Рішення № 99927395, 28.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року Справа № 160/14821/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – відповідач), в якій, з урахуванням уточнень, просить

- визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо винесення постанови «Про закінчення виконавчого провадження» від 12.04.2021 року ВП № 63791233;

- визнати протиправною та скасувати постанову Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «Про закінчення виконавчого провадження» від 12.04.2021 року ВП 63791233;

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - державного виконавця вжити заходи примусового виконання рішення суду згідно чинного законодавства.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження та діями, пов`язаними із закінченням виконавчого провадження, зазначаючи, що при виконанні постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20 змінено спосіб виконання рішення суду, який не розглядався у судовому спорі, тане оскаржувався боржником. Державним виконавцем не здійснено всіх необхідних та передбачених законодавством дій для своєчасного та повного виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20 за виконавчим документом. На думку позивача, оскільки рішення суду до часу звернення до суду з цим позовом не виконано, то оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно та суперечить приписам чинного законодавства та порушує права позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання призначено на 28.09.2021 року; витребувано від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 63791233.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з ч.4 ст.287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

27.09.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначив, що 15.01.2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України надійшла відповідь від 12.01.2021 року №0400-010901-8/2828, згідно якої останній повідомив про те, що при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року у справі №160/3929/19 розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується, тому пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Виконавче провадження завершено на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що 12.04.2021 року винесена постанова про закінчення. Державний виконавець не може самостійно провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та здійснити виплату заборгованості, позбавлений можливості перерахувати на користь позивача суми заборгованості. Відповідач зазначає, що в межах здійснення виконавчого провадження державним виконавцем була проведена перевірка виконання боржником рішення та встановлено, що боржником рішення суду в повному обсязі виконано.

В судове засідання, призначене на 28.09.2021 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Частиною 2 ст. 268 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

25.02.2019 року позивач звернулась з письмовою заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про здійснення розрахунку пенсійних виплат враховуючи норми ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 40 України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4, відповідно до положень ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56, ст. 49, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом № 63/03/22-19 від 14.03.2019 р. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що при переході з пенсії по інвалідності, яка призначена згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ на пенсію згідно Закону № 1058-ІV, у урахуванням ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-ІV, розмір пенсії заявниці веде до зменшення, тому проводити перерахунок пенсії згідно з ч. 2 ст. 57 та ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ з врахуванням довідки про заробітну плату № 2858/1 від 15.09.2014 року, видану ВСП Шахтоуправління «Тернівська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не має законних підстав.

Не погодившись з відмовою, позивач звернулась з позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року у справі №160/3929/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено частково:

- визнано протиправним та скасоване рішення викладене у формі листа «Про відмову в перерахунку пенсії» від 14/03/22-19 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 25.02.2019 року № 948;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 15.07.2019 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

На підставі рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з підвищенням розміру пенсії на 1% за кожний рік понаднормового стажу) з врахуванням довідки про заробітну плату № 2858/1 від 15.09.2013 року.

ОСОБА_1 19.08.2019 року знову звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 9175/Т-9 від 24.12.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки перерахунок пенсії на підставі ч. 1 ст. 57 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням довідки про заробітну плату № 2858/1 від 15.09.2013 призведе до зменшення розміру пенсії, що є недоцільним.

Не погодившись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернулась з позовом до суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та із застосуванням коефіцієнту заробітної плати 5,6;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та без застосування коефіцієнту заробітної плати 5,6 з 01 вересня 2019 року;

- у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідні обставини перерахунку пенсії позивача встановлені в судових рішеннях у справах №160/3929/19 та №160/487/20, є доведеними, а тому не потребують додаткового дослідження судом в межах розгляду цієї справи.

Отже, за наслідками розгляду справи адміністративної справи №160/487/20, судом встановлено протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії, в обгрунтування якої органом Пенсійного фонду вказано про зменшення пенсії.

20.11.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №160/487/20.

02.2.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20.

07.12.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63791233 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та без застосування коефіцієнту заробітної плати 5,6 з 01 вересня 2019 року.

08.12.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. винесені постанови у ВП №63791233 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

15.01.2021 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.01.2021 року за вих. №№0400-010901-8/2828, згідно якого останній повідомив про те, що при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року у справі №160/3929/19 розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується, про що повідомлено ОСОБА_1 від 11.01.2021 року за №0400-010310-8/2069, тому пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

12.04.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №63791233 на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням про фактичне виконання рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження №63791233 та діями державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Частиною 1 ст. 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів визначені ст. 3 Закону №1404-VIII.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.4 Закону №1404-VIII визначено обов`язкові вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З аналізу ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», судом встановлено, що на державного виконавця покладено обов`язок перевірки виконання судового рішення боржником, а у випадку встановлення невиконання здійснення заходів щодо накладення штрафу та направлення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що у виконавчому провадженні №63791233 стягувачем визначено ОСОБА_1 , боржником – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Виконавче провадження №63791233 здійснювалось з примусового виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20.

Предметом зобов`язальної частини виконавчого провадження №63791233 є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та без застосування коефіцієнту заробітної плати 5,6 з 01 вересня 2019 року.

При цьому, судом встановлено, що виконавче провадження №63791233 закінчено з підстав фактичного виконання рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Підставою для закінчення виконавчого провадження №63791233 та висновку державного виконавця про фактичне виконання рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом, став лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.01.2021 року за вих. №№0400-010901-8/2828, згідно якого останній повідомив про те, що при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року у справі №160/3929/19 розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується, про що повідомлено ОСОБА_1 від 11.01.2021 року за №0400-010310-8/2069, тому пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З огляду на наведену інформацію, державний виконавець прийшов до висновку про виконання судового рішення в повному обсязі та закінчення виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку позиції відповідача, суд зазначає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20 може бути виконана лише шляхом, визначеним судом у резолютивній частині постанови.

Власне трактування судового рішення не надано ані державному виконавцю, ані іншим учасникам виконавчого провадження, в тому числі боржнику.

Оскільки зобов`язальна частина виконавчого провадження №63791233 містить наступний зміст - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та без застосування коефіцієнту заробітної плати 5,6 з 01 вересня 2019 року, то будь-які інші доводи боржника стосовно вчинення інших шляхів виконання судового рішення, аніж визначено в його резолютивній частині, є протиправними та такими, що свідчать про невиконання судового рішення.

Більше того, суд звертає увагу відповідача, що питання зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 внаслідок перерахунку вже було предметом розгляду у справі №160/487/20, та судом не підтверджено доводи відповідача, викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 9175/Т-9 від 24.12.2019 року, який став підставою для звернення до суду у справі №160/487/20, про що свідчить відповідно прийняте судове рішення.

Таким чином, державний виконавець формально поставився до покладених на нього повноважень стосовно перевірки виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі №160/487/20, та прийшов до висновку про виконання судового рішення, в той час як зазначена постанова апеляційного суду фактично виконана боржником не була.

Боржник послався на ті обставини при виконанні судового рішення, які і стали підставою для звернення до суду у справі №160/487/20, а тому державний виконавець дійшов помилкових висновків про виконання судового рішення в повному обсязі, оскільки виконання судового рішення не відбулось.

За наслідками розгляду справи, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було вчинено дій передбачених ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та не дотримано обов`язку здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом у відповідності до ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо винесення постанови «Про закінчення виконавчого провадження» від 12.04.2021 року ВП № 63791233 обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про визнання протиправною та скасування постанови Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «Про закінчення виконавчого провадження» від 12.04.2021 року ВП 63791233.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - державного виконавця вжити заходи примусового виконання рішення суду згідно чинного законодавства, суд зазначає наступне.

У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд не може своїми рішеннями вчиняти замість органів державної виконавчої служби дії з примусового виконання рішення суду в іншій адміністративній справі, оскільки суд є правозатосовчим органом.

Позивачем на стадії розгляду в судовому порядку питання правомірності прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, не доведено порушення прав щодо не вчинення в подальшому державним виконавцем дій, спрямованих на виконання рішення суду, а тому заявлена позовна вимога є передчасною та не підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню судом.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Дмитра Яворницького, буд. 21-А, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43314918) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо винесення постанови «Про закінчення виконавчого провадження» від 12.04.2021 року ВП № 63791233.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «Про закінчення виконавчого провадження» від 12.04.2021 року ВП 63791233.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова