Рішення № 99927705, 27.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 р. Справа№200/7748/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про винесення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 70, ЄДРПОУ 41336065) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплати ОСОБА_1 щорічну разову допомогу відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених раніше сум, що складає суму в розмірі 6800, 00грн.

01.09.2021 року позивач через канцелярію суду надав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.

Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вкладене, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, можливість ухвалення у справі додаткового рішення виникає зокрема, з метою вирішення питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

На підтвердження цих обставин суду були надані договір про надання правової допомоги від 07.06.2021 року б/н, акт приймання-передачі послуг від 07.06.2021 року згідно з яким: надання повної та письмової консультації клієнту по справі та обговорення умов договору (2 год.) – 100, 00грн., складання договору про правову допомогу, вивчення та опрацювання нормативно-правової бази, аналіз судової практики, формування та узгодження правової позиції (2 год.) – 100, 00грн., підготовка та складання позовної заяви з клопотанням про поновлення строку звернення до суду (4 год.) – 1300, 00грн., підготовка та складання відповіді на відзив (1 год.) – 500грн.; копію квитанції про перерахунок 2010, 05грн. з якої вбачається що ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_3 вказану суму, призначення платежу: переказ особових коштів.

Аналізуючи надані докази, суд звертає увагу на те, що з копії квитанції № Р24А1390520023С7478 про перерахунок ОСОБА_1 2010, 05грн. на користь ОСОБА_3 не вбачається, що зазначений платіж здійснений зокрема за надання адвокатських послуг по адміністративній справі з приводу визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 ; зобов`язання Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплати ОСОБА_1 щорічну разову допомогу відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених раніше сум, що складає суму в розмірі 6800, 00грн. Крім цього, наданий позов та відповідь на відзив підписані особисто позивачем, інші докази, наявні в матеріалах справи (заява про здійснення перерахунку щорічної допомоги від 04.06.2021 року, заява про перенесення розгляду справи від 26.07.2021 року) також підписані особисто позивачем.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000, 00грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу по адміністративній справі ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Додаткове рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка