Вирок № 99928538, 17.09.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2877/21

Провадження № 1-кп/210/548/21

"17" вересня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Ступак С.В.,

секретарів судового засідання Домуховської М.В., Котенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12021046710000102, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, українки, громадянки України, із середньою освітою, не працевлаштованої, не заміжньої, є інвалідом 3 групи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима, а саме:

1). 18.02.2002 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік;

2). 17.03.2003 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.307; ч,2 ст.309; ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбуте покарання по вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18.01.2002 року та засуджено до остаточного відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років 3 місяці з конфіскацією майна. Звільнилась 15.04.2011 з Чорноморської ВК №74 по відбуттю строку покарання;

3). 25.06.2013 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 cт.186 ч.2 cт.190 ч.1cт.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;

4). 05.08.2013 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 cт.15 ч.1cт.185; ч.2cт. 186; ч.1cт. 70; ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці. На підставі cт.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання визначених покарань за даним вироком та вироком Довгинцівського районного суду від 25.06.2013 року визначено покарання строком на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, –

за участі:

прокурора Райкович К.Ф.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово засудженою, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та маючи не зняту, не погашену у встановленому законному порядку судимість, знову вчинила нове, корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 17.04.2021 приблизно о 20.10 годин ОСОБА_1 , маючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення перебувала у приміщенні магазину «ProStor №424», власником якого є ТОВ «Стиль Д», розташованого по вулиці Соборності, 29-Б, на території Металургійного району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де підшукуючи матеріальні цінності для вчинення кримінального правопорушення, зайшла у відділ з продажу декоративної косметики, де ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи злочинний умисел, скориставшись відсутністю контролю за обставинами з боку адміністрації магазину, зі стелажу взяла майно, яке належить ТОВ «Стиль Д», та поклала його у кишеню куртки. Вартість викраденого майна визначена на підставі висновку судово-товарознавчої експертизи №2230 від 07.05.2021, а саме: тональний крем «L’Oreal Infallible» з матуючим ефектом об`ємом 9,35 мл., вартістю 369 гривень, флакон об`ємом 50 мл. тестеру жіночих парфумів «Jacques Battini Swarowvski Night Dream», вартістю 539 гривень. Одразу після чого ОСОБА_1 покинула приміщення магазину «ProStor №424».

Таким чином ОСОБА_1 вчинила усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізувала злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, після чого обернула викрадене майно на свою користь і розпорядилась ним на власний розсуд, тим самим своїми діями завдала потерпілому ТОВ «Стиль Д» матеріальну шкоду на загальну суму 908 гривень.

У судовому засіданні представник потерпілого ТОВ «Стиль Д» - Василиненко Ю.А. присутня не була, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Цивільний позов подавати не буде, покарання обвинуваченій просила визначити на розсуд суду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе у пред`явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаюється, просила суд суворо її не карати.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням, яке підтримала обвинувачена, про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як обвинувачена вину в скоєнні злочину визнала повністю, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що сторони кримінального провадження, не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, при цьому, судом обвинуваченій було роз`яснено, що в цьому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не досліджувались під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, суд провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила обставини вчинення злочину, зазначені в обвинувальному акті та пояснила суду, що дійсно 17 квітня 2021 року, їй потрібні були кошти для купівлі харчових продуктів для своїх дітей, і вона вирішила викрасти речі з магазину, щоб потім їх продати. Так, 17.04.2021 року, вона зайшла до магазину «ProStor №424» по вулиці Соборності, де зі стелажу викрала косметичні засоби: тональний крем, тестер жіночих парфумів, і поклала їх до кишені. В подальшому, вказані речі продала сторонній особі, а за отримані кошти придбала продукти харчування для своїх двох неповнолітніх дітей. Просила суд її суворо не карати, оскільки усвідомила, що вчинила неправильно. Під час слідства добровільно показала, кому саме продала викрадене майно. На той час дуже потрібні були гроші на утримання дітей. Крім того повідомила, що є інвалідом 3 групи, на даний час ніде не працює, оскільки доглядає за молодшою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виховувати дітей і фінансово допомагають її батько та мати, які проживають разом з нею. Просила суд не позбавляти її волі, оскільки хоче далі виховувати своїх дітей і приймати участь у їх житті, запевняла суд про те, що ніколи подібного не вчинить.

Суд, вислухавши показання обвинуваченої ОСОБА_1 доводи прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої, кваліфікує дії обвинуваченої за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, оцінивши показання обвинуваченої та дослідивши матеріали кримінального провадження які характеризують її особу, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує, що нею вчинено злочин, який відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченої, а саме, ОСОБА_1 раніше неодноразово судима, у тому числі і за вчинення аналогічних злочинів, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, у шлюбі не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей , є інвалідом 3 групи, офіційно не працевлаштована, так як доглядає за дитиною до 3 років, вину у скоєному злочині визнала повністю та кається.

Згідно доповіді Металургійного районного відділу пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Дніпропетровській області від 26.07.2021 року, на підставі зібраних характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченої ОСОБА_1 надано висновок про те, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, на думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язку, крім обов`язкових: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ч.3 ст.76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю даного злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочину.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Отже, підставами призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визнані дві групи чинників, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, та мають враховуватися в їх сукупності, а саме: а) наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, які певним чином характеризують особу винного.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає взяти до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю даного злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, даних про особу винної, які в своїй сукупності та співвідношенні, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням статті 69 КК України, а саме, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.185 КК України у виді штрафу.

01.07.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року за №2617-VІІІ. Згідно цього Закону до санкції ч.1 ст.185 КК України були внесені зміни, а саме частина 1 статті 185 КК України викладена у наступній редакції: «Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Відповідно до статті 5 Кримінального кодексу України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з частиною 2 статті 12 КК України (в редакції, чинній на момент постановлення вироку) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Таким чином, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року з урахуванням положень статті 5 КК України частково пом`якшив покарання за частиною 1 статті 185 КК України, а саме виключив такий альтернативний вид покарання як позбавлення волі, в той же час збільшивши розмір штрафу, суд застосовує такий закон лише в частині, що пом`якшує покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, у розмірі передбаченому санкцією ст.185 ч.1 КК України в редакції від 27.06.2020 року.

Таке покарання на переконання суду, ґрунтується на положеннях ст.ст. 50 та 65 КК України, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченої ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу.

Арешт на майно обвинуваченої під час досудового розслідування не накладався. Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у справі, відсутні.

Питання про речові докази, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Потерпілим ТОВ «Стиль Д» цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 69 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирати.

Речові докази: оптичний диск з відеозаписами на ньому, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12021046710000102 – залишити в матеріалах справи.

Матеріали кримінального провадження №12021046710000102 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №210/2877/21, провадження №1-кп/210/548/21.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак