позиції до міри покарання, то вказав, що просить суд призначити ОСОБА_1 суворе покарання, оскільки вважає, що у останнього був намір спалити його будинок, про що той раніше неодноразово висловлювався йому особисто і боїться, що обвинувачений доведе свій умисел до кінця, коли буде на волі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що до вересня 2020 проживав у с. Залуква Галицького району по сусідству з ОСОБА_1 , однак його дружина продала вказаний будинок ОСОБА_2 і до грудня 2020 навідувався до свого колишнього помешкання. У день вчинення замаху на підпал будинку ОСОБА_2 , що мав місце у кінці листопада 2020, він теж перебував на території свого колишнього господарства. Того дня ОСОБА_1 розпалив на території свого господарства вогонь і протягом дня кидав у сторону господарства потерпілого різноманітні речі. По цій причині він з пересторогою ставився до дій ОСОБА_1 . Близько 22 години він знаходився всередині дому, де залишився ночувати, і побачив як ОСОБА_1 кинув предмет схожий на пляшку у сторону будинку ОСОБА_5 від чого стався вибух і з`явився вогонь. Він відразу ж вибіг на подвір`я і побачив, що біля газової труби горить стіна будинку, що він самотужки погасив та повідомив у поліцію. При цьому, свідок запевнив суд, що предмет, схожий на пляшку, від якого загорілась стіна будинку, у сторону будівлі кидав саме ОСОБА_1 , якого він чітко бачив і нікого крім нього на той час на подвір`ї не було.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що у квітні 2021, приблизно в обідню пору, він зайшов у крамницю місцевого підприємця ОСОБА_7 , де почув знадвору незрозумілі крики і вийшовши побачив ОСОБА_1 на території його домогосподарства, який мав якийсь предмет у руках, який кинув у сторону будинку свого сусіда ОСОБА_2 і одразу ж загорілась стіна будинку та почала плавитись пластикова обрешітка даху. На місце пригоди відразу ж викликали пожежників, які загасили полум`я та не допустили подальшого горіння. Підтвердив, що предмет у сторону будинку ОСОБА_2 кинув саме ОСОБА_1 і крім нього більше нікого на той час на подвір`ї не було. При цьому свідок зазначив, що ОСОБА_1 по характеру конфліктний, негативно характеризується по місцю проживання. Також вказав, що між потерпілим та обвинуваченим існували неприязні відносини.

Свідок ОСОБА_7 , яка була допитана судом, дала аналогічні покази свідка ОСОБА_6 та наголосила, що на її думку ОСОБА_1 мав намір спалити будинок ОСОБА_2 .

Крім показання потерпілого та свідків, вина обвинуваченого підтверджується і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР згідно якого до Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області 28.11.2020 о 13.25 год. звернувся ОСОБА_2 за фактом умисного пошкодження його майна ОСОБА_1 (а.с. 81);

- рапортом працівника поліції згідно якого 27.11.2020 о 23.16 надійшло повідомлення про те, що 27.11.2020 о 23.14 за адресою АДРЕСА_1 сусід кинув невідомим предметом в результаті чого загорівся будинок, яке самостійно загасив ОСОБА_3 (а.с. 82);

- заявою ОСОБА_3 від 27.11.2020 з проханням притягнути ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за здійснення останнім підпалу будинку (а.с. 83);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 від 28.11.2020 про вчинення кримінального правопорушення, а саме пошкодження ОСОБА_1 фасаду його будинку шляхом підпалу (а.с. 84);

- протоколом огляду місця події від 28.11.2020 та фототаблицями до нього, у яких зафіксовано обстановку на подвір`ї ОСОБА_2 на момент проведення огляду, наявність біля будинку осколків битого скла, пошкодження фасаду стіни зі сторони господарства ОСОБА_1 (а.с. 85, 86-90);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.12 2020 з свідком ОСОБА_3 щодо можливості бачити з вікна особу, яка вчинила замах на підпал житлового будинку та фототаблицями до нього (а.с. 102-103, 104-105);

- висновком експерта № СЕ-19/109/11/3-436МРВ/20 від 22.12.2020, згідно якого на наданих на дослідження фрагментах скляних пляшок («осколках скла пляшок»), що були вилучені з місця події 28.11.2020, виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива), вид якого встановити неможливо через фізико-хімічні зміни складу та втрату індивідуальних ознак (а.с. 112-115);

- витягом з ЄРДР згідно якого 25.04.2021 о 17.23 год. надійшло повідомлення про те, що 25.04.2021 о 14.00 год. ОСОБА_1 умисно кинув пляшку із запалювальною сумішшю у стіну будинку ОСОБА_2 внаслідок чого виникла пожежа, яку в подальшому ліквідовано працівниками ДСНС (а.с. 117);

- рапортом працівника поліції згідно якого 25.04.2021 отримано заяву як умисне пошкодження майна, зокрема про те, що 25.04.2021 о 14.06 ОСОБА_1 підпалив будинок ОСОБА_2 (а.с. 120);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 від 25.04.2021 про вчинення кримінального правопорушення, а саме пошкодження ОСОБА_1 фасаду його будинку та покрівлі шляхом підпалу (а.с. 121);

- протоколом огляду місця події від 25.04.2021 та фототаблицями до нього, у яких зафіксована обстановка на подвір`ї ОСОБА_2 на момент проведення огляду, наявність біля будинку осколків битого скла, з обвугленими рештками тканини білого кольору із запахом паливно-мастильних матеріалів, пошкодження фасаду стіни та пластикової обрешітки у вигляді сплавлення та скапування полімерних матеріалів та прогарів деревини зі сторони господарства ОСОБА_1 (а.с. 123-124, 125-131);

- актом про пожежу від 25.04.2021, згідно якого здійснювався виїзд працівників ДСНС у с. Залуква Галицького району для гасіння пожежі покрівлі житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 (а.с. 132);

- технічним висновком про причину пожежі від 25.04.2021 з фототаблицями до нього, згідно якого найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі, яка мала місце 25.04.2021 у приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_3 стало занесення сторонньою особою джерела запалювання шляхом спеціальної підготовки події (підпал) (а.с. 133-136, 137);

- висновком експерта № СЕ-19/109-21/4814-Д від 14.05.2021, згідно якого сліди пальців рук, максимальними розмірами 18х14 мм, 19х14 мм, 18х12 мм, виявлені та вилучені з осколків скла та корку у господарстві ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження № 120210911140000033 придатні для ідентифікації особи і залишені відповідно вказівним, середнім та безіменним пальцями лівої руки ОСОБА_1 (а.с. 141-146);

- протоколом обшуку від 28.04.2021, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 28.04.2021 про надання дозволу на проведення обшуку у будинку та підсобних приміщеннях, які знаходяться у АДРЕСА_2 та є власністю ОСОБА_1 , відповідно до якого у кладовій кімнаті житлового будинку виявлено та у подальшому вилучено скляну банку ємністю 3 л, закриту капроновою кришкою, заповнену на 1/3 об`єму рідиною із запахом, схожим на бензин, та рушником білого кольору на банці (а.с. 150-151, 152-153);

- висновком експерта № СЕ-19/109-21/4949-ФХД від 26.05.2021, згідно якого на наданих на дослідження фрагментах скла з пошкодженими етикетками, та частинах тканини, що були вилучені з місця події 25.04.2021, виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива), вид якого встановити неможливо через фізико-хімічні зміни складу та втрату індивідуальних ознак. Надана на дослідження рідина в скляній банці є світлим нафтопродуктом з вуглеводневим складом, характерним для бензину. На наданому рушнику виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива), встановити вид якого неможливо через фізико-хімічні зміни складу та втрату індивідуальних ознак. Встановити спільну родову належність рідини з виявленими слідами неможливо через фізико-хімічні зміни складу та втрату індивідуалізуючи ознак виявленими лідами змінених світлих нафтопродуктів (а.с. 156-161);

- висновком експерта № СЕ-19/109-21/6233-ФХД від 17.06.2021, згідно якого наданий на дослідження рушник виготовлений з бавовняних та лляних волокон білого кольору та з переходом кольору білий-рожевий-оранжевий, білий-синій, білий-світло-фіолетовий , білий-темно-фіолетовий. Частинки обгорілої тканини виготовлені з бавовняних волокон білого кольору та з переходом кольору білий-рожевий-оранжевий. Надані рушник і частинки обгорілої тканини не мають спільної родової (групової) належності (а.с. 164-167);

- висновком експерта № СЕ-19/109-21/6383-ІТТ від 17.06.2021, згідно якого осередок пожежі житлового будинку ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 знаходиться зовні житлового будинку, а саме на правій стіні, де виявлено нашарування сажі у вигляді осередкового конуса. Причиною виникнення пожежі житлового будинку ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 стало занесення стороннього джерела вогню (а.с. 170-175);.

Даючи аналіз дослідженим в судовому засіданні доказам, а також оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 з приводу непричетності до вчинення даного злочину, а фактичне вчинення дрібного хуліганства, спрямовані на уникнення останнього від кримінальної відповідальності з огляду на наступне.

Так, витягами з АРМОРу від 24.12.2020, від 27.12.2020, від 20.01.2021, від 12.02.2021, від 19.03.2021, від 23.04.2021, від 24.04.2021, підтверджено факт тривалих неприязних відносин між обвинуваченим та потерпілим, а також обвинуваченим та попереднім власником житла ОСОБА_3 , що частково спростовує покази ОСОБА_1 (а.с. 218-237).

Також ОСОБА_3 дав суду покази відповідно до яких 27.11.2020 саме ОСОБА_1 намагався здійснити підпал дому потерпілого, чого вдалось уникнути завдяки його діям. Такі покази узгоджуються з письмовими матеріалами справи.

Окрім цього, покази потерпілого ОСОБА_2 , щодо часу, місця і способу вчинення злочину та наслідків повністю узгоджуються з письмовими матеріалами справи і показами інших свідків, які були безпосередніми очевидцями дій ОСОБА_1 , спрямованих на умисне знищення майна потерпілого. При цьому, сам обвинувачений не заперечує те, що 25.04.2021 він, маючи злість на свого сусіда - потерпілого ОСОБА_2 , вирішив налякати його і взявши вдома пляшку, яку наполовину наповнив наявним у нього пальним А-95, підпалив її і кинув у сторону будинку потерпілого.

При цьому, на думку суду не заслуговують уваги покази ОСОБА_1 з приводу того, що 25.04.2021 він своїми діями намагався виключно налякати потерпілого, оскільки останнього на той час в помешканні не було, злочинні дії обвинуваченого випадково було викрито односельчанами, а в разі такого не викриття, умисел ОСОБА_1 спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу міг бути завершений. Також, обвинувачений кидав пляшку з запалювальною рідиною в легкозаймисті місця будинку, що спростовує його твердження про те, що наміру знищити майно він не мав.

В судовому засіданні не здобуто, а обвинуваченим не надано жодних доказів, які б спростували покази потерпілого та вказали на інші обставини при яких було вчинено даний злочин.

Суд, оцінивши докази у відповідності ст.94 КПК України, та провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст.337 КПК України,приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому ним злочині у судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 194 КК України як закінчений замах на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу.

Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілого і позицію прокурора.

Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного те, що обвинувачений ОСОБА_1 , має постійне місце проживання та реєстрації, де характеризується негативно, на обліку у психіатра та нарколога не числиться, а також його вік.

Суд також враховує досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_1 згідно якої орган пробації вважає що його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб (а.с. 65-66).

Поряд з цим, ОСОБА_1 є конфліктним, веде аморальний спосіб життя, порушує норми добросусідства, внаслідок чого від жителів села на нього поступають численні скарги. Крім цього, згідно довідки Залуквянського старостинського округу Галицької міської ради № 313 від 24.04.2021 до складу сім`ї обвинуваченого входять інші особи, однак за місцем реєстрації не проживають так як ОСОБА_1 створює умови не придатні для їх проживання.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого та обставини вчинення ним вказаного злочину і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав позицію прокурора та наголосив, що наполягає на суворому покаранні

Обвинувачений ОСОБА_1 просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства, а покарання у вигляді позбавлення волі буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Дане покарання на думку суду відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема, виправленню обвинуваченого, запобіганню вчинення як ним нових злочинів, так і іншими особами.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відповідно до ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого (а.с. 110, 116, 147, 162, 168, 176).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України та призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання - 25.04.2021.

Речові докази по справі:

- осколки скла пляшок, які передано на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області - після вступу вироку в законну силу знищити;

- 3 сліди рук, вилучені з місця події та дактилокарту ОСОБА_1 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- частини тканини з ознаками термічної дії, рушник, фрагменти скла, обвуглений пластик, рідину у скляній банці, які передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів ВП № 3 Івано-Франківського районного УП ГУНП в Івано-Франківській області - після вступу вироку в законну силу знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 в користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 7 812, 72 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Роз`яснити потерпілому, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники можуть отримати копію вироку в суді.

СУДДЯ: