Рішення № 99924841, 27.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.2021 Справа № 905/922/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Лабуня С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Громадської спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, м. Київ в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік”, м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Млеко Ритейл”, м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Куб”, м.Маріуполь, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “М-Куб”, м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 56750,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, м.Київ в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Мьюзік” м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Млеко Ритейл”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 56750,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2021 у приміщенні супермаркету "Грація" за адресою: м.Маріуполь, бульвар Шевченка, 89/105, у якому здійснює власну господарську діяльність відповідач 1, представником Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” було встановлено факт використання відповідачем 1 музичного твору “Моя ніч” (виконавець – Артем Пивоваров), без отримання належного дозволу на таке використання, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів компенсації за незаконне використання вказаного твору.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.2021.

22.06.2021 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.06.2021 підготовче засідання відкладено на 28.07.2021.

29.06.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

27.07.2021 через підсистему “Електронний суд” та на електрону адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “М-Куб”, м.Маріуполь, Донецька область; підготовче засідання відкладено на 18.08.2021.

16.08.2021 на електрону адресу суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

16.08.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову.

16.08.2021 та 18.08.2021 на електрону адресу суду від позивача надійшли клопотання про залучення співвідповідача та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.08.2021 задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “М-Куб” , підготовче засідання відкладено на 30.08.2021.

28.08.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Куб” надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

28.08.2021 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 30.08.2021 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений в судовому засіданні 27.09.2021.

У засідання суду 27.09.2021 учасники справи не з`явилися. Про місце, час та дату проведення судового засідання учасники справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився та клопотанням надісланим на електронну адресу суду 23.09.2021 просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з можливістю її проведення в режимі відеоконференції. Клопотання мотивоване необхідністю дотримання карантинних обмежень задля запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), складністю справи та великою кількістю процесуальних документів, поданих сторонами, а також необхідністю їх дослідження судом за участю сторін для отримання повних та детальних пояснень.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Згідно зі статтею 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним на власний розсуд в межах встановленого Кодексом строку, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними.

При цьому, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному на 27.10.2021 була визнана обов`язковою.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи по суті та подав до суду заяву про участь у засіданні суду 27.09.2021 в режимі відеоконференції у задоволенні якої суд ухвалою від 06.09.2021 відмовив з підстав того, що явка представників сторін у дане судове засідання визнання обов`язковою.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та іншими нормативними актами, прийнятими на її виконання та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (у редакції на час подання клопотання та проведення судового засідання 27.09.2021), не встановлено обмежень професійної діяльності адвокатів чи заборони проведення відкритих судових засідань та саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

Клопотання підписане адвокатом Гуйда Д.М. При цьому ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Разом з тим про наявність у позивача доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті, суду не повідомлялося.

Суд наголошує на тому, що сторони у справі висловили свої правові позиції щодо предмета спору шляхом подання до суду передбачених ГПК України заяв по суті справи.

Крім того представником позивача не наведено обставин, які є перешкодою для подальшого розгляду справи без його участі. Останніми не наведено жодного доказу, який, у розумінні статей 73-79 ГПК України, може суттєво вплинути на розгляд даного спору по суті, а наявні матеріали справи в повній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Водночас суд враховує положення статті 216 ГПК України згідно з якою, суд відкладає розгляд справи чи оголошує перерву в межах встановлених цим Кодексом строків. Згідно з частиною другої статті 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. В той же час відповідно до статті 120 ГПК України у разі оголошення перерви сторони мають бути повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не менше ніж за п`ять днів, адже зазначена норма за своєю метою є направленою на забезпечення можливості учасників справи бути обізнаним про її розгляд для подальшої реалізації ними своїх процесуальних прав передбачених ГПК України.

З огляду на все вищевикладене, оскільки позивач у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив причин, які можна було б визнати поважними, та беручи до уваги, що задоволення поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи призведе до порушення встановлених строків вирішення даного спору, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

27.09.2021 на адресу суду від відповідача 1 надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Млеко Ритейл”.

Беручи до уваги, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” (видавець) та громадянином України ОСОБА_1 (правовласник) укладено договір №34-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав, відповідно до умов пункту 2.1 якого, правовласник передає видавцю, належні правовласнику виключні майнові права на об`єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об`єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в п.2.2 договору. За надані виключні майнові права на об`єкти видавець зобов`язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов`язання, покладені на нього договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк. У разі якщо правовласник протягом строку побажає передати видавцю права на використання нових об`єктів на умовах цього договору, сторони будуть оформляти передачу таких прав на нові об`єкти шляхом підписання нових додатків до цього договору. Право на використання нових об`єктів буде вважатися переданими видавцю в момент підписання відповідних додатків до договору (пункти 8.1, 8.2 та 8.15 договору №34-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав від 20.07.2016).

Додатком № 1.7 від 01.01.2019 до договору №34-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав від 20.06.2016 сторонами визначено перелік творів, права та способи використання, які передані правовласником видавцю, зокрема, твір - “Моя ніч” (виконавець – Пивоваров А.В.).

Додатком №2.7 від 01.01.2019 до договору №34-ПФ про передачу виключних авторських прав і суміжних прав від 20.07.2016 сторонами передбачено перелік фонограм/виконань, права на способи використання, яких передаються правовласником видавцю: назва фонограми/виконання (найменування твору, виконання якого записано на фонограму) “Моя ніч” (виконавець – Пивоваров А.В.).

26.06.2020 між Громадською спілкою “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” (організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” (правовласник) був підписаний договір №АВ110620 про управління майновими авторськими правами, за умовами якого, правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає, право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом.

За умовами пунктів 2.3, 2.4 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 організація не використовує будь-яким способом об`єкти майнових авторських прав, права на управління якими передаються правовласником за цим договором. Організація здійснює безпосереднє управління відповідно до цього договору на території України, а також має право здійснювати реєстрацію (декларування) переданих їй в управління за цим договором майнових прав, в іноземних організаціях колективного управління та має право отримувати винагороду в таких іноземних організаціях колективного управління. При цьому правовласник може обмежити перелік зарубіжних держав (тобто держав за виключенням України), в яких організація має право отримувати винагороду від іноземних організацій колективного управління, шляхом направлення організації офіційного письмового повідомлення з цього приводу (цінним листом із описом вкладення) із вказівкою конкретних держав в яких правовласник має намір застосувати зазначене обмеження.

Згідно з пунктом 2.5 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об`єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього договору.

Організація має право передавати всі отримані за цим договором права та повноваження Громадській спілці “Українська ліга авторських та суміжних прав”, Приватній організації “Українська ліга авторських і суміжних прав”, Приватній організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” (пункт 2.6 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020).

Відповідно до пункту 2.7 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 правовласник визнає право організації укладати договори про надання дозволів на використання об`єктів авторського права, а також договори про виплату винагороди за використання об`єктів авторського права, в тому числі, із особами, які діють від імені користувачів на підставі договорів доручення.

Згідно з цим договором організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо наступних видів використання об`єктів авторських прав:

4.1.1. Публічне використання об`єктів авторських прав (творів):

4.1.1.1 публічне виконання об`єктів авторських прав (творів);

4.1.1.2 публічне сповіщення об`єктів авторських прав (творів).

Пунктом 4.3 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 встановлено, що правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об`єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в пункті 4.1.1.1 та 4.1.1.2 договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 правовласник надає організації право використовувати інформацію надану правовласником, а саме: обробляти, зберігати, а також передавати третім особам – виключно для здійснення комплексного управління правами правовласника за цим договором.

Згідно з пунктами 6.1 - 6.3 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором. Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так та і від імені правовласника беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організація до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо1). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках передбачених законом.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (пункт 9.1 договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020).

Додатком від 26.06.2020 до договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 сторони узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких, стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” видано Громадській спілці “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” декларацією-дорученням до договору №АВ110620 від 26.06.2020 щодо музичного твору - “Моя ніч” (виконавець – Артем Пивоваров), спосіб використання щодо якого отримані майнові авторські права – публічне виконання. Одночасно із декларуванням, заявник, як довіритель, надав попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням - за якою ГС ОКУАСП отримує повноваження здійснювати фіксацію фактів використання зазначених об`єктів авторського права, а також попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які ніші дії – як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об`єктів.

Додатковою угодою №1 від 01.07.2020 до договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 сторони передбачили, що у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримуваним на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов.

01.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” видано Громадській спілці “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” довіреність на реалізацію повноважень за договором управління.

25.03.2021 представником Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” Носенком Олегом Григоровичем, який діяв на підставі довіреності б/н від 22.02.2021р., виданої генеральним директором Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” Нікіним Олександром Івановичем зі строком дії до 31.03.2021, складено акт фіксації №25/03/21 комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання, про те що у супермаркеті "Грація" за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює власну господарську діяльність відповідач 1, була здійснена фіксація за допомогою технічного засобу - SONY HDR-AS50. У вказаному акті зазначено, що представником публічного закладу не заявлені підстави використання об`єктів авторського права.

У додатку 1 до акту фіксації №25/03/21 від 23.03.2021 вказано, що 25.03.2021 в зазначеному в акті публічному закладі зафіксовано факт публічного використання 11 музичних творів. Даний додаток підписано представником Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” Носенком Олегом Григоровичем.

Додатком №2 до акту фіксації №25/03/21 від 23.03.2021 “Деталізація стосовно об`єктів авторського права, використання яких було зафіксовано” встановлено факт публічного використання об`єктів авторського права (музичних творів), зокрема: “Моя ніч” (виконавець – Артем Пивоваров). Даний додаток підписано представником Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” Носенком Олегом Григоровичем.

Крім того, до позовної заяви позивачем додано диск із відеозаписом від 25.03.2021, копію фіскального чеку №0040064 0039598 від 25.03.2021.

Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” також зверталася до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛЕКО РИТЕЙЛ” із вимогою, в якій просило впродовж тижня звернутися до Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” із письмовою заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права (музичних творів) - “Моя ніч” (виконавець – Артем Пивоваров), “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (виконавець - Lady Gaga), “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (виконавець – Charlie Puth), “Take It” (виконавець –Tom Novy &Lima), способом публічного виконання. На підтвердження направлення вказаної вимоги на адресу відповідача 1 долучено копії опису вкладення у цінний лист, накладної №0200250578805 від 23.04.2021 та фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 23.04.2021.

За твердженнями Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, оскільки відповідачі використовували у своїй господарській діяльності музичний твір “Моя ніч” (виконавець – ОСОБА_2 ) без отримання належного дозволу на таке використання, було порушено авторські права.

Таким чином, у позовній заяві Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” вказує на порушення відповідачами майнових прав позивача, у зв`язку з використанням музичного твору “Моя ніч” (виконавець – Артем Пивоваров) у власній господарській діяльності без дозволу на їх використання позивачем, у зв`язку з чим позивач на підставі вищевказаних умов договору нарахував компенсацію у сумі, що еквівалентна 25-ти прожитковим мінімумам для працездатних осіб станом на 01.01.2021, що становить 56 750,00грн. та на статті 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права» просить стягнути з відповідача на свій рахунок вказану суму компенсації за порушення авторських прав внаслідок незаконного використання музичного твору.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1, заперечив проти задоволення позовних вимог

в повному обсязі та надав відповідні пояснення, вказуючи про те, що:

- позивачем не надано обґрунтованих доказів того, що саме ТОВ “МЛЕКО РИТЕЙЛ” здійснювало публічне виконання об`єктів авторського права (музичних творів);

- здійснення господарської діяльності, в тому числі і суб`єктом господарювання ТОВ “МЛЕКО РИТЕЙЛ”, у відділі магазину №23, за адресою: Україна, Донецька область, Центральний район, м.Маріуполь, бул.Шевченка, 89/105, не свідчить про використання музичних творів, про належність джерела, пристрою, обладнання за допомогою якого відтворювалися твори саме відповідачу 1;

- наданий позивачем диск з фіксацією порушення, лише підтверджує здійснення фіксації публічного використання у публічному закладі об`єктів авторського права (музичних творів), проте не доводить на думку відповідача, публічне використання об`єктів авторського права саме ТОВ “МЛЕКО РИТЕЙЛ”;

- посилання позивача, як на підставу доведення презумпції вини відповідача, на висновок Верховного Суду, викладений у постанові по справі 905/364/17 від 06.02.2018 не можна розглядати в контексті даного спору, оскільки викладена позиція стосується правовідносин та предмету спору подібних до даного спору, проте не тотожних;

Також відповідач посилається на те, що для належної та законної реалізації права на справедливу винагороду за публічне виконання твору, необхідно, щоб рішення про акредитацію Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” від 17.12.2020 було затверджено наказом Міністерства економіки України і набрало законної сили, однак відповідне рішення наразі не затверджено наказом. Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, як неакредитована організація, станом на час виникнення спірних правовідносин, мала право здійснювати діяльність лише у сфері добровільного колективного управління, яке здійснюється виключно щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу відповідної організації колективного управління та відповідно до абз.4, 5 частини 5 статті 12 Закону №2415-VIII.

Щодо стягнення суми компенсації на користь Спілки, відповідач 1 зазначає про те, що винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об`єкти авторських прав, збитки, про стягнення яких просить позивач, є доходом саме правовласників, а не організації колективного управління. Отже, за твердженнями відповідача враховуючи те, що у будь-якому випадку законодавчо визначена можливість стягнення збитків лише суб`єктом майнових авторських прав, а організація колективного управління майновими правами таких суб`єктів (позивач) має право на таке стягнення лише на їх користь та за їх дорученням.

У відповіді на відзив, заперечуючи проти доводів відповідача 1, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач щодо проведеної фіксації Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними права” послався на висновки Верховного Суду у постановах від 09.07.2019р. у справі №910/12033/18, від 20.03.2018р. у справі №910/7609/17 зазначивши про правомірність поданих доказів та покладення саме на відповідача, який здійснює свою господарську діяльність у відповідному приміщені, відповідальності за додержанням вимог закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності.

Позивач стверджує про те, що:

- факт здійснення господарської діяльності відповідачем у приміщені підтверджується сукупністю доказів: актом фіксації, самою аудіовідеофіксацією та фіскальним чеком. Факт використання музичного твору безпосередньо пов`язаний із здійсненням господарської діяльності, реєстрація суб`єкта за іншою адресою ніж та, де була фіксація, значення не має (так саме, не має значення, наявність у користувача певних договорів, адже факт їх наявності не може свідчити про те, що відповідачем не здійснювалось використання музичних творів);

- використання музичного твору безпосередньо в публічному закладі є публічним виконанням;

- Законом не заборонено управління майновими правами на індивідуальній основі будь-якій особі (повіреному), якщо правовласник йому такі майнові права в управління передав;

- додатковою угодою до договору від 26.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” та Громадською спілкою “Організація колективного управління авторськими і суміжними права” передбачено, що у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов;

- у Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними права” наявний статус організації колективного управління (внесена до Реєстру організацій колективного управління). До акредитації в сферах, в яких акредитація передбачена Законом України “Про ефективне управління майновими правами правовласниками в сфері авторського права та (або) суміжних прав”, жодна з організацій колективного управління не може здійснювати діяльність з розширеного колективного управління, водночас в будь-якому разі управління майновими правами в рамках власного каталогу, не забороняється. Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними права” просить захистити саме ті майнові права, якими вона управляє;

- відповідач невірно визначає термінологію, оскільки Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними права” не зверталася до суду за стягненням упущеної вигоди (збитків), а звернулася за стягненням компенсації.

Відповідач 2 у письмових поясненнях та у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що позовні вимоги не визнає та підтримує заперечення відповідача 1 стосовно вказаного позову з тих самих підстав, що викладені відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 421 Цивільного кодексу України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині 1 статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до частини 1 статті 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За приписами частини 1 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Відповідно до частини 1 статті 31 «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів.

За змістом статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер; імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях.

Цією ж статтею встановлено, що публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до частин 2-4 статті 426 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Згідно із статтею 435 Цивільного кодексу України первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Як зазначалося вище, 26.06.2020 між Громадською спілкою “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” (організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” (правовласник) був підписаний договір №АВ110620 про управління майновими авторськими правами, за умовами якого, правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом.

Правовідносини між сторонами регулюються Законом України “Про авторське право і суміжні права”, що набув чинності 22.07.2018, та який охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до статті 45 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно із частиною 1 статті 47 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» внесено відповідні зміни до Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

Так, враховуючи, що правовідносини між учасниками даного спору виникли після 22.07.2018, суд застосовує при вирішенні спору норми Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”.

За змістом статті 1 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” - колективне управління це діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом. Добровільне колективне управління - колективне управління, що здійснюється організаціями колективного управління, зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку, виключно щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу відповідної організації колективного управління; Обов`язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах; Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах. Каталог організації колективного управління - сукупність об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами на які управляє організація.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку. Правовласники як суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовласники мають право вільно обирати організацію колективного управління, яка буде управляти їхніми майновими правами, визначати, які саме майнові права і на які об`єкти авторського права і (або) суміжних прав передавати в управління, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Крім випадків, коли організація колективного управління має об`єктивно обґрунтовані причини відмовити в управлінні, вона зобов`язана управляти майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, за умови що таке управління належить до сфери її діяльності. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону. Колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління. Організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.

Відповідно до частини 1 статті 12 зазначеного Закону, організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами. Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом. Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції. Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним. За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. У випадку існування зазначеного конфлікту інтересів, Комісія визначає за критеріями та в порядку, визначеними частинами 4-10 статті 15 цього закону, додаткову акредитовану організацію для цієї сфери з-поміж організацій, які здійснюють діяльність переважно в інтересах відповідної іншої категорії правовласників. Юридично-правовий статус додаткової акредитованої організації означає, що ця організація не має права самостійно здійснювати збір доходу від прав з користувачів у відповідній сфері, але водночас має повноваження вимагати та отримати з акредитованої організації частку доходу від прав в цій сфері, яка належить категорії правовласників, в інтересах яких діє додаткова акредитована організація, для подальшого розподілу та виплати такої частки правовласникам цієї категорії. Правовласники відповідної категорії мають право відкликати свої права з додаткової акредитованої організації відповідно до розширеного колективного управління. Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.

Згідно витягу з Реєстру організацій колективного управління від 15.09.2020 №18 судом встановлено, що Громадську спілку "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" включено до даного реєстру 23.01.2020 та визначено наступні сфери, за якою організація зареєстрована:

1) у будь-якій сфері добровільного колективного управління;

2) у таких сферах розширеного колективного управління:

- публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;

- публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції;

- право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою;

- право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції;

3) у таких сферах обов`язкового колективного управління:

- право слідування щодо творів образотворчого мистецтва;

- репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків);

- відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників;

- кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передам) мовлення.

У даному витягу також зазначено, що Громадській спілці "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" з урахуванням частини шостої статті 12 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (бо) суміжних прав” не дозволяється здійснювати діяльність у сферах обов`язкового та розширеного колективного управління, визначених у підпунктах 2 і 3 пункту 1 наказу Мінекономіки від 21.01.2020 №27 "Про реєстрацію організації колективного управління до моменту її акредитації в порядку, встановленому зазначеним Законом.

До того ж, в реєстрі організацій колективного управління на сайті Міністертва економіки України (веб-посилання: https://data.gov.ua/dataset/4fae326f-c5b6-4f45-a3df-f71002b14848) до пункту 2 у сферах розширеного колективного управління наведена примітка, згідно якою Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" з урахуванням частини п`ятої та шостої статті 12 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (бо) суміжних прав” не дозволяється здійснювати діяльність у сферах обов`язкового та розширеного колективного управління, визначених у підпунктах 2 і 3 п.1 наказу Мінекономрозвитку від 09.07.2021 №255-21 “Про реєстрацію організації колективного управління до моменту її акредитації в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Судом встановлено, що 18.12.2020 на офіційному сайті Міністерства економіки України оприлюднено рішення про акредитацію організації колективного управління Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (публічне виконання музичних недраматичних творів) (веб-посилання: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=867101cc-27d7-4537-ab5f-888b04e8c58b&title=SCodoOpriliudnenniaRishenniaProAkreditatsiiuOrganizatsiiKolektivnogoUpravlinniaGromadskoiSpilkiukrainskiiMuzichniiAlians).

Відповідно до вказаного рішення (витяг з протоколу №6 засіданні комісії з акредитації організації колективного управління від 17.12.2020) комісією з акредитації організацій колективного управління вирішено акредитувати організацію колективного управління Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у сфері розширеного колективного управління “публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів”, строком на три роки. Разом з тим, у даному рішенні зазначено, що останнє набирає чинності з дати його затвердження наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Крім того з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №640/1908/21, яким визнано протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яка полягає у незатверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства рішення комісії з акредитації організацій колективного управління від 17.12.2020 про акредитацію організації колективного управління Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у сфері розширеного колективного управління "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних товарів", строком на 3 роки; зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства видати наказ, яким затвердити рішення комісії з акредитації організацій колективного управління від 17.12.2020, відповідно до якого Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" визначена акредитованою організацією колективного управління в сфері: "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів".

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідний наказ про затвердження організації колективного управління в сфері: "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів" Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" до матеріалів справи не додано, а відповідно до відкритих даних Реєстру організацій колективного управління Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" не зареєстрована у сфері розширеного колективного управління "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів".

Отже, станом на момент укладання договору №АВ110620 про управління майновими авторськими правами 26.06.2020, проведення фіксації публічного сповіщення спірного музичного твору (25.03.2021) Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” мала право здійснювати діяльність лише у сфері добровільного колективного управління.

Водночас, судом взято до уваги те, що відповідно до пункту 32 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” тимчасово, до моменту затвердження Установою рішення комісії з акредитації про акредитацію організацій колективного управління у відповідних сферах відповідно до ч.9 ст.16 цього Закону, але не пізніше ніж до 31 грудня 2020 року, організації колективного управління, внесені до Реєстру організацій колективного управління, мають право здійснювати добровільне колективне управління майновими правами правовласників у сферах, передбачених абз.4, 5 ч.5 ст.12 цього Закону, згідно із тарифами, що визначаються в договорах між відповідними організаціями колективного управління та користувачами, без застосування порядку встановлення тарифів, передбаченого статтею 20 цього Закону.

Таким чином, Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” як зареєстрована організація колективного управління в межах добровільного колективного управління до 31.12.2020 мала право здійснювати управління об`єктами авторського права і (або) суміжних справ, яке передбачено в розширеному колективному управлінні в сферах – публічного виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів (абз.4 частини 5 статті 12 Законом України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”) та публічного сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції (абз.5 частини 5 статті 12 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”).

Зважаючи на викладене, з 01.01.2021 Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” втратила право здійснювати управління об`єктами авторського права і (або) суміжних справ в сфері “публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів” в силу Закону.

Відтак Громадська спілка “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, станом на час виникнення спірних правовідносин не мала права здійснювати управління у сфері “публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів”, оскільки у даній сфері її управління мають право здійснювати лише акредитовані організації колективного управління, а у добровільному колективному управлінні здійснення управління у вказаній сфері не допускається.

Громадською спілкою “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” не доведено право звертатися до суду в інтересах інших осіб у сфері захисту публічного виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів.

Крім того, судом встановлено, що у даній справі позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” до господарського суду з окремим позовом до відповідача на захист свого порушеного права не звертався, тобто самостійно свої процесуальні права не реалізував, доручивши захист своїх інтересів в галузі авторського та суміжних прав іншій особі Громадській спілці “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, яка мала статус організації колективного управління, але не мала відповідної акредитації у сфері “публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів”.

Разом з тим, судом досліджено DVD RW диск відеозвукозапису від 25.03.2021 фіксації використання об`єктів авторського права та встановлено, що особа, яка здійснювала фіксацію зазначила, що починається відеофіксація супермаркету “Грація”, розташованого в м.Маріуполь по бульвару Шевченка, 89/105. При цьому, особою, яка проводила відеозйомку зазначено, що вказаний відеозапис здійснює представник організації колективного управління, проте, особа не називає своє прізвище, ім`я та по батькові, не демонструє довіреність на підтвердження своїх повноважень.

Дослідивши наданий до матеріалів справи диск із фіксацією використання музичного товару, суд дійшов висновку, що з долученого доказу неможливо встановити особу, яка здійснює фіксацію та наявність у такої особи повноважень на здійснення фіксації, оскільки на відео не зафіксовано представника Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, який здійснював фіксацію та не зафіксовано зміст довіреності, документів, що посвідчує дану особу

З матеріалів справи також вбачається, що акт фіксації №25/03/21 комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання від 25.03.2021 складений одноособово представником Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" Носенко О.Г. тобто без будь-яких інших осіб, присутніх під час фіксації.

Разом з тим, в акті фіксації та на відео-звукозаписі відсутні відомості про касира чи іншу особу-представника магазину, де здійснено фіксацію порушення, якому представник Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" дійсно намагався вручити та запропонувати підписати акт фіксації і не вбачається в якому вигляді був цей акт, та в який саме час 25.03.2021 це намагався зробити представник ГС "ОКУАСП". В той же час з відеозапису не вбачається за можливе встановити, що представники закладу відмовилися називати свої дані та підписати акт фіксації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 ТОВ “Млеко Ритейл” здійснює свою господарську діяльність у приміщенні супермаркету «Грація» за адресою м.Маріуполь, бул.Шевченка, буд. 89/105, відповідно до договору суборенди №МК 23-04/20 нежитлового приміщення від 22.04.2020, укладеним з відповідачем 2 ТОВ «М-Куб». Згідно з вказаним договором відповідач 1 використовує для здійснення своєї господарської діяльності частину нежитлового приміщення супермаркету «Грація» площею 90,00кв.м.

Судом з`ясовано, що на відеозаписі відсутнє саме джерело трансляції музичного твору (пристрою для програвання музики) в тій частині залу, яку займає для здійснення своєї господарської діяльності відповідач 1 відповідно до договору суборенди, і не вказано навіть ймовірне місце його розташування.

Отже, доказів того, що пристрій для трансляції музичного твору знаходився саме в частині нежитлового приміщення (90,00кв.м.), яку займає відповідач 1, поряд з яким у супермаркеті «Грація» здійснюють господарську діяльність інші суб`єкти господарювання, позивачем до матеріалів справи не додано.

Докази того, що відповідач 1 у супермаркеті «Грація» за адресою м.Маріуполь, бул.Шевченка, буд. 89/105, для здійснення своєї господарської діяльності, винаймає іншу частину нежитлового приміщення, окрім 90,00кв.м. в матеріалах справи також відсутні.

Не надано і доказів того, що відповідач 2 здійснював свою господарському діяльність у спірному приміщенні в момент використання музичного твору, про що зазначає позивач.

Таким чином, твердження позивача про те, що джерело трансляції музичного твору (пристрій для програвання музики) розташований в тій частині нежитлового приміщення, на якій здійснюють свою підприємницьку діяльність відповідачі, та відповідно відтворення або використання музичного твору здійснювалось саме відповідачами, є такими, що не підтверджені жодними належними, достатніми та допустимими доказами.

Отже, подані позивачем до суду диск із відеозаписом від 25.03.2021, копія фіскального чеку від 25.03.2021 та копія акту фіксації №25/03/21 комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання від 25.03.2021 у їх сукупності не є належними та достовірними доказами на підтвердження неправомірного комерційного використання відповідачами музичного твору.

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Громадської спілки “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами”, м.Київ в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік”, м.Київ до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Млеко Ритейл”, м. Маріуполь, Донецька область та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Куб”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 56750,00грн.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

У судовому засіданні 27.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2021.

Суддя М.О. Лейба