Рішення № 9992812, 21.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.10р.Справа № 21/68-10 За позовом Закрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №1", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Центр міста", м. Дніпропетровськ

про стягнення 118 787,10 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Пархоменко О.В., начальник юр. відділу, дов. № 19 від 13.01.2010р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 105 637,12грн., 3% річних - 3 146,14грн., інфляційних витрат - 10 003,84грн. за поставлений товар.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, в судові засідання 23.03.10р., 07.04.10р., 20.04.10р., 29.04.10р. не з'явився. Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи не заявлялось.

Згідно з п.11 Інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали, направлені на адресу відповідача, поштовою установою повернуті до господарського суду м. Дніпропетровську з відмітками: “адресат вибув”. Факт неодержання ухвал адресатом засвідчений поштовими повідомленнями встановленого зразка, які разом із неотриманими ухвалами та конвертами залучено до матеріалів справи.

Згідно з п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006р. №01-8/1228 „ Про деякі питання практики застосування норм ГПК України” примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд зважає на те, що якщо представники сторін чи інші учасники процесу не з’явилися в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника Позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між Закритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій № 1»(далі - Позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр міста»(далі - Відповідач) існують ділові відносин.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як визначено ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно з доданими до справи документами, Відповідач вчинив ряд конклюдентних дій (таких як прийняття товару), які свідчать про укладення договору.

Так, у третьому кварталі 2008 року (конкретні періоди, об'єми та суми поставок відображені у розрахунку заборгованості) згідно із заявками Відповідача, Позивач здійснив поставку інвару на загальну суму 173 536,52грн., а Відповідач прийняв цей товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на видатковій накладній накладній.

Позивач, поставивши Відповідачу товар у кількості, якості та за цінами, обумовленими сторонами, виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Проте Відповідач, в порушення вимог діючого законодавства України, не виконав свої зобов'язання по оплаті товару належним чином, сплативши за нього у липні 2009р. тільки 66 756,29грн.

Заборгованість Відповідача склала 106 780,23грн. Станом на 01 листопада 2008р. заборгованість погашена не була і сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків, яким Відповідач визнає за собою вищевказаний борг.

Враховуючи довгострокові відносини сторін та бажання Відповідача, Позивач у листопаді 2008 року здійснив поставку Відповідачу товару на загальну суму 52 912,89грн., а Відповідач прийняв цей товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на видатковій накладній, та перерахував Позивачу 50 000грн. у рахунок погашення заборгованості.

Згідно з приписами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаросупроводжувальних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений ¦моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17 лютого 2009р. Позивач направив на адресу Відповідача листа з вимогою про виконання обов'язку оплатити за поставлений товар.

З наведеного вбачається, що заборгованість по оплаті за поставлений товар виникла з 27 лютого 2009р.

23 лютого 2010 р., Позивач направив Відповідачу Протокол заліку взаємних вимог про взаємозалік заборгованостей від 19.02.10р. на суму 4 056грн.. Оскільки, згідно з ч.2 ст.601 ЦКУ залік зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однією із сторін, Позивач вважає, що заборгованість Відповідача зменшилася на цю суму. Станом на день подання позову, заборгованість Відповідача складає 105 637,12грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано, у зв'язку з чим вимоги Позивача в цій частині позову є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Ст.ст. 33, 34 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги Позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі основного боргу - 105 637,12грн., 10 003,84грн. - інфляційних витрат, 3 146,00грн. –3% річних.

Керуючись вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85, 116 - 118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр міста” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд. 11, код ЄДРПОУ 32698184, р/р 260013015277 в ОПЕРУ Ощадбанк України, МФО 305482) на користь Закритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1”(69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1б, код ЄДРПОУ 13628220, п/р 26000034601 в АБ “АвтоЗАЗбанк”, МФО 313407) 105 637 (сто п'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 12 коп. - основного боргу, 10 003 (десять тисяч три) грн. 84 коп. - інфляційних витрат, 3 146 (три тисячі сто сорок шість) грн. - 3% річних, 1 187 (одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 87 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість ) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 11.05.10р.