Ухвала суду № 99929498, 28.09.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13938/19

Провадження № 1-кп/344/458/21

У Х В А Л А

28 вересня 2021 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Болюк І.І.,

з участю: секретаря судового засідання Пилипів М.В.

прокурора Торованина С.В.,

захисника Кучер Н.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Недоходюка І.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальними актами про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальними актами щодо ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 липня 2021 року оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_1 , у зв`язку із чим судове провадження по справі було зупинено, а ухвалою суду від 27.09.2021 - відновлено, так як місце перебування обвинуваченої було встановлено, ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

Під час судового розгляду справи прокурор заявив клопотання про обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке він обґрунтовує тим, що обвинувачена може знову переховуватися від суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочинів, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, так як їй відоме місце їх проживання, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в минулому вона вже неодноразово була судима за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не стала, відсутність міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходів, систематичне вчинення злочинів з метою отримання прибутку, раніше обраний щодо неї запобіжний захід у виді домашнього арешту не виконувала.

Захисник обвинуваченої Кучер Н.Ю. заперечила щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила врахувати, що ОСОБА_1 в судові засідання не з`являлась за станом здоров`я, оскільки зверталась за медичною допомогою, має на утриманні маму, яка визнана інвалідом ІІІ групи та потребує догляду.

Обвинувачена підтримала думку свого захисника та просила не обирати щодо неї запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

П.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із визначеними обов`язками. 05.05.2020 року на розгляд суду надійшов ще один обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, вказаний злочин було вчинено 09.03.2020. В подальшому, у зв`язку із невиконанням обвинуваченою покладених на неї обов`язків, ухвалами суду від 25.11.2020, 03.03.2021 та 26.05.2021 до ОСОБА_1 застосовувались приводи через органи Національної поліції, які не були виконані у зв`язку з відсутністю обвинуваченої по місцю проживання, а тому ухвалою суду від 02.07.2021 її було оголошено у розшук.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може вчинити дії, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих і свідків, так як їй відоме місце їх перебування; вчинити інше кримінальне правопорушення, будучи неодноразово судимою за вчинення злочинів проти власності.

У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, так як такі заходи раніше затосовувались та виявились не ефективними, в період застосування домашньго арешту вона покладені обов`язки не виконувала та продовжувала вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченої дані, те, що вона раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, приходить до висновку, що будь-який інший запобіжний захід не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, оскільки ОСОБА_1 може надалі переховуватися від суду або вчинити нові кримінальні правопорушення, чи впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду, а це може значно ускладнити розгляд справи.

Доводи захисту про відсутність вказаних ризиків та поважність причин неявки ОСОБА_1 в судові засідання за станом здоров`я, суд розцінює як обраний ними спосіб захисту та не приймає до уваги, так як згідно представлених медичних довідок вона зверталась до медичного закладу 10.05.2021 та 26.05.2021 разово. В той же час обвинувачена в судові засідання не з`являлась з листопада 2020 року та не повідомляла суд про причини своєї неявки. Догляд за матір`ю ОСОБА_3 , не може бути проважною причиною неприбуття обвинуваченої до суду, оскільки остання згідно довідки МСЕК визнана інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням на строк до 01.02.2020 та самостійно могла виконувати легкі допоміжні роботи.

Вказані обставини, самі по собі не дають достатніх підстав суду для застосування щодо обвинуваченої іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки обвинуваченої та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Таким чином, тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченої, зважаючи на суспільний інтерес, який привелює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров`я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст.3 Конституції України, а тому виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод, а тому, щодо ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою.

Окрім того, згідно з ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч.4 ст.182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч.5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального провадження, мотиви кримінальних правопорушень, тяжкість злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , дані, що характеризують її особу, зокрема, її вік, стан здоров`я, майновий стан, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність незнятої та непогашеної судимості за вчинення корисливих злочинів, наявність обгрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі (20) двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків.

Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинувачену обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачена, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

За таких обставин суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на обвинувачену передбачених у ст.194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 205, 331, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задоволити.

Обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ), запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26 листопада 2021 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах (20) двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26289647, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355259002000002265).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченій та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28 вересня 2021 року.

Суддя Іннеса БОЛЮК