Рішення № 99925679, 20.09.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 Справа № 914/982/21

За позовом:Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «М Плюс», м. Пустомити, Львівська обл.про:стягнення податку на додану вартість, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором про закупівлю №16 від 15.04.2020 Суддя – Р.В. Крупник Секретар – О.О. ШевчукПредставники сторін:від позивача:М.Б. Качабульська – представниквід відповідача:Ю.М. Васів – представник

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» до ТОВ «М Плюс» про стягнення податку на додану вартість, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором про закупівлю №16 від 15.04.2020.

Ухвалою від 19.04.2021 суд залишив позовну заяву без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

У строк, встановлений судом, КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» подало заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 24.05.2021.

Розгляд справи неодноразово відкладався, про що судом було винесено відповідні ухвали.

У судовому засіданні 06.09.2021 суд оголосив перерву до 13.09.2021.

Ухвалою від 13.09.2021 суд задовольнити клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів, поновив позивачу строк для подання доказів, долучених до клопотання (вх. №21062/21 від 10.09.2021), задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, витребував у ТОВ «М Плюс» декларацію відповідності комбінезону захисного (ДК 021:2015:33140000-3- Медичні товари і матеріали), УКТЗЕД 6210 10 98 00 (який являвся предметом договору про закупівлю №16 від 15.04.2020) – вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затв. постановою КМУ від 27.08.2008 №761, розгляд справи по суті відклав на 20.09.2021.

Представниця позивача у судове засідання 20.09.2021 з`явилася, просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 20.09.2021 з`явився, просив суд у задоволенні позову відмовити. На виконання вимог ухвали суду від 13.09.2021 представник відповідача подав заяву (вх. №21882/21 від 20.09.2021), у якій вказав, що при укладенні договору покупцеві були надані документи, які ним вимагалися, в т.ч. гарантію на товар, натомість декларація відповідності товару у продавця відсутня.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтований тим, що 15.04.2020 між позивачем (замовником) та відповідачем (учасником-переможцем) укладено договір про закупівлю №16, відповідно до якого учасник зобов`язувався у 2020 році поставити замовнику комбінезон захисний (ДК 021:2015:33140000-3 Медичні матеріали) загальною вартістю 369820,00 грн. з ПДВ, а замовник оплатити товар. На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачеві 369820,00 грн., у т.ч. ПДВ. На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», п. 71 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції. Зокрема, вказаною нормою передбачено, зокрема, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Як стверджує позивач, платники податку, які здійснюють операції з постачання товарів, вказаних у постанові КМУ від 20.03.2020р. №224, у період з 17.03.2020 до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, зобов`язані застосовувати режим звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено або не обмежено відповідними нормами кодексу. Враховуючи те, що вартість товару була сплачена позивачем з врахуванням ПДВ, позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами про повернення коштів, які складають суму ПДВ від вартості поставленого товару, однак такі залишилися без задоволення. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення 61636,67 грн. сплаченого податку на додану вартість, 3780,46 грн. пені, 1769,51 грн. 3% річних та 3593,38 грн. інфляційних втрат.

Аргументи відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Закон України від 30.03.2020 №540-IX, яким внесено зміни до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був опублікований 08.04.2020, натомість у ньому зазначено, що зміни вводяться в дію з 17.03.2020, що на думку відповідача, є порушенням ст. 58 Конституції України, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», звільнення від сплати ПДВ стосується операцій з постачання на митній території України раніше ввезених товарів (в т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ.

Як стверджує відповідач, після введення в дію законодавчих змін, ТОВ «М Плюс» подавалися звернення до ДПС України та Кабінету Міністрів України для отримання роз`яснень, однак відповідей відповідач не отримав. У зв`язку з наведеним, відповідач здійснив реєстрацію податкової накладної від 15.04.2020 №35, подав розрахунок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та сплатив ПДВ. Матеріали для пошиття комбінезонів, які являлися предметом договору, були придбані відповідачем на території України.Умовами договору сторони погодили, що ціни зазначені в цьому договорі про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пп. 2, 5, 7 п. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а від так ціна не може бути змінена.

Аргументи (заперечення) позивача на відзив відповідача.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що трактування відповідача про те, що пільга застосовується лише до імпортних товарів є безпідставним, так як зміни стосуються не лише ввезених товарів, але й товарів, що постачаються на митній території. Прийнята норма закону звільняє від оподаткування ПДВ, а отже зменшує фінансове навантаження як на замовників, так і на постачальників товарів, передбачених Переліком №224. Щодо неможливості змін ціни позивач стверджує, що положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, можливість зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків та зборів пропорційно до зміни таких ставок. Відповідачем як постачальником не було надано замовнику документів відповідності на товар, а також не подано доказів того, що товар виготовлявся відповідачем по собівартості. Також позивач у відповіді на відзив вказав, що відповідач зареєстрував податкову накладну №35 від 15.04.2020 в ЄДРПН, відповідно у нього з`явилося підтверджене право на формування податкового кредиту.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

15.04.2020 між КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» (замовником) та ТОВ «М-Плюс» (учасником) укладено договір про закупівлю товару №16 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1., 2.1.Договору, учасник зобов`язується у 2020 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації, яка містить вказівку на найменування, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну суму і є невід`ємною частиною договору, а замовник – прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: Комбінезон захисний (ДК 021:2015:33140000-3 – Медичні матеріали), УКТЗЕД 6210 10 98 00. Учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати стандартам і має бути підтверджена сертифікатом якості чи іншими документами, наявність яких передбачена чинними законодавчими та нормативно-правовими актами України.

Згідно Специфікації до Договору, поставці підлягає товар – комбінезон захисний в кількості 902 шт., загальною вартістю369820,00 грн., в т.ч. ПДВ 61636,67 грн.

На виконання умов Договору відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар (комбінезон захисний), що підтверджується видатковою накладною №55 від 15.04.2020 на суму 369820,00 грн., у т.ч. ПДВ 61636,67 грн.

Так, п. 4.1. Договору передбачено, що замовник здійснює оплату після отримання товару на підставі виставленого рахунку та накладної протягом 5 календарних днів.

Сторонами підтверджується, що оплата товару здійснена покупцем у розмірі, порядку та строках, визначених Договором.

Оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», п. 71 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції і вказаною нормою на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, звільнено від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів, перелік яких визначено КМУ, позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 25.11.2020 №19-07вих-5011, яким просив повернути 61636,67 грн., що становить суму ПДВ за Договором.

Так як вимоги претензії були залишені відповідачем без задоволення, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зі змісту укладеного між сторонами Договору вбачається, що такий за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, на виконання взятих зобов`язань за Договором відповідачем було поставлено товар (комбінезон захисний) в кількості 902 шт., загальною вартістю 369820,00 грн., у т.ч. ПДВ 61636,67 грн., а позивачем оплачено одержаний товар у відповідності до Договору.

Законом України №540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» п. 71 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції:

«Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року».

Згідно п. 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 09.02.1999 у справі №1-7/99, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Таким чином, наведене спростовує твердження відповідача щодо незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів в часі.

Крім цього, не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що Закон України №540-IX від 30.03.2020 застосовується лише до операцій з постачання на митній території України раніше ввезених товарів.

Суд зазначає, що Закон України №540-IX від 30.03.2020, яким п. 71 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції, допускає звільнення від оподаткування ПДВ операції:

1) з ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

2) з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Тобто, Закон України №540-IX від 30.03.2020 застосовується і до господарських операцій постачання товарів (перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України), які не були ввезені на митну територію України.

Зважаючи на те, що предметом договору являлася поставка засобів індивідуального захисту (комбінезонів захисних) і господарські операції з поставки таких товарів як на момент укладення Договору, так і на момент поставки були звільнені від оподаткування ПДВ, позивач заявляє про безпідставність включення до ціни товару ПДВ та відповідно про наявність правових підстав для повернення відповідачем суми сплаченого ПДВ у судовому порядку.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає наступне.

Кабінетом Міністрів України 20.03.2020 затверджено постанову №224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (надалі – Постанова №224).

Згідно Постанови №224 (у редакції, котра діяла на момент укладення Договору), медичних виробів, медичного обладнання та інших товарів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відноситься, зокрема, засоби індивідуального захисту, серед них – Костюм біологічного захисту/комбінезон (код згідно з УКТЗЕД: 3926 20 00 00, 4818 50 00 00, 6210 10 92 00, 6210 10 98 00).

Приміткою 1 до Постанови №224 передбачено, що коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Як вбачається із п. 1.1. Договору, предметом поставки являвся комбінезон захисний (ДК 021:2015:33140000-3 – Медичні матеріали), УКТЗЕД 6210 10 98 00, а тому поставлений за Договором товар відповідає назві товару та коду УКТЗЕД, які вказані у Постанові №224 і відповідно одна з умов звільнення спірної операції з поставки від оподаткування ПДВ є дотриманою.

Крім цього, приміткою 2 до Постанови №224 визначено, що для цілей цього переліку:

1) медичні вироби означають медичні вироби, активні медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики invitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 82, ст. 3048);

2) термін «засоби індивідуального захисту» вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. N 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 66, ст. 2216), або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 82, ст. 3046).

Під засобом індивідуального захисту (далі - засіб захисту) слід розуміти спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров`я (положення п. 1 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затв. постановою КМУ від 27.08.2008 № 761, яка була чинною на момент укладення Договору та поставки товару).

За змістом примітки 3 до Постанови №224, для віднесення засобів індивідуального захисту до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусомSARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 серпня 2008 № 761 абоподано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики invitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Додатком до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту являється Декларація про відповідність засобу індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту.

Отже віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до Постанови (Переліку) №224 пов`язано із наявністю однієї з таких умов:

- поданням декларації про відповідність та нанесення на відповідний товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення,

- або подання повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики invitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Попри це, у матеріалах справи відсутні докази наявності однієї із визначених в п. 3 Примітки до Переліку умови для віднесення поставлених за Договором товарів до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, а саме: декларацію про відповідність з нанесення у визначеному порядку знаку відповідності технічним регламентам та/або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг спірних товарів.

Згідно п. 2.1. Договору, учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати стандартам і має бути підтверджена сертифікатом якості чи іншими документами, наявність яких передбачена чинними законодавчими та нормативно-правовими актами України.

Як зазначив відповідач у заяві (вх. №21882/21 від 20.09.2021), у ТОВ «М Плюс» відсутня декларація про відповідність поставленого товару, усі документи, які вимагалися позивачем при укладенні Договору були надані.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки позивачем не надано доказів того, що декларація про відповідність товару відповідачем складалася та не спростовано доводів відповідача про відсутність такої, суд вважає, що відсутність декларації про відповідність або повідомлення Міністерства охорони здоров`я на поставлений відповідачем товар, свідчить і про відсутність підстав для звільнення операцій з поставки товару за Договором від оподаткування ПДВ та є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позову суд відмовляє.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючивідмову у задоволенні позову, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2021 року

Суддя Р.В. Крупник