Ухвала суду № 99922989, 24.09.2021, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1111/20

2/385/8/21

У Х В А Л А

про застосування заходів процесуального примусу

24.09.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Ханас М.М.,

з участю секретаря судового засідання Хмельовської І.С.,

позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Боруша А.О.,

представника відповідача – адвоката Величка К.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Ритм» про скасування державної реєстрації права оренди,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ "Агро-Ритм" на земельну ділянку площею 3,0912 га, кадастровий номер 3521181700:02:000:0826, проведену на підставі договору оренди землі від 13.02.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Ритм".

Суддя своєю ухвалою від 08.10.2020 року прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі, призначивши таку до розгляду за правилами загального позовного провадження. Одночасно, сторонам визначено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, письмових заперечень та письмових пояснень щодо позову та відзиву.

Крім того, одночасно з відкриттям провадження ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15.10.2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів і витребувано у відповідача ТОВ «Агро-Ритм» оригінал договору оренди землі від 13.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Ритм» щодо земельної ділянки загальною площею 3,0912 га на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521181700:02:000:0826.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.53), представник ТОВ «Агро-Ритм» отримав вказану ухвалу 22.10.2020 року.

З огляду на те, що відповідачем дану ухвалу виконано не було, ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2020 року було задоволено клопотання представника позивача та застосовано до відповідача захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 грн.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2020 року було задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Агро-Ритм» Казачонок Г.В. та встановлено відповідачу ТОВ «Агро-Ритм» додатковий строк – 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для подання доказів – оригіналу договору оренди землі від 13.02.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Ритм» щодо земельної ділянки загальною площею 3,0912 га на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521181700:02:000:0826.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Боруша А.О. та призначено у цивільній справі судово-почеркознавчу експертизу. Крім того, витребувано у ТОВ «Агро-Ритм», Созонівської сільської ради Кіровоградської, ОСОБА_1 оригінали договору оренди землі від 13.02.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Ритм" щодо земельної ділянки площею 3,0912 га на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521181700:02:000:0826. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Копія даної ухвали була скерована для виконання на адресу Кіровоградського НДЕКЦ МВС України, ТОВ «Агро-Ритм», Созонівської сільської ради Кіровоградської, ОСОБА_1 , а також Гайворонського районного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2021 року поновлено провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача – адвокат Боруш А.О. відповідно до ч.2 ст. 148 ЦПК України у зв`язку з повторним неподання відповідачем витребуваних судом доказів без поважних причин просив повторно стягнути в дохід державного бюджету з відповідача штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дане клопотання представника підтримав позивач в підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідача – адвокат Величко К.Г. заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача, вказавши, що витребовуваний оригінал договору оренди був загублений представником відповідача, проте на даний час відшуканий і перебуває у представника відповідача, який здійснював реєстрацію даного договору оренди, та може бути скерований на адресу суду 29.09.2021 року.

Заслухавши думку представника позивача, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Згідно вимог частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України в чинній редакції одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України)

За змістом частини першої ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

В розумінні зазначених норм закону, під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у процесуально шкідливих вчинках учасника справи, у використанні ним недозволених конкретних форм у межах дозволеного процесуальним законом типу поведінки, що суперечить завданням цивільного судочинства та цільовому призначенню права.

Аналогічної позиції щодо сутнісного розуміння поняття зловживання правом дотримується ЄСПЛ, який у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

При цьому, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Однак, бездіяльність відповідача унеможливлює проведення підготовчого засідання, оскільки предметом витребування є документ, який одночасно, є предметом оскарження і який в оригіналі повинен знаходитись у відповідача ТОВ «Агро-Ритм».

Згідно частини четвертої статті 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Крім того, за змістом частин шостої-восьмої ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з ідеї про те, що саме до обов`язків національних органів влади належить недопущення неналежної та такої, що сприяє затягуванню розгляду справи поведінки сторони цивільного провадження (рішення від 03.03.2011р. у справі «Колесникова проти України», п. 30). При цьому, знайшовши у цій справі ознаки порушення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо тривалості провадження поза межами розумного строку, ЄСПЛ також звернув увагу на те, що суди, маючи в своєму розпорядженні механізми протидії зловживанню процесуальними правами не вжили будь-яких заходів для покарання сторони, яка зловживає своїми правами з метою унеможливлення розгляду справи.

Аналогічні причини порушення п.1 ст. 6 Конвенції щодо тривалості провадження поза межами розумного строку ЄСПЛ констатував під час розгляду справи «Смірнова проти України» (рішення від 08.11.2005р., п. 69).

Заходами процесуального примусу, згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Одним з таких заходів, згідно п.5 ч.1 ст. 144 ЦПК України є накладення штрафу.

Відповідно до ч.2 ст. 148 ЦПК України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В справі яка розглядається внаслідок тривалої недобросовісної бездіяльності відповідача суд позбавлений можливості провести розгляд справи, в тому числі підготовче засідання у визначений законом строк. Тому, така бездіяльність відповідача судом розцінюється, як недобросовісне виконання процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

В такому випадку, відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України, з метою спонукання відповідача до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд вважає за необхідне накласти на ТОВ «Агро-Ритм» штраф.

При визначенні розміру штрафу суд враховує повторність неподання відповідачем витребуваних судом доказів без поважних причин, тривалість бездіяльності відповідача, незначний обсяг витребовуваних документів та характер дій, які вимагалося вчинити від відповідача і які не можуть вважатись складними.

З урахуванням наведеного, а також, керуючись такими засадами як справедливість, розумність та співмірність, суд вважає за необхідне накласти на відповідача штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

В силу вимог ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

Відповідно, розмір накладеного штрафу згідно цієї ухвали становить 2270 грн.

Одночасно слід роз`яснити відповідачу, що згідно ч.9 ст. 84 ЦПК України притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 44, 84, 143, 144, 148, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Боруша А.О. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» в дохід державного бюджету, де стягувачем виступає Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ 26255795.

Дані про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм», адреса місцезнаходження: 26319, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Жакчик, вул. Радгоспна, 5, код за ЄДРПОУ 31143580.

Копію ухвали для виконання скерувати до Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кропивницькій області та для відома всім сторонам.

Роз`яснити, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст ухвали складено 28.09.2021 року.

Суддя: М. М. Ханас