Ухвала суду № 99927466, 28.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2021 року Справа №160/1727/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю з виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними, дискримінаційними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано;

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по невиплаті пенсії ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що до не виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок - протиправною та дискримінаційною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок усі недотримані ОСОБА_1 пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 01.05.2018 року до фактичного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми, починаючи з 01.05.2018 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок довічно.

19.03.2020 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказаний адміністративний позов частково задоволено, постановивши:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у формі листа від 24.01.2020 року №253/04/4/06 про відмову у виплаті пенсії на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок усі недотримані пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 01 травня 2018 року.

22.04.2020 року рішення суду від 19.03.2020 року набрало законної сили.

04.05.2020 року по даній справі видано виконавчий лист.

05.06.2020 року з виконання вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження №62240098.

17.09.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю з виконання рішення по даній справі, в якій заявник просить:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року в адміністративній справі №160/1727/20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у десятиденний строк в Дніпропетровський окружний адміністративний суд звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року в адміністративній справі №160/1727/20.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002р., «Ромашов проти України» від 27.07.2004р., «Шаренок проти України» від 22.02.2004р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005р., та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009р.).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження"врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом встановлено, що на виконання рішення від 19.03.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом 04.02.2019 року видано виконавчий лист №160/1727/20.

Суд зазначає, що рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку. Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішення суду, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі. Разом з цим, стягувач має право пред`явити виконавчий документ для примусового виконання.

Разом з цим, до матеріалів справи долучена копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.07.2020 року, роздрукована з Автоматизованої системи виконавчого провадження за ідентифікатором доступу, вказаним у постанові про відкриття виконавчого провадження №62240098 від 05.06.2020 року з виконання виконавчого листа, виданого у справі №160/1727/20, копія якої долучена до заяви, що розглядається.

Згідно вказаної постанови від 29.07.2020 року, рішення у справі 160/1727/20 виконано фактично, у повному обсязі, від боржника надійшов звіт про повне фактичне виконання рішення суду.

Суд зазначає, що у разі, якщо позивач вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб може оскаржити рішення, дії або бездіяльність органу ДВС, що кореспондується із вимогами ч.8 ст.382 КАС України.

Так, згідно ч. 8 ст.382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що виконавче провадження закінчено державним виконавцем у зв`язку з фактичним у повному обсязі виконанням рішення суду за виконавчим документом № 160/1727/20.

А тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю з виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю з виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв