Рішення № 99926249, 16.09.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року

м. Черкаси справа № 925/1421/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Стратілатова К.Г., адвоката за ордером, відповідача - ОСОБА_1 особисто, співвідповідача - Шевченка С.Я. особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" до ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця Шевченка Сергія Яковича про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 304487,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фінансова компанія "Централ фінанс" звернувся із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 , в якій просив суд:

- витребувати з чужого незаконного володіння - приміщення площею 179,11 кв.м. у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ,

- стягнути 304487,00 грн. заборгованості по орендній платі.

Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідач - ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов, в якому вважав заявлені вимоги безпідставними та просив суд залишити позов без задоволення посилаючись на те, що подана позивачем копія Договору № 2 оренди нерухомого майна від 05.06.2015 не являється належним доказом з огляду на приписи ч. 2 ст. 77 та ст. 91 ГПК України.

Відповідач зазначив, що він припинив свою підприємницьку діяльність ще 14 грудня 2018 року, тобто задовго до того, як позивач став власником спірного майна, а тому на дату набуття позивачем права власності на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 , ні 27.08.2020, він не здійснював підприємницької діяльності.

Ухвалою суду від 29.04.2021 залучено співвідповідачем у справі Фізичну особу - підприємця (далі - ФОП) Шевченка Сергія Яковича (ІПН НОМЕР_1 ); задоволено заяву позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив:

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця Шевченка Сергія Яковича на користь позивача приміщення площею 179,11 кв.м. у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця Шевченко Сергія Яковича на користь позивача орендну плату в розмірі 304 487,00 грн.

Цією ж ухвалою підготовче засідання було відкладено на 08 червня 2021 р.

07.06.2021 від відповідача - ФОП Шевченка С.Я. до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти заявлених вимог мотивуючи тим, що позивач не був учасником договору оренди нерухомого майна від 05.06.2015, а тому не може ніяким чином претендувати на стягнення орендної плати на підставі умов, викладених в цьому договорі.

Відповідач зазначив, що він не спростовує того, що зазначений вище Договір оренди укладався, але відповідно до умов цього договору, він припинив свою чинність 05 травня 2018 року і не був пролонгований на той самий термін та на тих же умовах.

Відповідач повідомив, що спірний Договір оренди нерухомого майна припинив свою дію в частині нарахування та сплати орендної плати ще 26 червня 2017 року, у зв`язку з тим, що працівниками Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області спірне приміщення було опломбоване та арештоване.

Відповідач звернув увагу суду на те, що постановою Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року в цивільній справі № 705/4132/19 було визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію речового права на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 568 кв.м., проведене державним реєстратором Комунального підприємства «Реестраційний-центр», Черкаська область, Капепчуком Микитою Андрійовичем, згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Централ Фінанс», номер запису про право власності 31389246. Припинено речове право товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс» на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 , (номер запису права власності 31389246).

Ухвалою суду від 08.06.2021 підготовче засідання у справі було відкладено на 29 червня 2021 року.

Ухвалою від 29.06.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 30 хв. 07 вересня 2021 року.

07.09.2021 від позивача до суду надійшло письмове пояснення щодо права власності на нерухоме майно із посиланням на те, що постанова Черкаського апеляційного суду від 18.12.2020 року, на яку посилається відповідач Шевченко С.Я. , в даний час не діє, оскільки ухвалою Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 705/4132/19 (реєстр. № 94591616) зупинено дію постанови Черкаського апеляційного суду від 18.12.2020 до закінчення касаційного провадження.

Позивач у письмовому поясненні стверджував, що 26.04.2019 і по даний час відповідач Шевченко С.Я. не є власником (співвласником) спірної будівлі і, відповідно, не має жодних правових підстав володіти та користуватись нею.

07.09.2021 в судовому засіданні була оголошена перерва до 12:30 год. 16 вересня 2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ( ОСОБА_1 ) в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог і просив суд у позові відмовити повністю.

Співвідповідач ( Шевченка С.Я. ) також заперечував проти заявлених позовних вимог і просив суд у позові відмовити повністю.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

Предметом спору у даній справі є витребування майна з чужого незаконного володіння приміщення у нежитловій будівлі та солідарне стягнення з відповідачів орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі іпотечного договору від 20.05.2011, посвідченого державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори за № 2-1908; договору від 04.04.2019 відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. за № 376; договору від 08.04.2019 відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.ІО. за № 386, позивач 26 квітня 2019 р. реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та набув право власності па нежитлову будівлю, магазин, за адресою: АДРЕСА_1 .

02.05.2019 було зареєстровано право власності позивача на

вказане вище нерухоме майно.

Як зазначив позивач, у травні 2019 року попередні власники будівлі були повідомлені про зміну власника та зобов`язані були звільнити будівлю та передати її законному власнику, але цього не зробили.

06.05.2020, позивачем колишнім власникам будівлі Шевченко (Зозулі) С.Я. та ОСОБА_4 були направлені вимоги про звільнення будівлі до 11.05.2020 та вжиття всіх інших заходів щодо звільнення будівлі від будь-яких осіб та їх майна і забезпечення безперешкодного доступу представників ТОВ «ФК «Централ Фінанс» до зазначеної нежитлової будівлі.

27.08.2020 представники позивача прибули до вказаного приміщення та виявили, що в цій будівлі перебували невідомі особи, після чого був здійснений виклик поліції та подана заява про вчинення кримінального правопорушення. з метою здійснення законних прав власника.

Працівниками поліції було встановлено, що в будівлі здійснюється господарська діяльність суб`єктами: ТОВ «Ліки-сервіс», ФОП Торсуковим М.Ю. та ОСОБА_1 На підтвердження права користування приміщеннями представник ОСОБА_1 надав співробітникам поліції договір оренди нерухомого майна від 05.06.2015 №2, укладений між ФОП Зозуля С.Я. та ОСОБА_1, на підставі якого ОСОБА_1 володів та користувався частиною будівлі площею 179,11 кв м.

Позивач вказував на те, що згідно п. 9.1. договору оренди, підписаного між ФОП Зозулею С.Я. та ФОП ОСОБА_1 його укладено на термін з 05.06.2015 по 05.05.2018 включно. А за умовами п 9.2 цього договору, якщо від орендодавця або орендаря на надійшли пропозиції протягом місяця до закінчення терміну дії даного договору про його припинення, він вважається пролонгований на той самий термін на тих самих умовах.

Тому, на думку позивача, виходячи з цього строк дії договору із ФОП ОСОБА_1 було продовжено до 05.04.2021.

Позивач вважає, що з травня місяця 2019 року ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний був сплачувати йому орендну плату як новому власнику. І оскільки ФОП ОСОБА_1 орендної плати позивачу не сплачував, то виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 304487 грн. за період з травня місяця 2019 року по вересень місяць 2020 р. (17 місяців).

У зв`язку із обставинами, які склалися, позивач вирішив, що отримав право відмовитися від всіх діючих договорів найму (оренди), укладених із відповідачем, і вимагати повернення приміщень.

18.09.2020 позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_1 вимогу про усунення перешкод в користуванні приміщенням (майном) та сплату коштів (орендних платежів), яка залишена без реагування.

Разом з тим, позивач посилався на те, що відповідач ФОП Шевченко СЯ. у своїх поясненнях працівникам поліції зазначив, що саме він є власником магазину по АДРЕСА_1, тобто того магазину, який здійснює підприємницьку діяльність у належній позивачу будівлі.

Тому, на думку позивача, відповідачі мають нести солідарну відповідальність за повернення будівлі позивачу.

Також позивач, посилаючись на п.3.1 договору оренди №2 від 05.06.2015 нараховував відповідачам 304487 грн. заборгованості по орендній платі за період з травня 2019 р. по вересень 2020 р., яку просив суд стягнути солідарно.

За змістом ст.55 Конституції України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюються положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За приписами п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Суд, досліджуючи копію договору оренди нерухомого майна від 05.06.2015 №2 (далі - Договір), подану позивачем в якості доказу того, що між відповідачами існували договірні зобов`язання по цьому договору, і це є підставою для стягнення з відповідачів орендної плати на користь позивача, приходить до наступного.

Ні позивач, ні відповідачі оригінал Договору оренди нерухомого майна №2 від 05.06.2015 до суду не подали, тобто оригінал цього Договору в матеріалах справи відсутній. Відомості щодо офіційних джерел отримання позивачем цієї копії Договору суду не відомі, і в матеріалах справи відсутні. Отже, суд вважає, що копія Договору, надана позивачем, не може бути належним і допустимим доказом.

Суд враховує, що правовідносини пов`язані з орендою нерухомого майна регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Отже, з огляду на приписи цивільного та господарського законодавства Орендар (наймач) - це фізична або юридична особа (суб`єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це - сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування. Орендодавець (власник, суб`єкт господарювання, організація) - це фізична або юридична особа (суб`єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря.

Як зазначено в преамбулі вказаного Договору, орендодавцем за цим договором був ФОП Зозуля С.Я., а орендарем - ФОП ОСОБА_1

Так, судом встановлено, що позивач не являвся учасником і не був стороною цього Договору.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач не має ніякого відношення до грошових зобов`язань та орендних відносин відповідачів, передбачених умовами цього Договору. А тому не може стягувати з відповідачів орендну плату по вказаному Договору, оскільки він не перебував у договірних правовідносинах з ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист

свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, враховуючи положення статей 15 та 16 ЦК України вважає, що позивачем не доведено суду в частині стягнення заборгованості по орендній платі належними та допустимими доказами наявність факту порушеного права.

В судовому засіданні з`ясовано, що відповідач - ФОП Шевченко (Зозуля) С.В. не оспорює того, що зазначений вище Договір оренди укладався та існував.

Як вбачається з умов самого договору, він припинив свою чинність 05 травня 2018 року. Проте докази, що цей Договір був пролонгований на той самий термін та на тих же умовах, в матеріалах справи не містяться.

Також суд бере до уваги те, що Договір, який покладено в основу позову був припинений до того, як у позивача виникло право звернутися до суду, і про це саме свідчать твердження позивача у тексті позовної заяви (у розділі «Юрисдикція спору») із повідомленням про припинення ОСОБА_1 господарської діяльності як підприємця на підставі витягу з ЄДР. З поданого позивачем Витягу вбачається, що ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність ще 14.12.2018, тобто за пів року до того часу, з якого у своєму позові починає відлік нарахування орендної плати позивач.

Судом встановлено, що постановою Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року в цивільній справі № 705/4132/19 було визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію речового права на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 568 кв.м., проведене державним реєстратором Комунального підприємства «Реестраційний-центр», Черкаська область, Капепчуком Микитою Андрійовичем, згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Централ Фінанс», номер запису про право власності 31389246. Припинено речове право товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс» на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1, (номер запису права власності 31389246).

Ч.1 та ч.2 ст.273 ЦПК України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Ст.384 ЦПК України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, постанова Черкаського апеляційного суду від 18.12.2020 у справі № 705/4132/19 набрала законної сили 18 грудня 2020 року.

Проте, ухвалою Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 705/4132/19 дію постанови Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року зупинено до закінчення касаційного провадження.

Відомостей щодо закінчення касаційного провадження у справі № 705/4132/19 до суду не надано.

Суд враховує, що системний аналіз абзацу 2 частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України дає підстави вважати, що на законодавчому рівні проводиться розмежування між зупиненням виконання оскаржуваного судового рішення, яке застосовується у випадку, якщо судове рішення підлягає примусовому виконанню, й зупинення дії судового рішення, якщо рішення не передбачає примусового виконання.

Водночас, зупинення виконання судового рішення чи зупинення дії судового рішення на час перегляду судового рішення судом касаційної інстанції не скасовує такого рішення та не ставить під сумнів його законну силу, а лише обмежує на певний час застосування наслідків такого рішення, в даному випадку - звернення до державного реєстратора з заявою про поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 231 в книга 1 на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 .

Зокрема, наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за позивачем при скасуванні судом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення-магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1, проведене державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний-центр», Черкаська область, Каленчуком Микитою Андрійовичем, згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» не має ніякого значення, оскільки скасування підстав набуття права власності на споруду як нерухоме майно, позбавляє запис про державну реєстрацію права власності самостійного правового значення.

Отже, зупинення дії судового рішення в даному випадку є лише перешкодою для внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і не свідчить про скасування такого

рішення та не ставить під сумнів його законну силу.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення відповідачами його прав, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 27.09.2021.

Суддя К.І.Довгань