Рішення № 99927742, 27.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 р. Справа№200/9332/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., за участю секретаря судового засідання Квасневської Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6)

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку

за участю:

від позивача: не з`явилась (заява без участі)

від відповідача: ОСОБА_2 – витяг з ЄДР

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльністю відповідача щодо несвоєчасного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року № 200/874/21-а, допущенного до негайного виконання у частині поновлення на посаді прокурора Красноармійської місцевої прокуратури за період з 1 квітня 2021 року по 28 травня 2021 року, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року № 200/874/21-а за період з 1 квітня 2021 року по 28 травня 2021 року у сумі 41115 грн. 60 коп.

Ухвалою від 28 липня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/9332/21, ухвалив про розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 19 серпня 2021 року суд задовольнив заяву відповідача, замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначив підготовче засідання на 13 вересня 2021 року, під час якого було оголошено перерву до 27 вересня 202 року.

27 вересня 2021 року відповідач надав до суду заяву про закінчення підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті. 2 вересня 2021 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Під час судового засідання 27 вересня 2021 року суд усною ухвалою закінчив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті у цей же день. Під час судового засідання 27 вересня 2021 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у справі № 200/874/21-а частково задоволено позов, визнано протиправним та скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури №1916-к від 24 грудня 2020 року про звільнення, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Покровської окружної прокуратури з 30 грудня 2020 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2020 року по 1 квітня 2021 року в сумі 65784 грн. 96 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. Під час проголошення рішення у суді першої інстанції був присутній представник Донецької обласної прокуратури. Після прийняття рішення я також самостійно спрямувала його засвідчену копію відповідачам для виконання. Незважаючи на допущення до негайного виконання, рішення суду у частині поновлення мене на роботі виконано лише 28 травня 2021 року. У зв`язку з тим, що рішення суду не виконувалося понад два місяці, позивачем не отримано заробітну плату за період з 1 квітня 2021 року по 28 травня 2021 року, коли вона мала працювати.

Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, зазначає що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у справі № 200/874/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення. Зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Покровської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури з 30 грудня 2020 року. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Проте, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2021 року рішення суду першої інстанції у цій справі частково скасовано. Визнано протиправним і скасовано рішення комісії про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 , а абзац третій, шостий резолютивної частини рішення змінено. Замість назви «Покровської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури» зазначено поновлення позивачки в «Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області». В іншій частині рішення суду залишено без змін. Підставами для зміни рішення, стало порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України, якими передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Тобто, поновлення ОСОБА_1 в окружній прокуратурі, визнано судом апеляційної інстанції таким, що не відповідає нормам матеріального права. Крім того, зазначену позовну заяву ОСОБА_1 подано вже після винесення постанови судом апеляційної інстанції, яким скасовано її поновлення в окружній прокуратурі.

Позивач до суду надала відповідь на відзив, де зазначає, що 1 квітня 2021 року під час проголошення рішення у суді першої інстанції був присутній представник Донецької обласної прокуратури, який одразу отримав копію рішення суду (підтвердження цього знаходиться у матеріалах адміністративної справи 200/874/21-а), також судом направлялась відповідачу копія рішення для негайного виконання на адресу Донецької обласної прокуратури. Доводи викладені відповідачем у відзиву про те, що під час виконання рішення суду від 1 квітня 2021 року щодо поновлення позивача на посаді прокурора виникни труднощі, а також те, що позивач з 11 січня 2021 року по 27 травня 2021 року перебувала на обліку у Покровському міському центрі зайнятості Донецької області, в зв`язку з чим отримувала виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є необґрунтованими та не заслуговують на увагу. Так, у постанові від 12 червня 2019 року у справі №826/18436/16 Верховний суду зазначив, що наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді. А отже, посилання Донецької обласної прокуратури на те, що при виконанні рішення суду виникли труднощі, не може бути взято до уваги. Окрім того, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У ч. 2 ст. 372 КАС України вказано, що судове рішення, яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 08.11.2019 у справі № 813/5952/15 і в постанові від 30.01.2019 у справі № 808/1271/18.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 14 травня 2003 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 .

Як вбачається з трудової книжки позивача, позивач з 6 липня 2009 року працює в органах прокуратури.

Наказом прокурора Донецької області від 15 грудня 2015 року № 2215-к позивача призначена прокурором Красноармійської місцевої прокуратури.

7 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі і допуску для цього до проходження атестації.

Згідно відомості про результати тестування та роздруківки деталей іспиту позивач набрала 69 балів, тобто іспит не склала.

Рішенням № 50 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур від 24 листопада 2020 року встановлено неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, як такої, що набрала 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, вона не допускається до проходження наступних етапів атестації.

Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 1916-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Підстава наказу: четверта кадрова комісія, рішення № 50 від 24.11.2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051, 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Незалежна професійна спілка працівників прокуратури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку задоволено частково, визнано протиправним і скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1916-к від 24.12.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Покровської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури з 30 грудня 2020 року, стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2020 року по 01.04.2021 року в розмірі 65784,96 грн. (з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів), в решті позовних вимог відмовлено, рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Покровської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури та присудження їй виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2021 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у справі № 200/874/21-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Незалежна професійна спілка працівників прокуратури Донецької області про визнання протиправними, скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - скасовано в частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 року № 50 та прийнято нове рішення в цій частині. Визнано протиправним і скасовано рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 року № 50 про неуспішне проходження атестації прокурором Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у справі № 200/874/21-а - змінено в мотивувальній частині щодо вимог про поновлення на посаді. Абзац третій, шостий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у справі № 200/874/21-а – змінено, замість назви «Покровської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури» зазначено «Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області», в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Відповідач листом від 19 квітня 2021 року повідомив позивача на її заяву від 8 квітня 2021 року щодо виконання рішення суду від 1 квітня 2021 року, що наказом Генерального прокурора № 2ш від 17.02.2021 затверджено структуру та штатну чисельність Донецької обласної прокуратури, виключено в структурі та штатному розписі Красноармійську місцеву прокуратуру, замість якої утворено Покровську окружну прокуратуру, тобто не передбачено посаду прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, яку позивач обіймав. За таких обставин, поновлення позивача на посаді, зазначеної судом, наразі не є можливим.

Судом також встановлено, що позивач звернулась до відділу державної виконавчої служби з виконавчим листом від 10 квітня 2021 року № 200/874/21-а щодо поновлення позивача на посаді з 30 грудня 2021 року.

17 травня 2021 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 65437759 з примусового виконання виконавчого листа від 10 квітня 2021 року № 200/874/21-а щодо поновлення позивача на посаді з 30 грудня 2021 року.

Наказом відповідача від 28 травня 2021 року № 1113-к скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 1916-к про звільнення позивача з посади прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури та поновлено позивача на посаді прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області з 30 грудня 2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі з боку органів державної влади.

За приписами частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Враховуючи, що спеціальним законодавством у сфері роботи органів прокуратури не врегульовано питання щодо несвоєчасного виконання судового рішення про поновлення на посаді, суд дійшов висновку про необхідність застосувати до спірних правовідносин в цій частині норми Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини 2 статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи […].

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Суд зазначає, що добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок. Зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Отже, виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці, так як Закон пов`язує цю виплату виключно зі встановленням факту затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Зазначений висновок суду узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 червня 2019 по справі № 826/18436/16, де Верховний Суд зазначив, що наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Враховуючи те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року по справі № 200/874/21-а в частині поновлення позивача на посаді фактично виконане лише 28 травня 2021, суд вважає, що у позивача наявне право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді відповідно до ст. 236 КЗпП України з 2 квітня 2021 року (наступний день після прийняття судового рішення про поновлення позивача на посаді) по 28 травня 2021 року (включно) (день прийняття відповідачем наказу про поновлення позивача на посаді).

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 813/5952/15.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що поновлення ОСОБА_1 в окружній прокуратурі, визнано судом апеляційної інстанції таким, що не відповідає нормам матеріального права. Крім того, зазначену позовну заяву ОСОБА_1 подано вже після винесення постанови судом апеляційної інстанції, яким скасовано її поновлення в окружній прокуратурі, з огляду на те, що негайне виконання судового рішення, передбачене ст.ст. 256, 257 КАС України, полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили або отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Суд зауважує, що обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (ч. 5 ст. 124 Конституції України).

Крім того, суд наголошує, та що 1 квітня 2021 року під час проголошення рішення по справі № 200/874/21-а у суді першої інстанції був присутній представник Донецької обласної прокуратури, який одразу отримав копію рішення суду (підтвердження цього знаходиться у матеріалах адміністративної справи № 200/874/21-а), також судом направлялась відповідачу копія рішення для негайного виконання на адресу Донецької обласної прокуратури.

При вирішенні розміру середнього заробітку (грошового забезпечення) за період затримки розрахунку, суд виходить з наступного.

Згідно абз. 1, 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Виходячи з наведеного, грошове забезпечення за час затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді має розраховуватись виходячи з виплат за останні 2 календарних місяців роботи - за період з 1 жовтня по 30 листопада 2020 року.

Як встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року по справі № 200/874/21-а середньоденна заробітна плата позивача, розрахована за жовтень-листопад 2020 року, складає 1027 грн. 89 коп. Також зазначений факт підтверджується довідкою-розрахунком середнього заробітку від 13 серпня 2021 року № 21-85-969.

Згідно з листа Міністерства соціальної політики від 12.08.2020 № 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» за період з 2 квітня 2021 року (наступний день після прийняття судового рішення про поновлення позивача на посаді) по 28 травня 2021 року (день прийняття відповідачем наказу про поновлення позивача на посаді) кількість робочих днів затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді склала: у квітні - 21 робочих днів, у травні - 17 робочий день; всього - 38 робочих днів.

Отже середній заробіток за час затримки відповідачем виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року по справі № 200/874/10-а в частині поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, складає 39059 грн. 82 коп. (1027,89 грн. * 38 дня).

Відповідно, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача звернення до негайного виконання рішення суду у частині присудження виплати середнього заробітку за один місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Оскільки в даній справі суд не вирішує питання щодо стягнення періодичних платежів, то вищевказана норма закону не підлягає застосуванню.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо несвоєчасного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року № 200/874/21-а, допущенного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Красноармійської місцевої прокуратури за період з 2 квітня 2021 року по 28 травня 2021 року.

Стягнути з Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року № 200/874/21-а за період з 2 квітня 2021 року по 28 травня 2021 року у сумі 39059 грн. 85 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 27 вересня 2021 року. Повне судове рішення складено 28 вересня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар