Рішення № 99928901, 28.09.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3784/21

Провадження № 2/202/2032/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Ситника С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Товариства з обмеженою «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позиву зазначив, що 25.06.2018 року між ТОВ «Прості Займи» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 180625-223846, на суму 2000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,00 гривень за кожен день такого користування, строком на 16 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Товариство виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів: кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника платіжною системою ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «Flashpay». Так, відповідно до довідки, наданої ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу 25.06.2018 року 22:48:33 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 2000,00 грн.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув позику у встановлений термін, в зв`язку з чим станом на 25.05.2021 року утворилася заборгованість в розмірі 47899,14 гривень, яка складається з: сума кредиту - 2000 грн.; проценти за користування кредитом – 42533,12 грн.; пеня – 606,88 грн.; індекс інфляції за весь період прострочення – 729,01 грн. та три проценти річних від простроченої суми – 2030,14 грн.

Посилаючись на те, що заборгованість до теперішнього часу не погашена, представник позивача просить суд стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прості Займи» заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №180625-223846 від 25.06.2018 року, у розмірі 47899,14 гривень та судові витрати в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 20 липня 2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову зазначив, що просить розглядати справу без участі позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 25 червня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Прості Займи" з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до кредитного договору.

Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Прості Займи" в електронній формі.

Відповідач заповнив свої дані на сайті позивача, ознайомився з правилами та умовами позики (оферта), переглянувши їх за посиланням www.bistrozaim.ua і підтвердив свою згоду, поставивши відповідну галочку в пункті «З Правилами й умовами надання позики ознайомлений, і підтверджую направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій».

Після подачі заявки, відповідач отримав унікальний код підтвердження оформлення позики через СМС на свій мобільний номер, зазначений ним при реєстрації на сайті Товариства, СМС відправляється через зовнішній сервіс СМС-розсилок TurboSMS ( https://turbosms.ua/). Після отримання СМС, відповідач ввів отриманий код на сайті, і таким чином підтвердив подачу заявки та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит на особисті потреби в розмірі 2000,00 грн. строком на 16 днів до 10.07.2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 640 грн. (2% за кожен день користування кредитом, 730% річних).

Відповідно до умов договору при виникненні заборгованості відповідач зобов`язався сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день 5,02%, на 30-й день 7,67% . Також, надав згоду на списання суми заборгованості за кредитом з вказаного карткового рахунку.

Згідно відповіді ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №466 від 25.05.2021 року на підтвердження виконання переказу грошових коштів 25.06.2018 року 22:48:22 відповідачу на платіжну картку були перераховані грошові кошти у розмірі 2000 грн.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, у ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19. Окрім зазначених, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).

Судом встановлено, що відповідач надав всі свої персональні дані для отримання позики, зазначив платіжну картку для отримання коштів, вніс у відповідні вікна в договір код-підпис, тобто погодив всі істотні умови договору, отримав кошти, однак отримані кошти не повернув.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись грошовими коштами на умовах передбачених Договором.

Разом з тим, відповідач неналежно виконував умови договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №180625-223846 від 25.06.2018 року, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком, наданим позивачем станом на 25 травня 2021 року становить 47899,14 гривень, з яких: сума кредиту - 2000 грн.; проценти за користування кредитом – 42533,12 грн.; пеня – 606,88 грн.; індекс інфляції за весь період прострочення – 729,01 грн. та три проценти річних від простроченої суми – 2030,14 грн.

Відповідно до статей 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів повернення кредиту чи спростування зазначених позивачем обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №180625-223846 від 25.06.2018 року, станом на 25 травня 2021 року у розмірі 47899,14 гривень, з яких: сума кредиту - 2000 гривень; проценти за користування кредитом – 42533,12 гривень; пеня – 606,88 гривень; індекс інфляції за весь період прострочення – 729,01 гривень; три проценти річних від простроченої суми – 2030,14 гривень.

У відповідності до вимог статті до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 526, 530, 610, 612, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12 Закону України « Про електронну комерцію», ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265,273,280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою «Прості Займи», код ЄДРПОУ 40858239, місцезнаходження: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №180625-223846 від 25.06.2018 року, станом на 25 травня 2021 року у розмірі 47899,14 гривень, з яких: сума кредиту - 2000 гривень; проценти за користування кредитом – 42533,12 гривень; пеня – 606,88 гривень; індекс інфляції за весь період прострочення – 729,01 гривень; три проценти річних від простроченої суми – 2030,14 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою «Прості Займи», код ЄДРПОУ 40858239, місцезнаходження: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський