Рішення № 99925797, 22.09.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Справа № 915/564/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Кнауб А.А.

та представників сторін:

від позивача ? Єремейчука Д.О.;

від відповідача ? Пірога С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/564/21

за позовом державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі філії “Дельта-лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України”,

вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54017;

до товариства з обмеженою відповідальністю “САНТАРЕКС”,

вул. Потьомкінська, 131б, м. Миколаїв, 54003;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 31473 грн. 81 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі філії “Дельта-лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі – Філія “Дельта-лоцман”) пред?явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “САНТАРЕКС” грошових коштів у загальній сумі 31473 грн. 81 коп., із яких: 29826 грн. 72 коп. ? штрафні санкції за порушення строків поставки товару; 1647 грн. 09 коп. ? штрафні санкції за порушення строків повернення невикористаної (незакритої) видатковими накладними попередньої оплати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ “САНТАРЕКС” зобов?язань за укладеним з позивачем договором від 30.08.2019 № 237-В-ФДЛ-19, а саме, зобов?язань згідно п.п. 5.3 договору щодо своєчасної та у повному обсязі поставки оплаченого позивачем товару та згідно п. 6.3.6 договору щодо своєчасного повернення невикористаної (незакритої) видатковими накладними попередньої оплати, внаслідок чого за час відповідних прострочень позивачем нараховано штрафні санкції згідно указаних пунктів договору.

Філія “Дельта-лоцман” також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/564/21 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Ухвалою від 27.04.2021 визнано заяву головуючого судді Адаховської В.С. про самовідвід обґрунтованою та задоволено цю заяву.

У зв`язку з викладеними обставинами 27.04.2021 проведено повторний автоматизований розподіл позовної заяви та визначено головуючим суддею Давченко Т.М.

Ухвалою від 30.04.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу “COVID-19” та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, а також призначено підготовче засідання на 02.06.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв??язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою від 09.06.2021 призначено підготовче засідання в даній справі на 06.07.2021.

Ухвалою від 06.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в даній справі та призначено її до розгляду по суті на 31.08.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою від 06.09.2021 призначено судове засідання в даній справі на 22.09.2021.

ТОВ “САНТАРЕКС” у відзиві від 02.06.2021 № 2544 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

Відповідач зазначає, зокрема, про те, що в даному випадку прострочення виконання договірних зобов?язань щодо поставки товару не мало місця, оскільки додатковою угодою від 24.12.2019 № 1-19/237-В-ФДЛ-19 до договору від 30.08.2019 № 237-В-ФДЛ-19 сторони продовжили строки поставки товарів до 27.12.2020 включно; при цьому фактично товари за договором відповідачем поставлено Філії “Дельта-лоцман” 01 та 02 грудня 2020 року, тобто в межах погодженого строку поставки.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Вислухавши представників сторін, які наполягали на доводах, викладених у поданих сторонами відповідних документах по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 30.08.2019 № 237-В-ФДЛ-19 (далі ? договір), згідно умов якого ТОВ “САНТАРЕКС” (постачальник) зобов?язується поставити Філія “Дельта-лоцман” (замовнику) товари, зазначені у п. 1.2 цього договору, а замовник ? прийняти і оплатити такі товари; найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціна та вартість товару визначені у специфікації (додаток 1 до договору), що є невід?ємною частиною цього договору (п.п. 1.1-1.2 договору).

Авансування, поставка, прийняття та, відповідно, оплата товару за цим договором здійснюється тільки за умови наявності фінансування та витрат в межах показників затвердженого фінансового плану замовника на відповідний рік (відкладальна обставина згідно статті 212 ЦК України). Відкладальна обставина вважається такою, що настала, в день направлення замовником постачальнику письмового повідомлення про затвердження фінансового плану на відповідний рік, або наявність окремого відповідного рішення Кабінету Міністрів України (п. 1.4 договору).

Поставка товару здійснюється партіями на підставі заявки замовника на поставку відповідної партії товару, на умовах DDP відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) “ІНКОТЕРМС-2010” із покладанням на постачальника додаткового обов?язку розвантаження товару та обов?язку нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту передачі товару замовнику. У заявці замовника на поставку відповідної партії товару зазначається найменування, кількість та вартість товару (кожної одиниці товару), що підлягає поставці відповідно до цієї заявки (п. 5.1 договору).

Видаткова накладна на товар підписується замовником тільки за наявності товарно-транспортної накладної, у разі доставки товару кур?єрською службою ? за наявності квитанції (або іншого документа), опису товару (п. 5.2 договору).

Строк поставки кожної окремої партії товару: протягом 90 календарних днів з дати отримання постачальником заявки замовника на поставку партії товару, але в будь-якому разі не пізніше 27.12.2019 (п. 5.3 договору).

Ціна цього договору визначена у специфікації (додаток 1 до договору), що є невід?ємною частиною цього договору, і становить 1946448 грн. з ПДВ. Ціна договору включає вартість самого товару, витрати на транспортування товару до місця поставки, навантаження, розвантаження, сплату податків і зборів (обов?язкових платежів), та інші платежі, всі банківські витрати, усі інші витрати постачальника, пов?язані із поставкою товару. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п. 3.1-3.3 договору).

Замовник здійснює попередню оплату за кожну окрему партію товару, що підлягає поставці згідно заявки замовника, в розмірі 25 % відсотків від суми рахунку, виставленого постачальником, протягом 10-ти банківських днів з дати отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку постачальника. Замовник здійснює остаточну оплату за кожну окрему поставлену партію товару, з урахуванням сплаченої попередньої оплати, протягом 10-ти банківських днів з дати отримання замовником оригіналу належним чином оформленого рахунку та підписання сторонами відповідних видаткових накладних, в залежності під того, яка дата є більш пізньою (п.п. 4.1-4.2 договору).

Постачальник протягом строку поставки відповідної партії товару зобов?язаний використати отриману від замовника попередню оплату; протягом 5-ти банківських днів з дня закінчення строку поставки товару (відповідної партії товару), зазначеного в п. 5.3, але в будь якому разі не пізніше 27.12.2019, невикористані суми попередньої оплати (у разі наявності) повертаються замовнику (п. 4.3 договору).

Після закінчення строку поставки товару (відповідної партії товару) повернути замовнику невикористані (незакриті) суми попередньої оплати (у разі наявності) протягом 5-ти банківських днів з дня закінчення строку поставки товару (відповідної партії товару), зазначеного в п. 5.3, але в будь якому разі не пізніше 27.12.2019 (п. 6.3.6 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором. За порушення строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, поставка якого прострочена, за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7-ми відсотків вказаної вартості (п.п. 7.1-7.2 договору).

У разі несвоєчасного повернення невикористаної (незакритої) видатковими накладними попередньої оплати (у разі наявності) відповідно до умов цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неповернутої (несвоєчасно повернутої) попередньої оплати за кожен день прострочення (п. 7.5 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов?язань по цьому договору (п. 10.1 договору).

Зміни або доповнення до цього договору, що не обумовлені умовами цього договору, вносяться сторонами виключно в письмовій формі шляхом укладання додаткової угоди, скріпляються підписами і печатками сторін (за наявності) (п. 11.2 договору).

До договору сторонами укладено специфікацію, якою погоджено поставки: джерела безперебійного живлення 10кВа вартістю 525000 грн. без ПДВ та джерела безперебійного живлення 30кВа вартістю 1097040 грн. без ПДВ; загальна вартість товарів по специфікації склала суму 1946448 грн. з ПДВ.

У подальшому сторонами укладено до договору додаткову угоду від 24.12.2019 № 1-19/237-В-ФДЛ-19, якою внесені до договору зміни у зв?язку з незатвердженням річного фінансового плану замовника на 2019 рік станом на 02.12.2019 та перенесенням плану капітальних інвестицій на 2020 рік.

Серед іншого, сторонами вирішено викласти п. 5.3 договору в такій редакції: “5.3. Строк поставки кожної окремої партії Товару: протягом 90 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки Замовника на поставку партії Товару, але в будь-якому разі не пізніше 27.12.2020 року. Товар поставляється в упаковці, що забезпечує його захист від зовнішнього впливу та цілісність при транспортуванні, завантаженні та розвантаженні”, а п. 6.3.6. договору ? в такій редакції: “6.3.6. Після закінчення строку поставки Товару (відповідної партії Товару) повернути Замовнику невикористані (незакриті) суми попередньої оплати (у разі наявності) протягом 5 (п?яти) банківських днів з дня закінчення строку поставки Товару (відповідної партії Товару), зазначеного в п. 5.3, але в будь якому разі не пізніше 27.12.2020 року”.

Крім того, сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов?язань по цьому договору.

На виконання умов договору позивачем, після затвердження фінансового плану ДП “АМПУ” на 2020 рік, направлено ТОВ “САНТАРЕКС” заявку від 17.08.2020 № 1833/29-03-05/Вих/29 про забезпечення своєчасної поставки товарів згідно специфікації до договору у повному обсязі. Згідно позначки на корінці заявки, її отримано уповноваженим представником відповідача 17.08.2020 (а.с. 39-40).

ТОВ “САНТАРЕКС”, отримавши заявку, виставило позивачу рахунок-фактуру від 17.08.2020 № SSR2001412 на оплату обумовлених у специфікації товарів на суму 1946448 грн. з ПДВ (а.с. 41).

Філією “Дельта-лоцман” на виконання умов п. 4.1 договору 27.08.2020 перераховано відповідачу попередню оплату замовленого товару в сумі 486612 грн. згідно платіжного доручення від 27.08.2020 № 4761.

Позивач листом від 30.11.2020 № 1214 повідомив Філію “Дельта-лоцман” про те. що фактичний строк постачання замовлених ним товарів ? до 28.12.2020, що спричинено карантинними заходами та скороченням виробництва. У зв?язку з цим відповідач просив про внесення відповідних змін до договору (а.с. 46).

На підтвердження викладених у листі доводів відповідачем надано позивачу експертний висновок експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Фокіна О.С. від 30.11.2020 № 120-1181 (а.с. 47).

У подальшому відповідачем поставлено Філії “Дельта-лоцман” товари згідно специфікації, про що сторонами складені видаткові накладні від 01.12.2020 № SSR1911690 про поставку джерела безперебійного живлення 30кВА вартістю 1316448 грн. з ПДВ та від 02.12.2020 № SSR1911702 про поставку джерела безперебійного живлення 10кВА вартістю 630000 грн. з ПДВ (а.с. 43-44).

Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками сторін.

Позивачем здійснено остаточний розрахунок за поставлені ТОВ “САНТАРЕКС” товари згідно платіжного доручення від 15.12.2020 № 7020 на суму 1459836 грн. (а.с. 45).

Позивач стверджує, що зазначені вище поставки товару здійснені ТОВ “САНТАРЕКС” з порушенням визначених у договорі строків поставки (90 календарних днів з дати отримання заявки на поставку товару ? 17.08.2020), а саме, по джерелу безперебійного живлення 30кВА прострочення поставки склало 15 календарних днів, а по джерелу безперебійного живлення 10кВА ? 16 календарних днів.

Крім того, на думку позивача, ТОВ “САНТАРЕКС” після закінчення строку поставки (90 календарних днів з дати отримання заявки на поставку товару) мало в порядку п. 6.3.6 договору повернути Філії “Дельта-лоцман” невикористану (незакриту) видатковими накладними суму переплати ? 486612 грн.

У зв?язку з цим позивачем нарахована відповідачу пеня в порядку п.7.2 договору у сумі 29826 грн. 72 коп. та пеня в порядку п. 7.5 договору в сумі 1647 грн. 09 коп., стягнення яких є предметом спору в даній справі.

Філією “Дельта-лоцман” направлено відповідачу претензію від 28.12.2020 № 2932, в якій зазначено про порушення строків поставки товарів та викладено вимогу, зокрема, про сплату пені в загальній сумі 31473 грн. 81 коп. (а.с. 48-52), проте відповідач у відповіді від 04.01.2021 № 1 зазначив, що не вважає строки поставки товарів за договором порушеними зі свого боку (а.с. 53-54).

За твердженнями позивача, пеню відповідачем не сплачено і досі. Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

В даному випадку позивач стверджує, що підставою для нарахування штрафних санкцій, стягнення яких є предметом спору в даній справі, є порушення ТОВ “САНТАРЕКС” визначених у договорі строків поставки товарів, а також неповернення у зв?язку з закінченням відповідних строків попередньої оплати.

Як зазначалося вище, умовами п.п. 5.3, 6.3.6 договору в редакції додаткової угоди від 24.12.2019 № 1-19/237-В-ФДЛ-19, сторонами погоджено, що строк поставки кожної окремої партії товару: протягом 90 календарних днів з дати отримання постачальником заявки замовника на поставку партії товару, але в будь-якому разі не пізніше 27.12.2020, а також обов?язок постачальника повернути замовнику невикористані (незакриті) суми попередньої оплати (у разі наявності) протягом 5-ти банківських днів з дня закінчення строку поставки товару (відповідної партії товару), зазначеного в п. 5.3, але в будь якому разі не пізніше 27.12.2020.

При цьому позивач вважає, що пунктом 5.3 договору в редакції додаткової угоди встановлено строк поставки кожної окремої партії товару протягом 90 календарних днів з дати отримання постачальником заявки замовника на поставку партії товару, тоді як відповідач вважає кінцевою датою поставки товару згідно пункту 5.3 договору в редакції додаткової угоди 27.12.2020.

Отже, має місце неоднакове трактування сторонами умов договору.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов?язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов?язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ст. 267 ГК України).

Суд взнає, що в даному випадку умови п. 5.3 договору в редакції додаткової угоди від 24.12.2019 № 1-19/237-В-ФДЛ-19 дозволяють дійти висновку про встановлення сторонами кінцевого строку поставки кожної партії товару ? не пізніше 27.12.2020.

Так, суд бере до уваги те, що сторони не скористалися своїм правом на внесення до договору уточнень щодо випадків, коли постачальником отримано заявку замовника більше ніж за 90 календарних днів або менше ніж за 90 календарних днів до дати 27.12.2020, а тому суд вважає коректним вважати кінцевою датою поставки товарів саме 27.12.2020.

В даному випадку товари фактично поставлені ТОВ “САНТАРЕКС” позивачу 01 та 02 грудня 2020 року, що передує кінцевій даті строку поставки товару (27.12.2020).

З урахуванням викладеного, суд визнає, що в даному випадку відповідачем не допущено порушення строків поставки товарів, у зв?язку з чим підстави для застосування до ТОВ “САНТАРЕКС” положень п.п. 7.2, 7.5 договору ? відсутні.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”, яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з “Достатність доказів” на нову – “Вірогідність доказів” та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування “вірогідності доказів”.

Стандарт доказування “вірогідності доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не можуть бути визнаними такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За такого у задоволенні позову належить відмовити.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов??язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України” Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

У судовому засіданні 22.09.2021, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі філії “Дельта-лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2021.

Суддя Т.М. Давченко