Рішення № 99927135, 27.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7262/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1) про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту набуття права на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, тобто з 23.05.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням від 16.06.2021 №032950005279 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки станом на 01.01.1993 він прожив у зоні посиленого радіологічного контролю 03 роки 0 місяців 14 днів, за необхідної умови проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4-ох років. Разом з тим, позивач вказує, що при встановленні статусу потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 4 та видачі відповідного посвідчення, яке є безумовним підтвердження наявності відповідного статусу у особи, вже було підтверджено та встановлено факт постійної роботи не менше чотирьох років на території зони посиленого радіоекологічного контролю, станом на 01.01.1993, оскільки у випадку іншого підстави для видачі йому посвідчення 4 категорії були б відсутні. При цьому, вказує, що ним до пенсійного органу надано достатньо доказів постійної роботи на території радіоактивного забруднення, а саме в с. Набруска Маневицького району, яке включене до переліку населених пунктів, що потерпіли від аварії на ЧАЕС, у період з 08.08.1988 по 25.07.1989 (11 місяців 16 днів) та у м. Кузнецовськ Рівненської області, яке також включене до переліку населених пунктів, що потерпіли від аварії на ЧАЕС, у період з 10.08.1989 по 01.01.1993 (3 роки 4 місяці 22 дні), а відтак період його роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 складає понад необхідних 4 роки, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком. Таким чином, позивач не погоджується з діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, порушують його право на соціальний захист, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, залучено до участі у даній справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач-2) та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача-1 заперечує проти даного позову. Вказує, що з поданих позивачем документів для призначення пенсії встановлено, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС (4 категорія), що підтверджується відповідним посвідченням. Згідно довідки № 88 від 31.05.2021, виданої Виконавчим комітетом Маневицької селищної ради, позивач у с. Нові Підцаревичі Маневицького району Волинської області зареєстрований та проживав з 08.07.1988 по 04.09.1989 та з 02.07.2008 по даний час. На підставі довідок №№ 43-04, 42-04, 40-04, 41-04, 44-04 від 03.06.2021, виданих Виконавчим комітетом Вараської міської ради, місце проживання позивача зареєстроване у м. Вараш Рівненської області з 08.09.1989 по 24.07.1990 ( АДРЕСА_1 ), з 24.07.1990 по 25.02.1992 ( АДРЕСА_2 ), з 06.06.1992 по 31.03.2000 ( АДРЕСА_3 ), з 31.03.2000 по 11.07.2000 ( АДРЕСА_4 ), з 03.10.2000 по 17.06.2008 ( АДРЕСА_5 ). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 106 від 23.07.1991 село Нові Підцаревичі Маневицького району Волинської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (3 категорія). Станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 прожив у с. Нові Підцаревичі Маневицького району Волинської області - на території гарантованого добровільного відселення менше ніж 3 роки, початкова величина зниження пенсійного віку позивачу не встановлена, оскільки з моменту аварії по 31.07.1986, він не перебував у вказаному населеному пункті (проходив військову строкову службу з 13.05.1986 по 16.06.1988), а також у нього відсутнє посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорія), то за таких обставин, позивач право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, не має. Крім того, згідно з постановою №106, м. Вараш до 31.12.2014 відносилось до зони посиленого радіологічного контролю (4 категорія). Однак, на території посиленого радіологічного контролю, станом на 01.01.1993, позивач прожив менше ніж 4 роки (3 роки 0 місяців 11 днів) та початкова величина зниження пенсійного віку позивачу не встановлено, оскільки з моменту аварії по 31.07.1986 у м. Вараш він не проживав. Тому, позивач право на призначення пенсії, зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, не має. Отже, на думку ГУ ПФУ у Волинській області, відмова відповідача-2 у призначенні пенсії позивачу є правомірною. Просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 постановлено судовий розгляд даної справи продовжити проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України.

Представник відповідача-2 у відзиві на позовну заяву також позовних вимог не визнала та просила у їх задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що питання щодо можливості призначення пенсії позивачу вирішувалось ГУ ПФУ в Миколаївській області відповідно до екстериторіального принципу згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України». При розгляді поданих позивачем документів було встановлено, що його вік на дату звернення (08.06.2021) становив 55 років; необхідний страховий стаж при зниженні пенсійного віку на 5 років у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 23 роки; період роботи (проживання) на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в зоні радіологічного контролю) документально підтверджено, що позивач станом на 01.01.1993 прожив 3 роки 14 днів. Загальна тривалість проживання у зазначеній зоні - 18 років 3 місяці 11 днів (з 08.09.1989 по 25.02.1992 року, з 06.06.1992 по 11.07.2000 року, з 03.10.2000 по 17.06.2008 року. Таким чином, у зв`язку з непідтвердженням позивачем факту проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, відсутні підстави для дострокового призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 вказаного вище Закону, відтак вважає, що рішення відповідача-2 про відмову позивачу у призначенні вказаної пенсії є правомірним.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 29.11.1994 Рівненською облдержадміністрацією.

08.06.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказана заява позивача надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Миколаївській області відповідно до екстериторіального принципу згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України».

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 15.06.2021 № 032950005279 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з непідтвердженням факту проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що період роботи (проживання) на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в зоні посиленого радіологічного контролю) документально підтверджено, що позивач станом на 01.01.1993 прожив 3 роки 0 місяців 14 днів, загальна тривалість проживання у зазначеній зоні - 18 років 3 місяці 11 днів (з 08.09.1989 по 25.02.1992 року, з 06.06.1992 по 11.07.2000 року, з 03.10.2000 по 17.06.2008 року.

Листом від 16.06.2021 № 0300/0211-8/25886 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняте відповідачем-2 рішення від 15.06.2021 № 032950005279.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначено статтею 55 Закону №796-ХІІ. Згідно з частиною третьою цієї статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно із абзацом першим частини першої Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Абзацом п`ятим частини другої статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років, з приміткою, що початкова величина (3 роки) зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (тобто з 26.04.1986) по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Абзацом шостим цього ж пункту цієї ж статті передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років, з приміткою, що початкова величина (2 роки) зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Таким чином, обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі вказаних абзаців пункту другого статті 55 Закону №796-XII - є факт проживання та/або праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років з 26.04.1986 до 01.01.1993, або у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років з 26.04.1986 до 01.01.1993. При цьому, особам, які додатково проживали у зоні гарантованого добровільного відселення в період з 26.04.1986 по 31.07.1986 встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 3 роки, а особам, які додатково проживали в зоні посиленого радіологічного контролю в період з 26.04.1986 по 31.07.1986, встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №205/4589/16-а та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.

Як вбачається зі змісту частини другої статті 55 Закону №796-ХІІ, виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. При цьому, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Судом встановлено, що на момент аварії позивач проходив військову службу в лавах Радянської армії (період строкової служби: з 13.05.1986 по 16.06.1988). Таким чином, початкова величина зниження пенсійного віку, передбаченого частиною другою статті 55 Закону №796-ХІІ, до нього не застосовується.

Згідно довідки Виконавчого комітету Маневицької селищної ради № 88 від 31.05.2021 позивач був зареєстрований і проживав в селі Нові Підцаревичі Маневицького району Волинської області з 08.07.1988 по 04.09.1989 та з 02.07.2008 по даний час. Також, як вбачається з наказів Маневицької центральної районної лікарні від 08.08.1988 №60, від 25.07.1986 №48 позивач у період з 08.08.1988 по 26.07.1989 працював на посаді завідувача ФАП с. Набруска.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, село Нові Підцаревичі та село Набруска Маневицького району Волинської області відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.

Отже, станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 прожив/пропрацював у зоні гарантованого добровільного відселення, менше 3 років (з 08.07.1988 по 04.09.1989).

Крім того, згідно довідок Виконавчого комітету Вараської міської ради №№ 43-04, 42-04, 40-04, 41-04, 44-04 від 03.06.2021, місце проживання позивача зареєстроване у м. Вараш Рівненської області з 08.09.1989 по 24.07.1990 ( АДРЕСА_1 ), з 24.07.1990 по 25.02.1992 (м-р Будівельників, 5 по /1 (общ. № 4) кв. АДРЕСА_6 , з 06.06.1992 по 31.03.2000 ( АДРЕСА_3 ), з 31.03.2000 по 11.07.2000 ( АДРЕСА_4 ), з 03.10.2000 по 17.06.2008 ( АДРЕСА_5 ). Як вбачається з довідки Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараська багатопрофільна лікарня» від 09.06.2021 №943, позивач з 10.08.1989 по 21.04.2003 в Медико-санітарній частині № 132 Міністерства охорони здоров`я СРСР м. Кузнецовськ.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 місто Вараш (Кузнецовськ) Рівненської області до 31.12.2014 було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Таким чином, документально підтверджено, що позивач з 10.08.1989 по 01.01.1993 прожив та/або пропрацював у зоні посиленого радіологічного контролю менше 4 років, а відтак не набув право на зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

При цьому, суд враховує, що оскільки пенсійний вік особи може бути знижено лише за однією підставою, передбаченою статтею 55 Закону, то період проживання та/або роботи особи в зоні гарантованого добровільного відселення не підлягає включенню в період проживання та/або роботи такої особи в зоні посиленого радіологічного контролю.

Саме такий правовий висновок міститися у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №556/1172/17.

Враховуючи те, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII - є саме факт проживання та/або праці такої особи у відповідній зоні радіоактивного забруднення протягом певного періоду, водночас в ході розгляду даної справи підтверджено, що позивач станом на 01.01.1993 прожив/пропрацював у зоні посиленого радіологічного контролю менше 4 років, відтак, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Миколаївській області правомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко