Рішення № 99925664, 28.09.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. Харків Справа № 913/476/21

Провадження №15/913/476/21

За позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030)

до Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 48 491 грн 23 коп.

Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» (далі - КП «Київтранспарксервіс») 20.07.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни (далі - ФОП Какацій А.Д. ) про стягнення заборгованості за договором від 18.06.2020 №ДНП-2020-06/04 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за передані фіксовані місця для паркування за період з липня по грудень 2020 року в сумі 43 740 грн 00 коп., інфляційних нарахувань за період з серпня 2020 року по червень 2021 року в сумі 4 358 грн 96 коп., 3% річних за період з 16.07.2020 по 14.07.2021 у сумі 1 170 грн 86 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.06.2020 між сторонами укладено договір №ДНП-2020-06/04 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачеві за актом приймання-передачі від 22.06.2020 паркувальний майданчик.

Відповідач в порушення умов п.п.2.2.6, 4.2, 4.5, 4.9 оплату експлуатації майданчика здійснював частково.

Заборгованість за договором від 18.06.2020 №ДНП-2020-06/04 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування становить 43 740 грн 53 коп., на яку КП «Київтранспарксервіс» відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних у сумі 1 170 грн 86 коп. та інфляційні втрати в сумі 4 358 грн 96 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою суду від 27.07.2021 позовну заяву КП «Київтранспарксервіс» залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У заяві про усунення недоліків позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог у частині стягнення 3% річних з 1 170 грн 86 коп. до 993 грн 39 коп., інфляційних втрат з 4 358 грн 96 коп. до 3 757 грн 84 коп.

Суд прийняв указану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог з 49 269 грн 83 коп. до 48 491 грн 23 коп. до розгляду. Справа розглядається з її урахуванням.

22.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.09.2021.

Суд зауважує, що поштове відправлення, у якому надійшов на адресу суду відзив на позовну заяву з доданими до неї документами, оформлене 20.09.2021, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення. У цей же день відзив був направлений і позивачеві, про що свідчать копії відповідної накладної від 20.09.2021 №031890275685 та опису вкладення.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У випадку подання відзиву позивачу та відповідачу слід подати до суду докази його надіслання іншим учасникам справи з усіма додатками.

Суд бере до уваги, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни є: АДРЕСА_2 .

На вказану адресу судом було направлено ухвалу від 05.08.2021 про відкриття провадження у справі №913/476/21.

Проте, поштове відправлення №6102256171723, у якому направлялася відповідачеві відповідна ухвала від 05.08.2021, повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч.3 та 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи по суті.

Суд зауважує, що 18.08.2021 телефоном ФОП Какацій А.Д. повідомила, що наразі проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тому примірник ухвали суду було направлено на вказану адресу.

Ухвала суду від 05.08.2021 отримана відповідачем 26.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням №6102256192283.

З огляду на викладене, установлений законом строк для подання відзиву сплинув 10.09.2021.

Отже, відзив на позовну заяву поданий відповідачем з пропуском встановленого законом строку для його подання.

Частиною 1 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання відзиву з наведенням аргументів щодо поважності причин його пропуску відповідач до суду не звертався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, відповідно до ч.3- 5, 8 ст.80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З клопотанням про встановлення додаткового строку для подання доданих до відзиву письмових доказів відповідач до суду не звертався.

З огляду на викладене суд не бере до уваги відзив відповідача та додані до нього письмові докази та здійснює розгляд справи без їх урахування за наявними матеріалами.

27.09.2021 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання від 27.09.2021 №053/05-4393 про продовження строку для підготовки та подачі відповіді на відзив.

Указане клопотання не підписане кваліфікованим електронним підписом.

Частиною 1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частинами 1-2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно приписів ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.23 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Частиною 4 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Згідно з ч.2 ст.96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

З урахуванням викладеного, оскільки надіслане позивачем на адресу електронної пошти суду клопотання не підписане кваліфікованим електронним підписом, воно не може вважатися офіційними документом, а тому залишається судом без розгляду.

Крім того, оскільки з вищенаведених підстав відзив відповідача разом із доданими до нього доказами при вирішенні даного спору до уваги не береться, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача щодо продовження строку для підготовки та подачі відповіді на відзив.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.06.2020 між КП «Київтранспарксервіс» (сторона-1) та ФОП Какацій А.Д. (сторона-2) укладений договір №ДНП-2020-06/04 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, за умовами якого сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова, 8, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва (майданчик для паркування), що включає 36 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 4 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

Акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію має бути підписаний сторонами не пізніше ніж через 5 календарних днів від моменту підписання договору. У випадку не підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика в експлуатацію даний договір вважається розірваним на 6-й день (п.3.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, визначена за результатами аукціону та становить 7 грн 50 коп., у т.ч.ПДВ у сумі 1 грн 25 коп.

Загальна ціна договору становить 325 512 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ у сумі 54 252 грн 00 коп. з яких Векспл - 295 920 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ у сумі 49 320 грн 00 коп. та Праз - 29 592 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ у сумі 4 932 грн 00 коп. (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.5 договору оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання-передачі стороною-1 в експлуатації стороні-2 майданчика для паркування та здійснюється стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Плата за місяць, в якому підписано акт приймання-передачі здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 числа наступного місяця.

Сторона-1 не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти сторони-2 рахунок на оплату (п.4.6 договору).

Згідно п.4.7 договору відсутність рахунку на дату оплати визначену п.4.5 цього договору, не звільняє сторону-2 від зобов`язань щодо оплати.

У разі порушення стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим договором, сторона-1 набуває право вимоги у сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати (п.5.2 договору).

Відповідно до п.7.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Згідно з п.7.2 договору строк дії договору становить 1 096 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування.

23.06.2020 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі паркувального майданчика, відповідно до якого сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла в експлуатацію паркувальний майданчик на 40 машиномісць за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова, 8, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва.

Відповідач оплату здійснював несвоєчасно, з огляду на що заборгованість з оплати за надані паркувальні місця за період з липня 2020 року по грудень 2020 року становить 43 740 грн 00 коп.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.24 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 № 1342, оператор зобов`язаний використовувати майданчик для паркування за призначенням.

Землі, визначені як місця для паркування, наділені особливою специфікою їх правового режиму, що, зокрема, виражається у відсутності необхідності у розробленні проектів їх відведення. Така спрощена процедура їх використання пов`язана з тими обставинами, що надання водієві місця для паркування автомобіля не є користуванням земельною ділянкою в розумінні норм Земельного кодексу України, а фактично є наданням послуг з паркування автомобіля.

На земельних ділянках, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця для надання оператором платних послуг паркування транспортних засобів, оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць.

Отже, за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 18.06.2020 №ДНП-2020-06/04 є договором надання послуг, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України, оскільки передбачає вчинення КП «Київтранспарксервіс» як виконавцем певних дій за плату (надання права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів). Відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.

Аналогічних висновків щодо правової природи укладеного між сторонами договору дійшов Верховний Суд у постановах від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 №910/6312/19.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання умов договору від 18.06.2020 №ДНП-2020-06/04 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування між сторонами 23.06.2020 складено та підписано акт приймання-передачі паркувального майданчика, відповідно до якого сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла в експлуатацію паркувальний майданчик на 40 машиномісць за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул.Ломоносова, 8, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва.

Суд бере до уваги, що указаний акт приймання-передачі паркувального майданчика підписаний відповідачем без заперечень та будь-яких зауважень.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п.4.5 договору сторони визначили, що оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання-передачі стороною-1 в експлуатації стороні-2 майданчика для паркування та здійснюється стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Плата за місяць, в якому підписано акт приймання-передачі здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 числа наступного місяця.

Як зазначив позивач, відповідач оплату наданих послуг у період з липня по грудень 2020 року здійснив частково, сплативши 15.07.2020 грошові кошти в сумі 8 370 грн 00 коп., частина яких зараховано в рахунок погашення заборгованості за червень 2020 року в сумі 2 430 грн 00 коп., а частина - 5 940 грн 00 коп. як часткова оплата за липень 2020 року.

Суд зауважує, що у період з липня по листопад 2020 року між сторонами також складалися та підписувались акти надання послуг (а.с.26- 30).

Заборгованість складає 43 740 грн 00 коп.

Відповідач розмір заборгованості не оспорив, доказів її відсутності суду не надав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 18.06.2020 №ДНП-2020-06/04 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування за період з липня по грудень 2020 року в сумі 43 740 грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.07.2020 по 14.07.2021 у сумі 993 грн 39 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.69- 71), суд вважає його обґрунтованим, арифметично правильним.

Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період з 16.07.2020 по 14.07.2021 у сумі 993 грн 39 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.66- 69) за період з серпня 2020 року по червень 2021 року в сумі 3 757 грн 84 коп., суд зазначає, що позивачем невірно визначено індекс інфляції за весь період прострочення, оскільки визначення величини приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми.

Викладене відповідає висновкам, наведеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Водночас, суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство» у межах заявлених позивачем періодів:

Місяць надання послугСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грнЛипень 2020 року 15.07.20202 430Серпень 2020-червень 2021110,1245,43Серпень 2020 року15.08.20208 370Вересень 2020-червень 2021110,3862,11Вересень 2020 року15.09.20208 100Жовтень 2020-червень 2021109,8793,8Жовтень 2020 року15.10.20208 370Листопад 2020-червень 2021108,7728,19Листопад 2020 року15.11.20208 100Грудень 2020-червень 2021107,3591,3Грудень 2020 року15.12.20208 370Січень 2021-червень 2021106,4535,68 Усього: 3 756,51

Ураховуючи викладене обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є інфляційні втрати за період серпня 2020 року по червень 2021 року в сумі 3 756 грн 51 коп.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.129 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» до Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 35210739, заборгованість у сумі 43 740 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 3 756 грн 51 коп., 3% річних у сумі 993 грн 39 коп., судовий збір у сумі 2 269 грн 94 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

4. Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 35210739.

Відповідач: Фізична особа-підприємець Какацій Антоніна Дмитрівна , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 28.09.2021.

Суддя Сергій СМОЛА