Рішення № 9992642, 17.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.10 р.

Справа №13/39-10

За позовом публічного акціонерного товариства „Сведбанк”, м. Київ

до відповідача - 1: товариства з обмеженою відповідальністю „Династія Україна”,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

відповідача - 2: товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Династія”,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 4 706 075,31 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Пєсков В.Г. - представник ПАТ „Сведбанк”, довіреність від 11.03.2010р. ;

від відповідача-1: Михайляк Т.В.- представник ТОВ „Династія Україна” довіреність від 14.05.2010р.

від відповідача-2: Якобенчук Т.Ю.-представник ТОВ„Торговий дім Династія”, довіреність від 03.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Сведбанк” (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Династія Україна” (далі - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Династія” (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 4217075,37 грн., з яких: яких сума основного боргу - 3394069 грн., сума заборгованості по відсотках –441161,48 грн., сума заборгованості зі сплати комісії –45896,80 грн., сума пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі –301346,17 грн., сума пені за несвоєчасну сплату процентів –27747,42 грн., сума пені за прострочення сплати комісії –6854,50 грн., та просить відшкодувати судові витрати у справі у розмірі 25500, грн. –державного мита, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2006 р. міжакціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого відповідно до статуту є Публічне акціонерне товариство „Сведбанк” (позивач), та товариством з обмеженою відповідальністю „Династія Україна” було укладено кредитний договір №37-К ( а.с. 11-20 т. 1) (далі –договір), відповідно до якого позивач надав кредит відповідачеві -1, натомість, відповідач-1 свої зобов’язання по поверненню кредиту у повному обсязі не виконав.

Одночасно позов до відповідача-2 ґрунтується на умовах договору поруки від 29.01.2009 р. №244П/37-40 (а.с. 75-76 т. 1), за умовами якого відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 всіх своїх зобов’язань за кредитним договором №37-К від 18.12.2006 р.

Під час розгляду справи позивач збільшив суму позову до суми 4706075,31 грн., з яких сума основного боргу - 3394069,00 грн., сума заборгованості по відсотках - 628790,82 грн., сума заборгованості по комісії за проведення розрахунків та перевірку документів за кредитною операцією - 120343,92 грн., сума пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 562871,57 грн., сума пені за несвоєчасну сплату процентів - 57823,83 грн., сума пені за несвоєчасну сплату комісії в сумі - 13075,77 грн. ( а.с.36-41 т. 3)

У судовому засіданні 17.05.2010 р. від представника ТОВ „Династія Україна” надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 17.05.2010 р. представник ТОВ „Династія Україна” надав клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Суд задовольнив дане клопотання.

У судовому засіданні 17.05.2010 р. було оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 17.05.2010 р.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 проти задоволення позову заперечували повністю, наполягали на тому, що не змогли належним чином підготуватися до судового засідання, просили про відкладення розгляду справи та подовження строку розгляду справи.

В свою чергу представник позивача заперечував проти подовження строку розгляду справи. До того ж матеріали справи містять відомості про належне та своєчасне сповіщення відповідачів про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.12.2006 р. між акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк”, право-наступником якого відповідно до статуту є позивач, та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №37-К, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 8108102,00 грн. зі строком користування з 18.12.2006 р. до 17.12.2009 р. включно, під 18 % річних, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку відповідача-1 на рахунки третіх осіб - контрагентів відповідача-1.

Відповідно до п. 1.5. договору цільовим призначення кредиту є придбання обладнання. За період з 21.12.2006 р. по 16.08.2007 р. шляхом перерахування контрагентам відповідача-1, позивач перерахував суму 8087919,30 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача-1 (а.с. 70- 74, 77-85 т. 1) та копіями меморіальних ордерів.

Одночасно, під час виконання своїх зобов’язань за договором, між сторонами договору було укладено низку додаткових угод №1-6 до договору (а. с. 21-38 т. 1), якими сторони змінювали графіки повернення кредитних коштів.

29.01.2009 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду №7 до договору (а.с. 39-41 т. 1), за умовами якої було передбачено, що розмір відсотків встановлений у розмірі 18% річних або 20% річних в залежності від виконання відповідачем-1 своїх зобов’язань по забезпеченню мінімального обсягу щомісячних грошових надходжень на рахунки, відкриті у банку-позивачеві на рівні не менше 65% від загального обсягу грошових коштів, які надходять на рахунки відповідача-1 у будь-яких інших банках.

Крім того, 29.01.2009 р. між позивачем як кредитором, відповідачем-1 як боржником та відповідачем-2, як поручителем було укладено договір поруки

№244П/37-40, за умовами якого відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором №37-К, зокрема, за сплату суми основного боргу та процентів річних за кредитним договором, комісії, штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором.

Згідно з п. 2 договору поруки №244П/37-40 відповідач-2 несе солідарну відповідальність з відповідачем-1 за виконання останнім зобов’язань за кредитним договором № 37-К.

Додаткова угода №7 від 29.01.2009 р. до кредитного договору від імені відповідача - 1 та договір поруки №244П/37-40 від імені відповідача -1 та відповідача-2, як поручителя були підписані однією і тією ж самою особою - Мазіним О.Л., який станом на 29.01.2009 р. виконував обов’язки керівника обох підприємств –відповідачів. Цей факт підтверджує обізнаність обох відповідачів із сутністю наявних на 29.01.2009 р. зобов’язань обох відповідачів.

Станом на час розгляду справи відповідачем -1 було частково погашено суму отриманого кредиту частково у розмірі 4693850,30 грн., що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку відповідача -1 (позичальника) (а.с. 86-150 т. 1, а. с. 1-120 т. 2).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується надання у період з 21.12.2006 р. по 29.05.2009 р. кредиту відповідачеві-1 у розмірі 8087919,30 грн. та його часткове погашення відповідачем-1 у період з 22.12.2006 р. до 29.05.2009 р. у сумі 4693850,30 грн.

Отже, сума основного боргу, що підлягає стягненню станом на 28.04.2010 р., дорівнює різниці між наданою та повернутою сумою та складає 3394069,00 грн., які мали бути повернуті шляхом періодичних платежів зі строком погашення з 20.01.2009 р. до 17.12.2009 р. відповідно до додаткової угоди №7 та додатку №8 до кредитного договору.

Згідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 28.04.2010 р., що надав позивач до заяви про збільшення розміру позовних вимог ( а.с. 38-41 т. 3):

- заборгованість по кредиту –3 394069,00 грн.,

- заборгованість по відсотках - 628790,82 грн.,

- заборгованість по комісії за проведення розрахунків та перевірку документів за кредитною операцією згідно п. 7.5.кредитного договору - 120343,92 грн.,

- сума пені за несвоєчасне повернення кредиту –491971,97 грн.,

- сума пені за несвоєчасну сплату процентів - 57823,83 грн.,

- сума пені за несвоєчасну сплату комісії - 13075,77 грн.,

всього на загальну суму 4706075,31 грн. ( а.с.36-41 т. 3)

Відповідно до ч.1 статті 1054 Цивільного кодексу України, пункту 1.4. кредитного договору №37-К від 18.12.2006р. в редакції додаткової угоди №7 від 29.01.2009 р. позивач нарахував відповідачеві-1 суму відсотків за період з 21.12.2006 р. до 28.04.2010 р. - 2969167,57 грн., з яких відповідачем-1 було сплачено на користь позивача у період з 05.01.2007 р. до 03.07.2009 р. суму 2340376,75 грн., що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку позичальника. Отже, сума нарахованих відсотків, що підлягає стягненню, дорівнює різниці між загальною нарахованою сумою відсотків та сплаченою відповідачем -1 на користь позивача сумою відсотків та складає 628790,82 грн., нарахованих за період з 03.07.2009 р. до 28.04.2010 р.

Відповідно до пункту 7.5. договору встановлено, що за проведення розрахунків позичальника та перевірку документів за кредитною операцією позичальник сплачує банку комісію в наступних розмірах: за перший місяць кожного року користування кредитом –72972,92 грн. без ПДВ; щомісяця (крім першого місяця кожного року користування кредитом) –737,10 грн. без ПДВ.           Таким чином за період користування кредитом відповідачеві-1 станом на 28.04.2010 р. було нараховано комісій на загальну суму 319164,38 грн. за період: грудень 2006 р. –березень 2010 р., при цьому відповідач-1 частково погасив борг на суму 198820,46 грн. за період: грудень 2006 р. –січень 2009 р., що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку позичальника. Отже сума несплаченої комісії, що підлягає стягненню дорівнює різниці між загальною нарахованою сумою комісій та сплаченою відповідачем -1 на користь позивача сумою комісії та складає 120343,92 грн. за період –лютий 2009 (перший місяць третього року користування кредитом) –березень 2010 р.; сума боргу по комісії в сумі 120343,92 грн. складається з боргу по комісії за 2009 та 2010 роки.

Зокрема, борг по комісії за 2009 рік включає в себе комісії за перший місяць третього року користування кредитом –2009 р. в сумі 72 972,92 грн., комісії за інших 11 місяців 2009 р. по 737,10 грн. щомісяця, сукупно за рік –81082, 02 грн., зменшеної на суму щомісячних оплачених комісій за березень-травень 2009 р., які були оплачені відповідачем-1 у повному обсязі по 737,10 грн. щомісяця, всього на суму 2211,30 грн. та суми часткового погашення комісії за перший місяць користування кредитом у 2009 році, яку було погашено частково в сумі 32972, 92 грн. у травні-червні 2009 року. Таким чином, сума боргу по комісіях за 2009 рік склала 45896,80 грн. Борг по комісії за 2010 рік включає в себе суму неоплаченої відповідачем-1 комісії за перший місяць користування кредитними коштами у 2010 році у сумі 72 972,92 грн. та за 2 місяці: лютий та березень 2010 року по 737,10 грн. щомісяця всього на суму 74447,12 грн.

Щодо стягнення з відповідачів пені слід зазначити наступне.

Пунктом 6.1. договору передбачена відповідальність позичальника за несвоєчасну сплату належних платежів в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Загальна сума нарахованої та несплаченої у повному обсязі пені, що підлягає стягненню, складає 562871,57 грн., з яких:

- пеня за несвоєчасне повергнення кредиту у розмірі - 491971,97 грн., за період з 21.06.2008 р., коли відбулося перше прострочення у поверненні кредитних коштів включно по 28.04.2010 р.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі - 57823,83 грн., за період з 06.12.2008 р., коли відбулося перше прострочення у сплаті процентів включно по 28.04.2010 р.;

- пеня за несвоєчасну сплату комісії у розмірі - 13075,77 грн., які підтверджуються відповідними розрахунками за період з 06.02.2009 р., коли відбулося перше прострочення у сплаті комісії до 28.04.2010 р.

Таким чином загальна сума боргу відповідача-1 перед позивачем складає 4706075,31 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 3394069,00 грн.; заборгованості по процентах в сумі 628790,82 грн.; заборгованості по комісіях в сумі 120343,92 грн.; заборгованості по пені в загальній сумі 562871,57 грн.

Відносно відповідальності за договором відповідача-2 слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 2 договору поруки №244П/37-40 відповідач-2 несе солідарну відповідальність з відповідачем-1 за виконання умов кредитного договору №37-К усім належним йому майном та грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 статті 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи відповідачі не надали суду будь-яких заперечень щодо сутності боргу або його структури, не подали заяв про застосування позовної давності тощо. Заперечення представників відповідачів щодо необізнаності поручителя зі змістом забезпеченого зобов’язання спростовуються наявними у матеріалах доказами, зокрема, текстом додаткової угоди №7 від 29.01.2009 р. до кредитного договору та текстом договору поруки №244П/37-40 так само від 29.01.2009 р., які від імені відповідача -1 як основного боржника та відповідача-2 як поручителя були підписані однією і тією ж самою особою - Мазіним О.Л.

Відповідно до наданої до господарського суду позивачем 11.05.2010 р. заяви про виконання вимог ухвали суду, та доданих до неї документів (а.с. 46-48, 54-60 т. 3) Мазін О. Л. станом на 29.01.2009 р. мав повноваження підписувати договір поруки та додаткову угоду №7 від 29.01.2009 р. до кредитного договору, що підтверджується протоколами зборів учасників обох підприємств-відповідачів, копій наказів про прийняття на роботу виконував обов’язки керівника обох підприємств-відповідачів та був уповноважений відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Торговий дім «Династія Україна» №27 від 19.01.2009 р. на підписання договору поруки за виконання зобов’язань відповідача-1 по кредитному договору №37-К від 18.12.2006 р.

Представники відповідачів 1, 2 вказували, що кредитний договір та договір поруки було підписано неповноважною особою як з боку позивача та і з боку відповідачів. В свою чергу представник позивача вказав, що повноваження особи яка підписувала договори від імені банку діяла в межах наданих повноважень. Представник відповідача 1 не заперечувала того факту, що підприємство дійсно отримувало кредитні кошти та здійснювало часткове погашення, але вказувала на той факт, що вони не мали можливості перевірити суми отриманих та сплачених коштів з вини банку. Таким чином, представник відповідача 1 підтвердив наявність вчинення сторонами дій направлених на виконання угоди після її підписання, що вказує на прийняття умов підписаного кредитного договору сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитним договором суми у розмірі 4706075,31 грн. слід визнати обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того факту, що позов виник у зв’язку із неправомірними діями відповідачів, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 553-555, 629, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства „Сведбанк”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Династія Україна”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Династія”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Династія Україна” (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Телевізійна, 5-д; код ЄДРПОУ 32633389) та товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Династія” (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Телевізійна, 3; код ЄДРПОУ 34811816) на користь публічного акціонерного товариства „Сведбанк” (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), 30; код ЄДРПОУ 19356840) суму основного боргу - 3394069,00 грн. (три мільйона триста дев’яносто чотири тисячі шістдесят дев’ять грн. 00 коп.), суму заборгованості по відсотках - 628790,82 грн.(шістсот двадцять вісім тисяч сімсот дев’яносто грн. 82 коп.), суму заборгованості по комісії за проведення розрахунків та перевірку документів за кредитною операцією - 120343,92 грн. (сто двадцять тисяч триста сорок три грн. 92 коп.), суму пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 491 971,97 грн. (чотириста дев’яносто одна тисяча дев’ятсот сімдесят одна грн. 97 коп.), суму пені за несвоєчасну сплату процентів - 57823,83 грн.(п’ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять три грн. 83 коп.), суму пені за несвоєчасну сплату комісії - 13075,77 грн. (тринадцять тисяч сімдесят п’ять грн. 77 коп.)

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Династія Україна” (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Телевізійна, 5-д; код ЄДРПОУ 32633389) на користь Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), 30; код ЄДРПОУ 19356840) витрати зі сплати державного мита в розмірі 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Династія” (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Телевізійна, 3; код ЄДРПОУ 34811816) на користь Публічного акціонерного товариства „Сведбанк”(01032, м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), 30; код ЄДРПОУ 19356840) витрати зі сплати державного мита в розмірі 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)

5. Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 28.05.2010 р.