Ухвала суду № 99928351, 27.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

27 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/20752/21

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради в особі Виконавчого комітету Коростишівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання незаконним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати бездіяльність Коростишівської міської ради, в особі Виконавчого комітету Коростишівської міської ради протиправною щодо не розгляду по суті заяви ФОП ОСОБА_1 від 19.11.2020 року (вх. № Б-1215/03-16 від 19.11.20).

Зобов`язати відповідача розглянути на засіданні виконавчого комітету заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 19.11.20 року (вх. № Б-1215/03-16 від 19.11.20) про надання дозволу на встановлення двох павільйонів по АДРЕСА_1 у відповідності до розробленої та затвердженої схеми.

Визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 29.06.21р. № 223 яким надано погодження ФОП ОСОБА_2 на встановлення на земельній ділянці тимчасового павільйону по продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до схеми прив`язки, відділ містобудування та архітектури міської ради зобов`язано видати паспорт прив`язки на встановлення тимчасового павільйону ФОП ОСОБА_2 .

Скасувати рішення Виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 29.06.21р. № 223 яким надано погодження ФОП ОСОБА_2 на встановлення на земельній ділянці тимчасового павільйону по продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до схеми прив`язки, відділ містобудування та архітектури міської ради зобов`язано видати паспорт прив`язки на встановлення тимчасового павільйону ФОП ОСОБА_2 ..

Ухвалою від 27.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 29.06.2021 №223. В обґрунтування заяви зазначив, що наявні підстави, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що в подальшому буде ускладнено відновлення порушених прав позивача та позивач матиме нести додаткові матеріальні витрати на правову допомогу. Крім того, очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення, оскільки воно прийнято з порушенням.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, дійшов наступних висновків.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За своєю правовою природою інститут забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися в суд, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено в п.30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 р. у справі № 826/14951/18).

Значення інституту забезпечення позову полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Згідно зі частиною 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У відповідності до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Положеннями частини другої статті 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить заявник, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, заявник має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

З матеріалів поданої заяви встановлено, що позивач просить зупинити дію рішення Виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 29.06.21р. № 223, яким надано погодження ФОП ОСОБА_2 на встановлення на земельній ділянці тимчасового павільйону по продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до схеми прив`язки, відділ містобудування та архітектури міської ради зобов`язано видати паспорт прив`язки на встановлення тимчасового павільйону ФОП ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що самі заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, що дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконанням рішення суду.

Суд звертає увагу на те, що зазначені у заяві про забезпечення позову обставини щодо очевидного протиправності рішення можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що в подальшому буде ускладнено відновлення порушених прав позивача та позивач матиме нести додаткові матеріальні витрати на правову допомогу не свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи співвідношення інтересу заявника, про захист якого він просить суд, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб, суд дійшов висновку, що обрані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із вимогами, які він висуває до відповідача.

Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

Суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Натомість, вжиття заходів та забезпечення позову, в даному випадку, може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірного рішення, прийнятого за результатами проведеної перевірки, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду стане не можливим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст.151 КАС України.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос