Рішення № 9992358, 09.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 червня 2010 р.           Справа 7/37-10

за позовом: Приватного підприємства "АВРОРА КО", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт", м.Вінниця

про стягнення 19 064,96 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача: Пирогова В. М. - довіреність б/н від 08.06.2010 року.

відповідача: Вовна В.М. - довіреність № 42 від 08.06.2010 року..

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "АВРОРА КО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" боргу у розмірі 19 064, 94 грн., який виник внаслідок невиконання останнім умов договору купівлі-продажу від 22.01.2009 року № 255.

Ухвалою від 12.03.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/37-10 та призначено до розгляду на 15.04.2010 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не виконав вимоги суду щодо надання витребуваних доказів при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі отримав 02.04.2010 року (поштове повідомлення № 2000614).

15.04.2010 року з урахуванням неявки відповідача, ненадання ним обґрунтованих заперечень проти позову, а також ненаданням позивачем у повному обсязі витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено до 11.05.2010 року.

Однак 11.05.2010 року сторони в судове засідання не з'явились, документів витребуваних ухвалою суду від 15.04.2010 року не надали.

При цьому від позивача 07.05.2010 року на адресу суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Беручи до уваги невиконання сторонами вимог суду щодо забезпечення явки уповноважених представників та надання витребуваних ухвалою суду документів розгляд справи було відкладено до 09.06.2010 року.

09.06.2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву відповідно до якого останній повідомляє про те, що станом на 07.06.2010 року заборгованість ТОВ "Алко-Стандарт" перед позивачем складає 19064,96 грн.. Разом з тим відповідач визнає позов в сумі 11753,33 грн. посилаючись на те, що згідно усної домовленості позивач зобов'язувався забрати товар назад в разі відсутності його реалізації чого останнім не було зроблено відносно товару на суму 14623,25 грн., який став непридатним до вживання.

За письмовим клопотанням позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22.01.2000 року між ПП "Аврора Ко" (постачальник) та Вінницькою філією ТОВ "Алко-Стандарт" (покупець) було укладено договір № 255 відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати товар у кількості та асортименті, замовленому Покупцем, а покупець прийняти його та оплатити на умовах передбачених даним договором.

Якість товару, що продається, повинна відповідати діючим стандартам та ТУ виробника на даний товар і підтверджується сертифікатом про якість товару, яке видається виробником або постачальником (п. 1.3 договору).

Кількість, асортимент та ціна постачаємого товару фіксується у видатковій накладній, яка формується у відповідності із узгодженою заявкою покупця (п. 2.1 договору).

Відпуск товару проводиться за договірними цінами, діючими у постачальника на день фактичної відгрузки (одержання) товару (п. 2.2 договору).

Відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.1 договору).

Відповідно до укладеного договору позивач в період з 30.01.2009 року до 22.05.2009 року поставив відповідачу товар (продукти харчування) на загальну суму 96863,88 грн., що підтверджується видатковими накладними, карткою рахунку, податковими накладними наявними в матеріалах справи (а.с.11-18, 53, 56-62, т.1).

Відповідач за отриманий товар провів розрахунок грошовими коштами на суму 77389,90 грн., що підтверджується довідкою позивача у вигляді довідки про проведені платежі, банківським виписками тощо.

Крім того відповідачем було здійснено повернення товару згідно накладних на повернення товару на загальну суму 409,02 грн..

Таким чином борг відповідача перед позивачем складає 19064,96 грн. (96863,88-77389,90-409,02).

Виходячи з встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по накладних відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 19064,96 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

До заперечень наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву суд відноситься критично зокрема виходячи з наступного.

Так, відповідач вказує, що причиною невиконання зобов'язання за договором є невиконання усної домовленості між покупцем та постачальником здійснити повернення товару відпущеного ВФ ТОВ "Алко-Стандарт" не по замовленню та із термінами реалізації які на момент поставки на склад покупця складали менш ніж 1/3 - 1/4 строку реалізації. При цьому відповідач вказує на лист який було направлено позивачу № 22 від 20.07.2009 року.

Разом з тим, суду не надано доказів направлення вказаного листа позивачу, якими могли б слугувати поштові квитанції, повідомлення про вручення поштового відправлення тощо.

Також суд зазначає, що укладаючи договір сторони у ньому обумовили наступне.

У випадку, якщо при поставці товару буде виявлено, що якість не відповідає державним стандартам, технічним умовам, іншій нормативній документації, Постачальник зобов'язаний по письмовій вимозі Покупця замінити товар неналежної якості у термін 7 календарних днів після отримання постачальником письмової вимоги покупця, при умові, що неналежна якість товару є наслідком винних дій покупця (п.2.5 договору).

Згідно п.2.7 договору виклик представника постачальника для складання акту невідповідності якості та кількості товару обов'язково в термін 24 годин з моменту отримання товару. Без підписання представником постачальника акта про невідповідність якості та кількості претензії не приймаються.

Як вбачається із матеріалів справи доказів складання таких актів чи наявності заперечень стосовно якості товару при його прийнятті зі сторони ВФ ТОВ "Алко-Стандарт" в тій чи іншій формі не надано.

Крім того безпосередньо з тексту листа № 22 вбачається, що відповідач посилається на низький попит та неконкурентноспроможну ціну на дану продукцію відносно інших торгових марок, а не неналежну якість товару.

Стосовно посилання відповідача на наявність усної домовленості між сторонами стосовно повернення товару в разі відсутності його реалізації суд вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно до п.2.10 договору перехід права власності на товар та ризиків по його загибелі від постачальника покупцю здійснюється в момент отримання товару покупцем.

Згідно п.8.2 договору цей договір може бути доповнений, змінений чи розірваний тільки на підставі чинного законодавства. При цьому зацікавлена сторона повинна повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за один місяць. Доповнення та зміни вважаються прийнятими при їх підписанні обома сторонами.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Доказів укладення додаткового договору, який би містив згоду сторін на повернення товару в разі відсутності його реалізації сторонами не надано.

Виходячи з наведеного, суд оцінює доводи відповідача викладені у його відзиві як непереконливі та безпідставні.

Крім того суд зазначає, що договір поставки товару № 255 від 22.01.2009 року було укладено позивачем з Вінницькою філією ТОВ "Алко стандарт" з п. 1.3 положення про яку вбачається, що остання не є юридичною особою, а є відокремленим структурним підрозділом та згідно п. 1.6. положення має право укладати угоди, діючи від імені Підприємства.

Враховуючи викладене позивачем правомірно заявлено позов саме до ТОВ "Алко-Стандарт" місцезнаходженням якого є м.Вінниця (свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 824233).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням сторін 09.06.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, п.3 ст.83, ст.ст.82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт", вул. Космонавтів, 67, кв. 81, м. Вінниця, 21027 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 34700886) на користь Приватного підприємства "Агропром", вул. Пухівська, 1-а (ф), м. Київ, 02660 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 33747766) - 19064 грн. 96 коп., 190 грн. 65 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 червня 2010 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Курська, 10, м.Київ, 03049.

3 - позивачу - вул. Пухівська, 1 - а (ф), м. Київ, 02660.

4 - відповідачу - вул. Космонавтів, 67, кв. 81, м.Вінниця, 21027.