Рішення № 99926217, 22.09.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"22" вересня 2021 р. Справа № 924/538/21

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця Сінькевич Діни Федорівни, м. Деражня Хмельницької області

про стягнення 73 178,51грн., з яких: 63 337,98грн. - основного боргу, 3 889,55грн. - інфляційних витрат, 1 133,47грн. - 3% річних, 4 817,51грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: Карасевич В.А. - згідно довіреності №007.2Др-88-0421 від 13.04.2021р;

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

25.05.2021р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м.Хмельницький до Фізичної особи-підприємця Сінькевич Діни Федорівни, м.Деражня Хмельницької області про стягнення 73178,51грн., з яких: 63337,98грн. - основного боргу, 3 889,55грн. - інфляційних витрат, 1133,47грн. - 3% річних, 4817,51грн. - пені у зв`язку із неналежним виконанням умов типового договору розподілу природного газу №09426Р240QСР096 укладеного шляхом підписання заяви-приєднання від 01.09.2016р.

Ухвалою суду від 31.05.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/538/21 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 13.07.2021р. суд постановив розгляд справи №924/538/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У судовому засіданні 06.09.2021р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позивач - АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу №09426P240QCP096, укладеного шляхом підписання заяви - приєднання від 01.09.2016р.

Відповідач - ФОП Сінькевич Д.Ф., повноважного представника в судове засідання не направив, своїми процесуальними правами не скористався, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву на позов суд не повідомив. При цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання та розгляду справи по суті. Ухвали направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його місцезнаходженням.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом звернуто увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України „Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України „Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18 та від 21.03.2019р. у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020р. у справі №910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мають право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець Сінькевич Діна Федорівна зареєстрована за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .

01.09.2016 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", та ФОП Сінькевич Діною Федорівною укладено Типовий договір розподілу природного газу №09426P240QCP096 (далі - договір) шляхом підписання заяви - приєднання від 01.09.2016р.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

За договором (п.2.1) Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вар розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо встановлення (п.6.2. договору).

Пунктом 6.4. договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно п.6.6. договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу з договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8. договору).

Відповідно до п. 8.2 договору, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

За період з 01.10.2018р. по 31.09.2019р. (газовий рік, що передував розрахунковому 2020 календарному року) фактичний обсяг споживання та величина річної замовленої потужності на 2020 рік ФОП Сінькевич Д.Ф. складає 94 069 м3, згідно актів приймання-передачі природного газу від 31.10.20218р., №ХМ00042594 від 30.11.2018р., №ХМ00045078 від 31.12.2018р., №ХМ00046317 від 31.01.2019р.

Відповідно, з 01.01.2020 року плата за послуги з розподілу природного газу здійснюється відповідачем на 7 839,08 м.куб. (1/12 від 94069 м.куб.) в місяць згідно тарифу, встановленого Регулятором для Оператора ГРМ.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору, AT "Хмельницькгаз" надало у червні 2020 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 839,08 тис, м. куб. природного газу на загальну суму 8 184,00 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ80013228 від 30.06.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у липні 2020 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 839,08 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 8 654,34 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ80015852 від 31.07.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у серпні 2020 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 839,09 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 8 654,35 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ80018516 від 31.08.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у вересні 2020 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 839,08 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 8 654,34 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ80021638 від 30.09.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у жовтні 2020 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 839,08 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 8 654,34 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ80024390 від 31.10.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у листопаді 2020 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 839,09 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 8 654,35 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ80026242 від 30.11.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у грудні 2020 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 7 839,08 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 8 645,34 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ80029521 від 31.12.2020 р.

За період з 01.10.2019 р. по 31.09.2020 р. (газовий рік, що передує розрахунковому 2021 календарному року) фактичний обсяг споживання та величина замовленої потужності на 2020 рік ФОП Сінькевич Д.Ф. складає 4 861,33 м3, згідно актів приймання-передачі природного газу №ХМ00018592 від 30.11.2019р., №ХМ00021560 від 31.12.2019р., №ХМ00024816 від 31.01.2020р., №ХМ00025829 від 29.02.2020р.

З 01.01.2021 року плата за послуги з розподілу природного газу здійснюється відповідачем на 405,11м.куб. (1/12 від 4 861,33 м. куб.) в місяць згідно тарифу, встановленого Регулятором для Оператора ГРМ.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у січні 2021 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 405,11 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 806,98 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ81002109 вй| 31.01.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у лютому 2021 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 405,11 тис. м. куб. природного газу на загальну суму 806,98 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ81004859 вц 28.02.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у березні 2021 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 405,11 тис. м. куб. природного газі на загальну суму 806,98 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ81007800 вії 31.03.2020 р.

На виконання умов договору, AT "Хмельницькгаз" надало у квітні 2021 року боржнику послуги з розподілу природного газу в розмірі 405,11 тис. м. куб. природного газі на загальну суму 806,98 грн., відповідно до акту наданих послуг № ХМЯ81009299 вії 30.04.2020 р.

Акти наданих послуг з розподілу природного газу направлялись цінним листом описом щомісячно на адресу відповідача. Проте, останній мотивованої відмови від підписання даних актів не надав, підписані акти зі сторони відповідача не повернуто. Боржник станом на день подачі позовної заяви до суду свої зобов`язання не виконав оплату в повному обсязі за надані послуги не провів.

Станом на день подачі позову за відповідачем рахується заборгованість за період з 01.06.2020р. по 25.05.2021р. в розмірі 63 337,98 грн.

У зв`язку із несвоєчасною оплатою наданих послуг за договором №09426P240QCP096 від 01.09.2016р. позивач також звернувся до суду про стягнення з відповідача 3 889,55грн. - інфляційних витрат, 1 133,47грн. - 3% річних, 4 817,51грн. - пені.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець Сінькевич Діна Федорівна, м.Деражня Хмельницької області підписала заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 09426P240QCP096 від 01.09.2016 р. на об`єкт - м.Деражня, вул. Миру,126/1.

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 р. та є загальнодоступним.

Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Акціонерне товариство AT "Хмельницькгаз" (є оператором ГРМ).

Згідно умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах Фізична особа-підприємець Сінькевич Діна Федорівна, м. Деражня Хмельницької області (відповідач по справі) має статус споживача.

Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно п.1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до п.3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з п.4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Спірні відносини між сторонами виникли на підставі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №2080 від 07.10.2019р. змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015р.

Так, постановою НКРЕКП №2080 затверджено, що з 01.01.2020 року запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Судом враховано, що в розділі 6-му Типового договору розподілу природного газу врегульовано порядок розрахунків та визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п.2 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Визначення газового року наведене в п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ - це період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Так, відповідно за період з 01.10.2018р. по 31.09.2019р. (газовий рік, що передував розрахунковому 2020 календарному року) фактичний обсяг споживання та величина річної замовленої потужності на 2020 рік ФОП Сінькевич Д.Ф. склала 94 069 м3, що актів приймання-передачі природного газу від 31.10.20218р., №ХМ00042594 від 30.11.2018р., №ХМ00045078 від 31.12.2018р., №ХМ00046317 від 31.01.2019р.

Таким чином, судом враховано, що з 01.01.2020 року плата за послуги з розподілу природного газу має здійснюватися відповідачем на 7 839,08 м.куб. (1/12 від 94 069 м. куб.) в місяць згідно тарифу, встановленого Регулятором для Оператора ГРМ.

Згідно постанови НКРЕКП №3047 від 24.12.2019 року (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2020р. № 1185) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 0,87 грн. за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ) (1,044 грн. з ПДВ), а з 01.07.2020 року - тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 0,92 грн. за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ) (1,104 грн. з ПДВ).

Отже, за період червень - грудень 2020р. послуги позивача з розподілу природного газу становлять загальну суму 60 110,06грн.

В свою чергу, відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначена позивачем виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу відповідачем за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за 314 куб.м - для об`єкта споживач що не є побутовим.

Таким чином, за період з 01.10.2019р. по 31.09.2020р. (газовий рік. що передував, розрахунковому 2021 календарному року) фактичний обсяг споживання та величина замовленої потужності на 2020 рік ФОП Сінькевич Д.Ф. склала 4 861,33 м3, згідно актів приймання-передачі природного газу №ХМ00018592 від 30.11.2019р., №ХМ00021560 від 31.12.2019р., №ХМ00024816 від 31.01.2020р., №ХМ00025829 від 29.02.2020р.

З огляду на зазначене, судом враховано, що з 01.01.2021 року плата за послуги з розподілу природного газу має здійснюватися відповідачем на 405,11 м.куб. (1/12 від 4 861,33 м. куб.) в місяць згідно тарифу, встановленого Регулятором для Оператора ГРМ.

Згідно постанови НКРЕКП №2784 від 30.12.2020 року з 01 січня 2021 року встановлений тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,66 грн. за 1 м.куб на місяць (без урахування ПДВ) (1,992 грн. з ПДВ).

Отже, за період січень - квітень 2021р. послуги позивача з розподілу природного газу становлять загальну суму 3 227,92грн.

Судом також враховується, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання.

Тобто, оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності.

Відповідно до п.8 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу.

Щодо забезпечення цілодобового доступу об`єктів відповідача до газорозподільної системи, як складової послуги з розподілу, необхідно зазначити, що згідно п.1 розділу II Кодексу ГРМ газорозподільна система (ГРМ) є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.

Судом також враховано, що не можна розглядати поняття "розподілу газу" лише як доставку газу безпосередньо споживачу. Оскільки, розподіл природного газу це цілий комплекс дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних з підтриманням системи ГРМ в надійному та безпечному стані, що підтверджується складовими структури тарифу на послуги з розподілу природного газу, до розрахунку якого, згідно Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (постанова НКРЕКП №236 від 25.02.2016 р. із змінами).

Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ (АТ "Хмельницькгаз") щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом звернуто увагу, що всі акти наданих послуг з розподілу природного газу направлялись цінним листом описом щомісячно на адресу відповідача. Проте, останній мотивованої відмови від підписання даних актів не надав, підписані акти зі сторони відповідача не повернуто.

Відповідач доказів виконання своїх зобов`язань щодо оплати в повному обсязі наданих послуг за заявлені періоди суду не надав.

Отже, враховуючи вищевикладене, у суду наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 63 337,98 грн. з період з червня 2020 року по квітень 2021 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені за порушення терміну оплати, а також інфляційні нарахування на суму боргу та річні.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 8.2 договору, у разі порушення відповідачем, що не є побутовим споживачем, строків оплати за договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за договором.

Судом звернуто увагу, що із долученого позивачем розрахунку пені вбачається невірне визначення позивачем періодів її нарахування. Так, при здійсненні нарахування пені позивач не врахував положення ч.6 ст. 232 ГК України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевказаного, зважаючи на умови п. 8.2 договору, суд, здійснивши (за допомогою системи „Законодавство") перерахунок пені в межах заявлених позивачем періодів встановив, що обґрунтованим буде нарахування пені в сумі 3 560,91грн. У стягненні решти пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3 % річних в сумі 1 133,47грн за надані послуги за період з червня 2020р. по квітень 2021р. відносно щомісячних платежів.

Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, встановив, що позивач правомірно визначив їх нарахування в межах суми 1 133,47грн згідно поданого розрахунку. Таким чином вони підлягають стягненню.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції в сумі 3 889,55грн на вказані позивачем в розрахунку періоди, судом враховано наступне.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Судом враховано, що позивач при здійсненні розрахунку інфляції у встановлених ним періодах включав й періоди в яких мала місце дефляція.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство") вважає, що заявлені згідно розрахунку позивача інфляційні втрати правомірно нараховані в межах визначених позивачем, а саме в розмірі - 3 889,55грн. та підлягають стягненню.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 63 337,98грн основного боргу, 3 889,55грн. інфляційних втрат, 1 133,47грн. 3% річних та 3 560,91грн. пені.

В решті суми позовних вимог належить відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сінькевич Діни Федорівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код 05395598) 63 337,98грн (шістдесят три тисячі триста тридцять сім гривень 98 коп.) заборгованості, 3 889,55грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 55 коп.) інфляційних втрат, 1 133,47грн. (одну тисячу сто тридцять три гривні 47 коп.) 3% річних, 3 560,91 (три тисячі п`ятсот шістдесят гривень 90 коп.) пені, 2 230,96грн. (дві тисячі двісті тридцять гривень 96 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.09.2021р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (реком. з повід.):

1 - до справи,

2 - позивачу (29019, м. Хмельницький, пр. Миру,41);

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ).