Рішення № 99927476, 28.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 р. Справа№200/10133/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, в якій просить суд:

-визнати дії суб`єкта владних повноважень в особі Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради протиправними в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданої нею заяви від 08.07.2021;

- скасувати рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради від 15.07.2021 про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, згідно її письмової заяви від 08.07.2021;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до письмової заяви позивача подану від 08.07.2021.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку відповідача як внутрішньо переміщена особа. В зв`язку з працевлаштуванням 08 липня 2021 року звернулася до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.Однак відповідачем відмовлено у призначенні їй такої допомоги в зв`язку з не працевлаштуванням протягом 4-х місяців. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у продовженні їй адресної допомоги протиправними.

Просить суд задовольнити позов.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов позивача, у якому він заперечує проти задоволення заявлених вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що відповідно до пункту 7 Порядку, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають у трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період -припиняється.Оскільки позивачка працевлаштувалась 15.08.2017 (через рік після припинення виплати), а щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг припинена позивачу з 07.02.2016, призначити допомогу на наступний строк позивачці немає підстав./а.с.31-32/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/10133/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с.26-27/.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий Пролетарським РВ ДМУМВС України в Донецькій області 18 жовтня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 /а.с.14-16/.

05 жовтня 2015 року позивачу було видано довідку № 1429054208 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, якою засвідчено факт переміщення з тимчасової окупованої території до м. Слов`янська Донецької обл. /а.с. 13/

В подальшому позивач отримала довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № 0000557070 від 12 червня 2018 року. /а.с. 12/

Як зазначається сторонами у позові та відзиві на позов, позивач до 06 лютого 2016 року отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку було призначено відповідачем та згодом припинено на підставі п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, що підтверджується сторонами.

15 серпня 2017 року позивач працевлаштувалася на посаді сестри медичної у Слов`янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 Слов`янської міської ради Донецької області, що підтверджується довідкою № 65 від 05 липня 2021 року /а.с. 11/.

У зв`язку з працевлаштуванням 08 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення адресної допомоги, в якій вказала про працевлаштування.

Однак на вказану заявупозивача 15 липня 2021року відповідачем надано повідомлення про відмову у наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, відповідно до п. 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

Не погодившись із правомірністю такої відмови, позивач звернуласьдо суду з позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»(далі - Закон),внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру..

Згідно ст. 4 цього Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Разом з цим, з огляду на положення пункту 5 Порядку №505, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505,особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Відповідно до п. 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У заяві зазначаються певні відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, зокрема місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається, зокрема копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Порядком № 505 передбачено право особи, як внутрішньо переміщеної особи, яка перебуває на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати допомогу на себе та членів сім`ї, з дня звернення з заявою за її призначенням.

Згідно з п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Суд зазначає, що цим пунктом встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з п. 12 цього Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Відповідач відмовляючи у призначенні допомоги, виходив з такого тлумачення абз. 9 п. 3 Порядку № 505, що особа, якій виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7, назавжди втрачає право на отримання такої допомоги.

У той же час, суд із даним твердженням відповідача не погоджується, оскільки з системного аналізу положень Порядку № 505 вбачається, що абз. 9 п. 3 визначена заборона у призначенні допомоги саме працездатній особі, яка після перебування у статусі безробітного в подальшому не була працевлаштована.

До внесення змін до цього абзацу постановою КМУ від 13 вересня 2017 р. № 689 вказаний абзац мав наступну редакцію: «Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається».

Після внесених цією постановою змін та набуття ними чинності з 16.09.2017 з абз. 9 п. 3 Порядку № 505 виключено словосполучення «наступний строк».

Отже, допомога не призначається тільки тим особам, які продовжують бути не працевлаштованими після припинення ним виплати з підстав, визначених п. 7 Порядку № 505. У разі ж якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5-7, 12 Порядку № 505, то така особа набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Оскільки на момент звернення до відповідача з заявою від 08 липня 2021 року позивач була працевлаштована, суд дійшов висновку про протиправність відмови їй у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.

Позивач просила суд визнати дії суб`єкта владних повноважень в особі Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради протиправними в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданої нею заяви від 08.07.2021. При цьому суд зазначає, що самі по собі дії відповідача не створюють для позивача правових наслідків.

Безпосередній вплив на права позивача має рішення від 15 липня 2021 року, яким їй відмовлено в наданні адресної допомоги.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання дій суб`єкта владних повноважень в особі Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради протиправними в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до поданої нею заяви від 08.07.2021.

Водночас, позовна вимога про скасування рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради від 15.07.2021 про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, згідно її письмової заяви від 08.07.2021 підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи незаконність визначених відповідачем підстав відмови позивачу у призначенні допомоги, беручи до уваги те, що управління соціального захисту населення при розгляді заяви позивача від 08 липня 2021 року мало лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки та мало прийняти передбачене законом рішення, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач не наділений дискреційними повноваженням.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18).

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,відповідно її заяви від08.07.2021.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки ухвалою суду від 13 серпня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 908 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (вул. Батюка, 40, м. Слов`янськ, Донецька область, 84116, ЄДРПОУ 25954290) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради від 15 липня 2021 рокупро вімову у наданні ОСОБА_1 адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно її заяви від 08 липня 2021 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження. Повне судове рішення складено та підписано 28 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов