Рішення № 9992494, 01.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.10р.Справа № 18/221-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд

розвитку молодіжного дозвілля "ДІЯ", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі

Дніпропетровської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль",

м. Дніпропетровськ

про розірвання кредитного договору

та за зустрічним

позовом

Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі

Дніпропетровської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд

розвитку молодіжного дозвілля "ДІЯ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Ткаченко В.С. дов. № 66 від 22.11.06 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "Дія" звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства"Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить розірвати кредитний договір № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007 року, укладений на підставі генеральної кредитної угоди № 012/02-40/614 від 21 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем та розірвати договір іпотеки № 012/02-40/1590, укладений між позивачем та відповідачем 21 вересня 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв"язку із різкою дестабілізацією у всіх сферах економічної діяльності, знецінення національної грошової одиниці - гривні, витрати позивача на погашення кредиту значно перевищують розмір витрат, на які він розраховував при укладенні кредитного договору. До того ж, відповідач в односторонньому порядку підняв відсоткову ставку за кредитним договором від 12,5 % до 15 %. Позивач зазначає, що при розірванні кредитного договору, зобов"язання, що випливають з його умов, в тому числі і за договором іпотеки, припиняються.

Відповідач проти первісного позову заперечує, зазначає, що позивач не надав доказів порушення відповідачем умов кредитного договору № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007 року, а також доказів направлення відповідачу пропозиції щодо розірвання кредитного договору та згоди останнього на його розірвання, як це передбачено договором. До того ж, відповідно до ст. 7.3 генеральної кредитної угоди позивач має право ставити питання про дострокове розірвання кредитного договору, якщо повністю повернув отриманий кредит, відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції. Станом на 06.10.2009 року у позивача є заборгованість по поверненню кредитних коштів та невиплачені відсотки. Зміну відсоткової ставки по договору відповідач здійснив дотримуючись умов п. 3.8 та п. 3.8.1 договору.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "Дія" заборгованість за кредитним договором № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007 року у розмірі 2 300 100,00 грн. кредитних коштів, 322 166,37 грн. заборгованості за відсотками, 19 173,83 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням позивачем умов кредитного договору № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007 в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів, у зв"язку із чим у позивача за первісним позовом утворилася заборгованість, яку він у добровільному порядку не сплатив.

Відповідач за зустрічним позовом просить відмовити в прийнятті зустрічного позову, оскільки в силу вимог ст. 1212 ЦК України факт розірвання кредитного договору № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007 року передбачає обов"язок повернення боргу за договором, а тому подання зустрічного позову вважає недоцільним.

По справі оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "ДІЯ" (позичальник) на підставі генеральної кредитної угоди № 012/02-40/614 від 21 вересня 2009 року укладено кредитний договір № 012/02-40/614/1, за умовами якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (кредит) у сумі 2 557 250, 00 грн., яку позичальник повинен повернути кредитору в строк до 20 вересня 2017 року включно.

Відповідно до п. 9.1 договору договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором.

Пунктом 1.3 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 12,5 % річних.

Відповідно до розділу 2 договору виконання позичальником своїх зобов"язань за договором забезпечується іпотекою нерухомості, а саме: об"єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 82.

21.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "ДІЯ" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 012/02-40/1590, який забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитних договорів № К-Д 014/02-40/507 від 16.11.2006 р., № К-Д 014/02-40/508 від 16.11.2006 р., № К-Г 014/02-40/613 від 21.09.2007 р., №012/02-40/614 від 21.09.2007 р. У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов"язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на умовах договору іпотеки.

Предметом іпотеки є нерухоме майно загальною площею 4 260, 80 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 82.

Позивач за первісним позовом, на підставі ст. 652 ЦК України, просить розірвати кредитний договір, посилаючись на підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором з 12,5 % до 15 %, про яку дізнався лише 16 лютого 2009 року, вважає, що зазначені зміни призвели до різкої дестабілізації підприємства, зазначає, що як би міг передбачити, що в Україні буде фінансова криза, то ніколи б не уклав кредитного договору з банком на умовах, визначених п.п. 3.8, 3.8.1. кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов"язання. (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

Пунктами 3.8, 3.8.1 кредитного договору передбачено, що у випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позичкового капіталу сторони договору дійшли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими сторони керувались при визначенні розміру процентної ставки при укладанні цього договору. У цьому випадку сторони досягли взаємної згоди без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов"язань позичальника та прав кредитора за цим договором щодо розміру процентної ставки або строку виконання позичальником зобов"язань за цим договором. Про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го дня після відправлення кредитором повідомлення відповідно до цього пункту 3.8 договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку, вважається дата зазначена в квитанції, яка надається кредитору відділенням зв"язку при відправленні листа з повідомленням про вручення. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобов"язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на день звернення позичальника до кредитора із зазначеним вище запереченням. Факт звернення позичальника до кредитора підтверджується поставленням вхідного штампу кредитора із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення позичальника.

Відповідно до п. 7.3 генеральної кредитної угоди позичальник має право ставити питання про дострокове розірвання цієї угоди, повністю повернувши одержані кредити, відсотки за їх користування та штрафні санкції (у випадку їх нарахування), повідомивши про це кредитора не пізніше, ніж за 7 днів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, що підтверджують дотримання вищевикладеного порядку розірвання кредитного договору позивачем не надано, а тому у суду відсутні правові підстави щодо задоволення позову в частині вимог про розірвання кредитного договору № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007 року а, отже, і договору іпотеки № 012/02-40/1590 від 21 вересня 2007 року. До того ж слід зазначити, що договір іпотеки № 012/02-40/1590 від 21 вересня 2007 року, укладений між сторонами, забезпечує виконання зобов"язання не лише за вищезазначеним кредитним договором, а і за іншими кредитними договорами (а.с. 24-27 т. 2).

Позивач за зустрічним позовом - Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "Дія" з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору № 012/02-40/614/1 від 21.09.2007 року в сумі 2 646 662, 89 грн., із яких: 2 300 100,00 грн. - кредитні кошти, 322 166,37 грн. - заборгованість за відсотками, 19 173,83 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов"язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов"язання по кредитному договору виконав, згідно п.п. 3.2., 3.4 відкрив позичковий рахунок № 20637020203190, з якого кредитні кошти в розмірі 3 106 000,00 грн. перерахував на поточний рахунок № 26009202030100, що належить позивачу.

За умовами договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.6 договору позичальник зобов"язався здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) починаючи з першого місяця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначений позичальником, з дотриманням вимог п. 1.1 договору про зменшення ліміту кредитування. Позичальник зобов"язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів № 20682020203190 в ДОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 305 653, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

За умовами договору позичальник зобов"язався в строки, передбачені договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту. Позичальник зобов"язаний здійснювати сплату інших комісій, пені та штрафів у національній валюті України (по офіційному курсу НБУ на день сплати - для кредитів в іноземній валюті ( п. 6.13 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що з підписанням цього договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов договору повинно розглядатися як істотне порушення договору, яке надає право кредитору в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобов"язань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених договором платежів.

Як вбачається із матеріалів справи, з 31.10.2007 року відповідач не сплачував кредит згідно кредитної угоди, у зв"язку з чим у нього станом на 06.10.2009 року виникла заборгованість із неповернутих коштів у розмірі 2 300 100,00 грн.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, на залишок фактичної заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється щомісяця за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

В порушення умов договору позивач не здійснив своєчасного погашення відсотків за користування кредитними коштами згідно графіків погашення заборгованості, тому допустив прострочення погашення відсотків.

Сума заборгованості по відсотках за період з 28.09.2007 року по 06.10.2009 року становить 322 166, 37 грн. ( т.1 а.с. 81).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору позивач несе відповідальність за порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитами, передбачену вимогами кредитних договорів, та сплачує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пеня за несвоєчасну плату відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню в сумі 19 173,83 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги за зустрічною позовною заявою обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд розвитку молодіжного дозвілля "ДІЯ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, буд. 3, код ЄДРПОУ 30745745, р/р 26009202030100 в ДОД РБА МФО 305653) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 35, р/р 20674203820290 в Дніпропетровській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) 2 300 100,00 (два мільйона триста тисяч сто) грн. кредитних коштів, 322 166,37 грн. (триста двадцять дві тисячі сто шістдесят шість грн. 37 коп.) заборгованості по відсоткам, 19 173,83 грн. (дев"ятнадцять тисяч сто сімдесят три грн. 83 коп.) пені за несвоєчасну сплату відсотків та судові витрати в розмірі 25 500,00 (двадцять п"ять тисяч п"ятсот ) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Рішення підписано 01.06.2010 року